Опротестуваня прокуратурою м. Львова ухвали Львівської міськради про проведення повторного конкурсу на визначення генпідрядника-інвестора будівництва євростадіону викликала значний резонанс і закономірне питання:

Чому Садовий постійно переграє депутатський корпус?

Поставимо питання ще конкретніше і жорсткіше: чому мер Андрій Садовий, який не вирізняється особливими розумовими якостями і сумно відомий своїми якостями моральними, тим не менш, постійно залишає в дурнях депутатський корпус, який, якщо вірити самим депутатам, складається суціль із розумних і доброчесних людей? Як могло, наприклад, статися, що Садовий півтора року морочив депутатам і усій громаді голову з «Альпіною», врешті-решт завалив справу, проте не тільки не поніс жодного покарання, але й призначив того генпідрядника, якого йому вигідно?

Відповідь проста, Андрій Іванович розвів депутатів, як лохів, тому що вони такими і є і самі цього хотіли.

Яка головна ознака лоха? Лох прагне до легкої наживи, бажаючи отримати якусь вартісну річ задурно або за безцінь. Саме такими і є видові ознаки абсолютної більшості депутатів. В тому числі й депутатів Львівської міськради, які, що б там вони не казали, у переважній своїй більшості прийшли у раду не для того, аби представляти інтереси громади, а для того, щоб набити власні кишені. Звідси два наслідки: перший – депутати зневажають право і віддають перевагу кулуарним домовленостям; другий – у своїй роботі депутати керуються не принципами та ідеалами, а винятково власними інтересами.

Ми вже писали, що у Львові задоволені станом справ тільки дві категорії громадян – ті, хто не в курсі, і ті, хто в долі. Андрій Іванович чітко працює з обома категоріями: простим львів’янам втирає з телеекранів туфту в дусі «Самопомочі», а депутатів – взяв в долю. Будь який конфлікт депутатського корпусу з мером незмінно закінчувався тим, що мер задовольняв певні інтереси депутатських фракцій та груп – і нарікання стихали. Депутат брав своє, мер брав своє, а народ залишався при своїх інтересах.

У депутатів вже виробився свого роду умовний рефлекс: «Наїхав (на міського голову) – отримав (пряник)». Цей умовний рефлекс виявився таким стійким, що навіть після «великого кидка» із генпідрядником, лідери фракцій міськради на телепередачі в Остапа Дроздова нагадували покинутих дружин, які нарікають на підступного чоловіка, який їх зрадив і покинув, але все ще готові прийняти його назад і навіть побігти за ним на край світа на перший його посвист. Особливо це відчувалося у виступі лідера «Нашої України» Василя Трача. Він так обережненько і лагідно засуджував мера, що якби мав хвіст, то боки б собі пооббивав.

Тепер про скасування конкурсу на визначення генпідрядника будівництва стадіону

Депутати обурюються, що прокурор Львова не дозволив їм провести конкурс на визначення генпідрядника будівництва стадіону до Євро-2012.

Серед депутатів Львівської міськради багато юристів, бізнесменів і т. ін. Невже 5 листопада, коли вони оголошували конкурс на визначення генпідрядника будівництва стадіону до Євро-2012, вони не могли прорахувати, що конкурсна комісія не має права визначати забудовника-генпідрядника. Тим більше, що, по-перше, всім їм добре відома доля конкурсу на визначення інвестора вирішення проблеми Грибовицького сміттєвалища, а по-друге, вони ж самі вирішили, що будівництво стадіону ведеться за бюджетні кошти. Відповідно, конкурсна комісія не має права визначати забудовника, а може визначати тільки інвестора. А забудовника, відповідно до чинного законодавства, має визначати замовник розпорядник бюджетних коштів, яким у даному випадку є Управління капітального будівництва.

Закиди депутатів про те, що УКБ та Садовий не узгодили генінвестора з бюджетною комісією міськради, через що останній не може отримати дозвіл на проведення робіт, справедливі. Це також є порушення закону. Але чому депутати не звернулися до цього часу до прокуратури і не вказали на це? Чого чекають?

То навіщо ж тепер підставляти фірми і міську раду, проводячи конкурс, результати якого апріорі будуть визнані нелегітимними? Невже шановні депутати усього цього не знали? Можливо, й знали, але справа в тому, що наші депутати уже давно звикли думати не як юристи чи законослухняні громадяни. Вони зневажають право і віддають перевагу кулуарним домовленостям, не особливо задумуючись над тим, наскільки їхні дії є законними. Їх метод: «Наїхав – отримав». Вони організували конкурс як черговий «наїзд» на мера, а мер заявив, що на цей раз не гратиме за заведеними правилами. Тим більше, що на цей раз закон на його боці.

Що робити

Ми вже писали, що з Садовим треба не торгуватися, а пресувати його по всьому полю і або примусити його чесно виконувати обов’язки (що на нашу думку неможливо), або ж знімати його.

Зараз згадують, що "Пора" свого часу не підтримала вимогу депутатських фракцій про визнання роботи мера щодо підготовки до Євро – 2012 незадовільною. Після такої заяви мера треба знімати. Як казали на Дикому Заході, якщо витягнув револьвер – стріляй! Не бався зброєю, інакше тебе не сприйматимуть всерйоз. На нашу думку, "Пора" тоді виступила з конструктивнішою позицією: вимагати публічної заяви міського голови Львова А. Садового про його особисту відповідальність за підготовку Львова до ЄВРО-2012 і у випадку втрати містом Львовом можливості проведення матчів фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році його відмову від посади міського голови Львова та не можливість його балотування на будь-які виборні посади в Україні. Однак цю позицію тоді ніхто не підтримав.

Садовий зараз втратив авторитет серед "тих, хто був в долі", тепер треба відкривати на нього очі  "тим, хто не в курсі".