26 квітня Кабінет Міністрів видав розпорядження, в якому визначено об’єкти, що підлягають приватизації у 2007 році. У цей перелік потрапило 11 підприємств  Львівщини. Серед найбільших пакетів: 98,93% ВАТ „Перемишлянський приладобудівний завод „Модуль” (номінальна вартість 5,964 млн. грн.), 61,32% Львівського заводу РЕМА (2,636 млн. грн.), 57,389% ВАТ „Автонавантажувач” (8,774 млн. грн.), 39,9% ВАТ „Жовківський племптахорепродуктор” (1,117 млн. грн.).

Окрім того, протягом року планують приватизувати: 19,95% ВАТ „Львівський завод газової апаратури” (номінальна вартість 0,777 млн. грн.), 10,034% ВАТ "Львівський селекційно-племінний центр” (115 тис. грн.), 25,13% ВАТ "Радехівський комбінат хлібопродуктів” (265 тис. грн.), 23,25% ВАТ "Дрогобицьке АТП-14607” (206 тис. грн.), 0,05% ВАТ "Концерн-Електрон" (20,024 тис. грн.), 5,631% ВАТ "Роздільський цегельний завод” (1,427 млн. грн.)

Кабінет міністрів вирішив також цього року продати державний пакет (26,98%) ВАТ „Львівобленерго”.

Ще 3 підприємства Львівщини: ДП „Полярон”, ДГХП „Полімінерал” і ДП „Центральна збагачувальна фабрика „Червоноградська” , —потрапили до переліку об’єктів, які готуватимуть до приватизації цього року.

Схоже на те, що боротьба за право придбати державну частку деяких з цих підприємств наробить багато шуму під час процесу зміни форми власності. Власне на саме таких об’єктах варто зупинитись детальніше.

ВАТ „Автонавантажувач”

Номінальна вартість державного пакету у розмірі 57,389% складає 8,774 млн. грн. При цьому активи підприємства оцінюють майже у 35 млн. грн. Щоправда, хоч завод і скорочує збитки, рівень прибутковості йому наразі не „світить”. Так, у 2005 році збитки склали трохи більше 380 тис. грн. (проти 961 тис. грн. у 2004 році).

Решта акцій належать однойменному ЗАТу, який перебуває під контролем фірми „Розточчя-СТ”. Логічно, що саме вона мала б стати претендентом № 1 під час приватизації. Проте, за неофіційними даними, останнім часом майно ВАТу посилено переводиться на баланс ЗАТу, і цілком може бути, що бажаючих придбати державну частку у ВАТі не виявиться.

Львівський завод РЕМА

Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури колись було чи не найпотужнішим виробником галузі на території колишнього союзу, спеціалізується на випуску дефібриляторів серця, електрокардіографів, апаратів СМД-терапії, електроміостимуляторів тощо. Щоправда, ФДМУ намагається продати державний пакет (61,32%) ще з 2004 року. До цього часу єдиним претендентом залишається львівський виробник ламп „Іскра”, який про бажання придбати РЕМА заявив того ж 2004 року. Але Господарський суд Львівської області тоді за позовом податкової відкрив справу про банкрутство заводу. У березні 2005-го з податківцями підписали мирову, а „Іскра” була обрана санатором РЕМА.

Наприкінці лютого 2006 року голова ФДМУ Валентина Семенюк відмовила трудовому колективу Львівського заводу радіоелектронної медапаратури (РЕМА) в клопотанні дозволити компанії „Іскра”, як санатору, викупити держпакет заводу. Відповідно, „Іскра” могла брати участь у приватизації заводу РЕМА на загальних засадах.

Водночас голова РВ ФДМУ у Львівській області Наталія Горлач заявила, що „Іскра” вважає стартову ціну продажу заводу РЕМА надто високою і прийнятною для себе вважає суму 500 тис. грн. У березні 2007 року ФДМУ знизив початкову вартість пакету, але не до запропонованої „Іскрою” ціни, а до 1,668 млн. грн.

ВАТ „Львівобленерго”

Чи не найцікавіший об’єкт зі всіх запропонованих на продаж. Цікавий тим, перш за все, що зараз перебуває під контролем 3 структур. За даними видання „Комерсант”, приблизно рівними частками володіють українці Коломойський та Суркіс, а також росіянин Костянтин Григоришин. Той, хто викупить державні 26,98% акцій, отримає блокуючий пакет. Не тяжко спрогнозувати, що ніхто зі сторін не захоче упустити настільки „ласий шматок”. З огляду на те, що Костянтин Григоришин неодноразово робив спроби силового захоплення компанії, — роздержавлення цього пакету пройде помітно.

14 червня заплановані збори акціонерів „Львівобленерго” (нагадаємо, що збори безуспішно намагаються провести ще з 2002 року), які, якщо відбудуться, звісно, покажуть, приблизну розстановку сил у боротьбі за держпакет.

„Полімінерал”

Стебницький „Полімінерал” належить до стратегічних підприємств області, до того ж має купу проблем. Видобуток калійної солі на ньому припинили після аварії в 2004 році, а до цього, 2007, року мали вжити заходи консервації шахт. В протилежному випадку — після перших значних опадів може відбутись обвал шахт.

З ініціативи нардепа Петра Писарчука минулого року Верховна рада дала дозвіл на приватизацію стебницького заводу. Подейкують, що надання такого дозволу посилено лобіювала компанія „Феррекспо”, яка підконтрольна нардепу Костянтину Жеваго. З цього можна зробити висновок, що саме ця компанія і братиме активно участь в торгах.

„Феррекспо” контролює Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.

„Полярон”

ВО „Полярон” має 4 дочірні підприємства — „Левконт”, „Інстмаш”, „Злет” і „Левп”. Найкраще з них працює „Левконт”, який у 2004 році збільшив обсяги виробництва на 50% (з 2,4 млн. до 3,6 млн. грн.). Підприємство збуває свою продукцію переважно у східних регіонах України і конкурує з російськими виробниками контактерів. Займає 17 га площ.

У 2005 році одна з проектно-будівельних організацій розробила проект забудови мікрорайону Новий Львів, в якому передбачено задіяти території, на яких зараз розташований „Полярон”. Тоді ширились чутки, що на території об’єднання мають намір збудувати розважальний заклад, на кшталт казино.

Тим часом, працівники заводу заявляють, що багаторічний гендиректор „Полярону” Чаус (на посаді ще з 1986 року) намагається довести підприємство до банкрутства з метою подальшої його приватизації за заниженою ціною.

Червоноградська ЦЗФ

Центрально-збагачувальна фабрика „Червоноградська” зазвичай потрапляла у поле зору ЗМІ, як підприємство, підконтрольне голові Львівської ОДА Петрові Олійнику. Власне, останній спільно з угорськими партнерами виступали засновниками компанії „Львівсистеменерго”, яка орендує ЦЗФ. Договір на оренду підписаний на 15 років (до 2015 року). Щоправда, начальник Львівського РВ ФДМУ Наталія Горлач наголосила, що проблем з цим жодних немає. „Вона (фабрика — Вголос) перебуває в орендні як цілісний майновий комплекс, це об’єкт, який буде приватизовуватись з оренди… В нас в договорі оренди написано, що якщо об’єкт приватизується, то договір припиняє свою дію, або навпаки, новий власник переукладає”.

До списку об’єктів, які готують до приватизації, фабрика потрапила з ініціативи профільного міністерства. Логічно, що орендар (тобто „Львівсистеменерго”) зробить кроки до викупу підприємства. Щоправда наразі згадана структура ніяких кроків в цьому напрямку не робить. Тому не виключено, що львівський губернатор втратить контроль над фабрикою.

Прогнози — річ не вдячна, особливо в умовах української „стабільності”. Але впевнено можна пообіцяти, що приватизаційні процеси на Львівщині скучними та млявими не будуть.

фото: www.wpclipart.com