«Локдаун», «карантин», «пандемія», «коронавірус» - ці слова стали звичними для всього світу протягом 2020-го року. Епідемія коронавірусу забрала життя мільйонів людей і, схоже, не планує зупинятись. Крім того, вірус має здатність мутувати і нові штами вже були знайдені навіть в Україні.

Ми вже пережили два жорсткі карантини під час епідемії. Проте нещодавно прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що може бути й третій. «Треба констатувати, що в Україні почалася третя хвиля коронавірусу. Вінницька, Закарпатська області у «помаранчевій» зоні, але вже на підході до жорстких обмежень. Коли більшість областей будуть у «червоній» зоні, доведеться повертатися до локдауну», — зазначив Шмигаль.

Тут думка людей розділяється. Одні вважають, що Україна просто не переживе ще одне закриття на карантин в економічному плані. Казна нашої країни і так має повно «дірок», а це її просто доб’є. Інші ж стверджують, що без локдауну нам не обійтись, оскільки COVID-19 знову набирає оберти.

То наскільки доцільний посилений карантин сьогодні та яка ймовірність, що його все-таки запровадять? Про це журналісту ІА «Вголос» розповіли експерти.

Костянтин Надутий, заступник голови правління Всеукраїнського лікарського товариства:

Введення обмежувальних заходів може ґрунтуватися на показниках зайнятості кисневих точок. Кисневі точки – це ліжкомісця, які забезпечують доступ до кисню. Якщо вони зайняті та резерв вичерпується, тоді дійсно є небезпека, що система не зможе впоратись із великим потоком пацієнтів.

Фактично, головним методом порятунку людей, які знаходяться у важкому стані, є киснева терапія, тому тільки ця статистика може диктувати правила. Якщо медикаменти можна отримувати на будь-якому ліжку, то кисень – це вже конкретна техніка: або мережева, або концентратор. Тому саме від цього індикатора залежить, чи введуть посилений карантин, чи ні. Показники захворюваності у нас дуже занижені, нереальні та маніпулятивні. А от смертність і доступ до кисневих точок – це речі, які біль-менш є реальними.

Наші люди ж не хочуть у лікарню, аби просто там перебувати. Ті хворі, які погоджуються на стаціонарне лікування, реально мають важкий перебіг коронавірусу. Щоправда, є й такі пацієнти, які панікують. Вони, коли бачать позитивний результат тесту на COVID19, вже готові на все. Проте більшість людей вже не мають такого переляку, який був спочатку - пригадайте Санжари. Зараз такого немає, люди більш адекватно ставляться до хвороби і погоджуються на госпіталізацію лише тоді, коли їм дійсно потрібний порятунок.

Ігор Найда, засновник Української медичної експертної спільноти:

Обмеження реально дають результат

Я неодноразово казав, що будь-які обмеження, які стосуються спілкування людей, ідуть на користь. Водночас є два аспекти: економічно-соціальний з одного боку і медичний з іншого.

Проте є ще один момент, яким не можна нехтувати. Справа у тому, що у жодному випадку локдауну чи адаптивного карантину ніхто не дотримувався всіх необхідних правил та обмежень. Ще на першому етапі, коли люди думали, що це допомагає, карантин більш-менш був справжнім. А пізніше внаслідок «інфодемії», тобто поширення різноманітної фейкової і неправдивої інформації, було зруйновано будь-які позитивні засади у людей, які мають нестійку психіку. На жаль, таких людей в Україні більше 60-ти відсотків. Це вкрай небезпечно і тому сьогодні будь-яке введення жорсткого карантину буде покращувати ситуацію. Обмеження реально дають результат. Якщо врахувати ту картину, яка сьогодні є у деяких областях України, то я вважаю, що локдаун буде обов’язково введено.

Тарас Перетятко, кандидат біологічних наук, вірусолог:

Цей локдаун буде більш строгий та всеохоплюючий, ніж усі попередні

Якщо дотримуватись тих вимог, які зараз є, то, звісно, є всі передумови для введення жорсткого карантину. Я маю на увазі кількість проведених тестів, зайнятих ліжкомісць  і таке інше. Тим більше, якщо ситуація не зміниться на краще найближчим часом. Прогнозую, що цей локдаун навіть буде більш строгий та всеохоплюючий, ніж усі попередні. Якщо глянути на світову ситуацію із коронавірусом, то Україна – це один із найнебезпечніших регіонів, враховуючи кількість нових випадків, швидкість вакцинації й те, що у нас вже з’явились нові штами вірусу. Все це у сукупності може стати причиною введення більш жорстких норм карантину. Якщо вакцинацією не буде охоплений набагато більший прошарок населення, ніж є зараз, то цього не оминути. Будьмо реалістами: 9000 вакцинувань на день – це ніщо у порівнянні із, наприклад, Францією, де вакцинували 600 тис. людей за одні вихідні.

З іншого боку ми розуміємо, що у нас немає достатньої кількості вакцин. Тому, можливо, в Україні такі низькі темпи вакцинації. Тих 500 тис. доз від «AstraZeneca» - це лише 250 тисяч людей, що дуже мало.

Сергій Федоренко, директор Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні:

Якщо робити висновки з епідеміології, то для того, щоб розірвати епідеміологічний ланцюг, який існує при більшості інфекційних хвороб, зокрема і при коронавірусі, то введення карантинних обмежувань без сумніву є одним із ефективних елементів. У той же час необхідно враховувати, що локдаун несе загрозу для України та її окремих регіонів в економічному плані. Проте є ще й досвід інших країн. Те, що ми зараз бачимо в Італії, Франції та Німеччині, каже нам, що карантин – це один із найефективніших методів для того, щоб знизити захворюваність на COVID-19.

Ясна річ, що нам може допомогти вакцинація. Для профілактики інфекційних хворіб єдиним методом є проведення широкої кампанії із вакцинації. На жаль, сьогоднішня статистика проведення цих заходів свідчить про те, що її рівень є недостатнім. Медична громадськість і всі діячі, які мають авторитет, повинні ставати прикладом і бути попереду цієї роботи. Чим більше буде вакцинованих, тим менше людей буде хворіти на коронавірус.

Роман Гурський, для ІА «Вголос»