Такий, як всі, у вишиванці, побожний, нібито чесний, нібито європейський мер –  який погруз у скандалах, набрав кредитів, ніяк не може збудувати обіцяного сміттєпереробного заводу, натомість забудовує Львів без міри і краю – і це далеко не всі гріхи, які взяв на душу за 15 років свого мерства у Львові Андрій Садовий.

Але вже тричі мер, що пролетів із «Самопоміччю», вирішив на цьому всьому не зупинятися і йти «рятувати» Львів вчетверте. І що найцікавіше: дехто йому досі вірить. За даними соцгрупи «Рейтинг», в першому турі його готові підтримати майже 40% львів’ян!

Відтак Вголос» поцікавився у самого автора дослідження Олексія Антиповича детальніше, хто ці люди, які готові підтримати «зашкварного мера», а також у експертів – політтехнолога Тараса Загороднього, політичного психолога Світлани Чуніхіної та політолога Юрія Ситника, – чому ці люди знову хочуть голосувати  за одіозного очільника Львова.

Хто ці люди, які готові голосувати за «зашкварного» мера?

Олексій Антипович:

Садового підтримують виборці молодшого і середнього віку -18-29 рр. і 30-39 рр; також трохи більше чоловіки, аніж жінки. Це громадяни середнього рівня доходів (не бідні і не багаті). Хоча, що цікаво: ті, які більш-менш забезпечені, теж часто голосують за чинного мера Львова – це пов’язано з тим, що забезпечені люди частенько підтримують владу, адже вони за «стабільність», якою вона б не була.

До речі, Садовий багато забрав собі голосів тих, хто був розчарований діями експрезидента Порошенка. Потім це були прихильники Зеленського – і от Андрій Іванович їх теж собі тепер як кандидат на посаду міського голови в електорат увібрав.

Загалом є кілька категорій людей, які готові підтримати чинного мера Львова. Перші – люди, які є відвертими його прихильниками і кажуть, що він найкращий мер і все дуже добре робить. І друга категорія у його електораті –  люди, які кажуть: «Аби не гірше», мовляв вони не знають, що буде, якщо прийде інший мер. Натомість Садовий є прогнозованим, і для таких людей зрозуміло, що буде відбуватися у місті. Тому вибір «за Садового» треба оцінювати за критерієм: львів’янин хоче чи не хоче змін у місті?

Чому, попри масу скандалів, Садового досі підтримує достатньо багато людей? 

Тарас Загородній:

Зазвичай люди не бачать, або не хочуть бачити альтернативи. А коли думають, за кого б віддати свій голос, то перше, що їм спадає на думку – це те, що знають якраз чинного мера. Аналізувати ніхто не хоче.

От той же Садовий з його майже 40% – як тільки з’явиться альтернативна кандидатура, то ці відсотки почнуть зменшуватися. Адже його виборче  ядро – це близько 25%, інші ж 15% готові його підтримати тільки через те,  що не бачать реальної альтернативи: людини, яка переконає їх у тому, що буде кращим мером.

Для Садового ситуація нестабільна. По-перше, він давно мер, а за моїми спостереженнями очільник міста, який при владі близько 10 років, містян вже втомлює. А що казати про Садового, який вже вчетверте балотуватиметься на посаду очільника Львова.

Юрій Ситник:

Тут є кілька факторів. По-перше, зараз дуже багато негативу на різних політиків в інформаційному просторі, відтак більшість львів’ян просто  увірували в Андрія Івановича – «доброго і чесного європейського мера». То ж тепер такі люди просто відфільтровують почуту інформацію за принципом: всі інші кандидати погані, а Садовий  – добрий. Це одна категорія людей. Є інша – це люди з підвищеною толерантністю до корупційних скандалів, які мислять:  «Якщо у країні всім можна, то чому не можна Садовому, мовляв, «він же такий, як всі – краде, але ж і для людей щось робить».

Отці беруть гріх на душу, бо, фотографуючись із дуже імовірним корупціонером, показують, що вони його підтримують

Ще один фактор, який сприяє тому, що Садовий має найбільшу підтримку серед кандидатів полягає у тому, що він, на відміну від своїх опонентів, провадить дуже вмілу піар-кампанію. І що найцікавіше – тратить на це гроші самих львів’ян, починаючи з тих же розпіарених велодоріжок, які починаються нізвідки і йдуть в нікуди. Натомість все це більше для картинки і для того, аби мати про що  відзвітувати. Насправді ж це просто нікчемно, бо Львів – це не те місто, де велосипедний транспорт є виправданим, адже в нас поганої якості дороги та й крім того є мільйон важливіших проблем. Але наші люди ж цього не розуміють! Мовляв, який у Львові хороший мер, з ним навіть фотографуються ієрархи наших церков! Останні, до речі, беруть гріх на душу, бо, фотографуючись із дуже імовірним корупціонером, таким чином показують, що вони його підтримують. Люди дивляться, які гарні у Львові фонтанчики з’являються і не хочуть бачити, що глобально місто просто вбивають.

Це лише у Львові така ситуація?

Світлана Чуніхіна:

По-перше, зараз у світі спостерігається глобальний тренд зсуву суспільної довіри з центрального на локальний рівень. Україна – не виняток: рівень довіри до місцевої влади є істотно вищим, ніж довіра до уряду.

По-друге, даються взнаки наслідки реформи з децентралізації, завдяки якій органи місцевого самоврядування отримали ширші фінансові та політичні можливості. Це також додає балів чинній місцевій владі, яка, порівняно з урядом, має більший доробок, більше досягнень, якими можна звітуватися перед громадою.

По-третє, в містах, селах та селищах, як правило, сформувалася усталена соціальна і політична структура зі складною системою взаємозалежностей і взаємозв’язків. У такому середовищі вкрай важко народжуються опозиційні рухи і течії, які могли б скласти конкуренцію чинній еліті.

У підсумку ми маємо ситуацію, коли політики національного рівня заздалегідь програють місцевим через кризу довіри, а опозиційні місцеві політики не можуть скласти серйозної конкуренції чинній владі через напівфеодальні соціально-політичні відносини.

І схожа ситуація зберігатиметься доти, поки українське суспільство залишається низькомобільним (перетік робочої сили між регіонами є незначним), а економіка – централізованою (істотна кількість ресурсів все ще концентрується у столиці).

А якщо мер, до прикладу, краде, чому люди й далі такого підтримують?

Тарас Загородній:

У наших політичних реаліях корупція не є підставою для переобрання – усе  залежить від оцінки людей. А в українців логіка ж яка: «Ну він щось же робить» і «ділиться». І тільки вже зовсім гучна корупційна оборудка, яку доведуть і яку якимось чином використають, може спрацювати проти чинного мера, якщо він її провернув. В іншому разі люди мислять: «А де докази того, що, якщо прийде інший мер, він не буде красти ще більше, ніж попередній»? От  у чому проблема наших людей, які дуже толерантно ставляться до корупції.

От так і про Садового львів’яни думають: «Ну він щось там ніби робить, ніби сміттєпереробний завод нарешті будує, якісь кредити знайшли на це, у місті щось таки відбувається».

Картинка також працює, якщо чинний мер частіше, ніж інші кандидати, з’являється у ЗМІ. Садовий, який є достатньо грамотним піарником, має власний медіа холдинг, тому, звичайно, така вибудова іміджу працює на його користь. Садовий у цьому прекрасно орієнтується і знає як це правильно конвертувати. Тим більше чинний мер є центром політики міста, тому може прорахувати інформаційні потоки.

І як навчати львів’ян усе це аналізувати?

Юрій Ситник:

А львів’яни що, не бачать, як забудовують їхнє місто? Якщо глянути на всі ці забудови і порівняти їх з Генпланом міста, то видно, що будинки будують, по-перше, не там, де вони мали бути передбачені, а по-друге, без жодної необхідної інфраструктури.

Якби людям показали реальну картину знищення Львова то, думаю, рейтинг у Садового був зовсім інший. Крім того, містян банально тією ж екологією вбивають, бо у Львові з цим катастрофа: 95% повітря – це шкідливі викиди. А наївні львів’яни натомість просто спостерігають за тим, як знищують їхнє здоров’я. А якби звернулися до аргументів і фактів, то задумалися би: чи справді в нас такий добрий мер? І чи не причина багатьох міських бід у тому, що мер не хоче їх вирішувати? І чи не лукавить він, кажучи, що, мовляв, нема на це грошей, при цьому замовчуючи, що понад мільярд гривень витратили на мандри львівського сміття Україною? І якщо люди не розуміють, що саме за їхні гроші львівське сміття катається Україною, то хто їм винен? Нехай і далі рефлексують на ті картинки, які їм створюють, і не скаржаться. Натомість створювати картинки Андрій Іванович вміє дуже добре.

Усі кошти міста скеровують не на покращення  життя мешканців, а на те, аби зробити красиву картинку і «продати» Садового як гарного європейського мера

Більше того: він ще й за кошти львів’ян здійснює дослідження, аби визначити рівень своєї підтримки і завдяки цьому відпрацьовує механізми, як далі дурити львів’ян. І робить це досить успішно, поки наївні або й не дуже львів’яни йому безпросвітно вірять і слухають байки про відкриті фонтанчики.

Тому містяни мали би нарешті розплющити очі і побачити й зрозуміти, що у Львові пріоритети вибудувані так, що всі кошти, які є у місті, скеровують не для того, аби покращити  життя мешканців міста, а на те, аби зробити красиву  картинку і «продати» Садового як гарного європейського мера, який дбає про львів’ян.  І якщо опоненти не можуть цьому протистояти, то ми й далі будемо мати мера Садового, який і робитиме з львів’ян ідіотів – перефразовуючи класика: «Кожне місто достойне свого мера».

Марія Волошин, ІА “Вголос”