2020-й рік видався нелегким для всього світу. Війни, протистояння США проти Північної Кореї та падіння цін на нафту – ці речі точно увійдуть у підручники з історії. Проте найбільшого параграфу в цьому розділі заслуговує пандемія коронавірусу, яка охопила всю планету, внесла свої корективи і тільки підсилила негативний вплив всього вищезгаданого. Закриті кордони, світова економічна криза та сотні тисяч смертей на усіх континентах – такими були наслідки COVID-19 та карантинних заходів, які були введені у зв’язку із цим.

В Україні карантин був введений на початку березня 2020-го. Тоді припинили або суттєво обмежили свою діяльність усі кафе, кінотеатри, непродуктові крамниці, готелі, ресторани і багато інших закладів, де люди напряму контактують між собою. Іншими словами, майже вся сфера послуг була паралізована.

Така ситуація не могла не позначитись на економіці України, яка й без того мала проблеми. Крім того, через закриті кордони між державами в Україну повернулись заробітчани, які  з одного боку привезли валюту, але разом із тим припинили її регулярно надсилати з Європи. За офіційними даними, економіка України впала на 8-9% і державна казна не може його перекрити. Тому люди просто витягли «заначки» і пережили цей карантин.

Із початку вересня 2020-го у світі почали ходити чутки про другу хвилю коронавірусу. Деякі експерти навіть стверджують, що це і буде перша хвиля, оскільки досі були лише «квіточки». Не вселяють оптимізму і цифри: щодня світ «б’є рекорди» по захворюваності на COVID-19. Якщо ця тенденція збережеться, нам не уникнути ще одного карантину. Що буде з економікою і до чого готуватись українцям – невідомо.

То як сильно похитнув Україну попередній карантин, що буде з економікою, якщо його відновлять і як має діяти наша влада за таких умов? Про це журналісту ІА «Вголос» розповіли ексміністр економіки України Володимир Лановий, доктор економічних наук Йосиф Ситник та експерт з економіки Борис Кушнірук.

Як сильно похитнув економіку України весняний карантин?

Володимир Лановий:

Для початку, варто відзначити, що на нашу економіку цей карантин мав менший вплив, ніж у інших розвинених країнах. Справа у тому, що у них дуже потужний споживчий сектор: готелі, ресторани, місця відпочинку, круїзи – це все у них у дуже великій кількості. В Україні всього цього немає, тому частка споживчого сектору в нас набагато менша. Тобто, загальний вплив на всю економіку виявився дещо меншим. У нас виходить так, що не варто надавати послуг для населення, воно не буде нічого споживати і все в нас буде добре в плані коронавірусу, але це, звісно ж, іронія.

Що стосується попереднього жорсткого карантину, то офіційна статистика каже, що економіка впала приблизно на 8-9%. Швидше за все, так і є, адже приблизно половина нашої продукції – це експортна продукція. Експортні ринки продовжують її купувати, бо це галузі не споживчого характеру, а важкої та харчової промисловості.

Йосиф Ситник:

Якщо аналізувати показники із січня по жовтень 2020-го і порівняти їх з ідентичним відрізком часу минулого року, то можна сказати наступне: зведений бюджет виконано з дефіцитом у сумі 59 мільярдів гривень. У державному бюджеті дефіцит складає 81,7 млрд., а загальний фонд – 93,6 млрд. гривень. Тобто, мова іде про те, що державний бюджет за ці місяці недоотримав. При цьому дефіцит є суттєвим і є низка статей податків, які не виконуються і які нам буде важко надолужити до кінця року. Наприклад, за зведеним бюджетом ми маємо мінус 2,2 млрд. на податку прибутку, який ми недоотримали від підприємств. 14,3 млрд. рентної плати за користування надрами в Україні ми також недоотримали. Серед місцевих бюджетів дуже характерним є дефіцит земельного податку. У Львівській області він становить 1,8 млрд. гривень, наприклад. Також зменшились і неподаткові надходження. У 2020-му вони вже становлять 22 млрд. гривень.

З іншого боку, якщо говорити про зведений бюджет, то зросли запозичення України, як внутрішні, так і зовнішні. Якщо брати держбюджет, то позики збільшились на 50 млрд. гривень. Тобто, якщо минулого року на цей час було позичено 65 млрд., то зараз ця сума складає 186 млрд. грн. Відповідно, зростає і сума погашення боргів.

Якщо ми беремо до уваги місцеві бюджети, то як приклад візьмемо Львівську область. Тут до бюджетів усіх рівнів надійшло на 4,6% менше грошей, ніж минулого року. Загальний фонд обласного бюджету виконаний лише на 90% у порівнянні з 2019-м. Тобто, 10% складає недовиконання. Спеціальний фонд місцевих бюджетів отримав на 23% менше надходжень, а виконання, порівняно із попереднім роком, становить лише 38% до плану поточного року.

Все це, фактично, є наслідками оцієї системи карантинів, які були введені у березні 2020-го. Якщо така динаміка збережеться, то зрозуміло, що бюджети і їх планування на 2021-й рік буде суттєво ускладнено, бо ми досі не знаємо, доки карантин буде продовжено.

Борис Кушнірук:

Удар по економіці був дуже суттєвим і люди вижили за рахунок тих заощаджень і резервів, які у них були накопичені до того

Ми зупинили громадський транспорт і перевезення людей із приміських територій в місто. Величезна кількість людей просто не змогла працювати. Через це у нас зупинилась або обмежилась діяльність малих, середніх і навіть частини великих підприємств. Наприклад, на території Донбасу, де є металургійний комбінат, а люди живуть далеко, перестала їздити електричка, якою всі працівники добирались на роботу. Все, люди не можуть потрапити на робочі місця. А уявіть собі, скільки людей живуть у Києві, а живуть за містом.

Тому крім тих прямих заборон та обмежень ресторанів, кафе, барів, кінотеатрів і так далі, зупинилась робота багатьох підприємств. Відтак, удар по економіці був дуже суттєвим і люди вижили за рахунок тих заощаджень і резервів, які у них були накопичені до того. Те саме можна сказати і про економіку в цілому.

А тепер уявіть собі, що ви це повторюєте. У людей цих заощаджень вже немає. Бізнес, який тоді зупинився і ще отримував хоч якісь копійки або міг зекономити на оренді приміщень, аби платити зарплати співробітникам, зараз просто закриється.

В якому стані наша казана сьогодні?

Володимир Лановий:

Ця інформація у нас недоступна. Що цікаво, з бюджету на наступний рік нам дали декілька цифр і написали, що витрати на оборону та безпеку становитимуть 130 мільярдів гривень, а витрати на дороги – 150 мільярдів. Так бюджети не складаються! Необхідно вказати, на які саме галузі безпеки й оборони, скільки на внутрішню, скільки на зовнішню, скільки на проектні роботи, скільки на будівельні роботи, житлові проблеми в обороні і так далі. Тоді можна перевірити, правильно ми використовуємо гроші на оборону чи ми заробляємо на експорті наших якісних танків у той час, коли наші хлопці воюють на танках, які були випущені у 60-х роках минулого століття. Тобто, наш бюджет є закритим, нам нічого не показують, в тому числі й наш борг.

Коли націоналізували «Приват банк», було обіцяно надати додаткові ресурси цьому банку на 118 мільярдів гривень, але цього не зробили. Натомість банку надали готівкові кошти, щоб при підвищеному попиті на готівку, вона завжди була в банкоматах. У результаті капітал банку не зріс і він тепер не видає кредитів. Тобто, споживчі кредити під 50% банк дає, а інших – ні.

Тому вся наша економіка закрита від громадськості. Керівництво «кине» нам кілька структурних та макроекономічних цифр і таким самим чином вони написали проект бюджету на наступний рік. Оці “гасла” і загальні фрази – це ненормально, потрібне обґрунтування по кожному проекту. А той факт, що влада перенаправила кошти, які були спрямовані на боротьбу з коронавірусом, на будівництво і ремонт доріг – це порушення, за яке їх треба судити.

Немає ніякої прозорості, доступності, обґрунтування, тому точно говорити про фактичні доходи та дефіцит ми не можемо. Але і без того зрозуміло, що дефіцит у бюджеті, безумовно, є і він великий. Крім того, Україні ніхто зараз не дає того, що обіцяли: МВФ не поспішає нам давати гроші і, я думаю, вже й не дасть. Тому нас чекає скорочення видатків.

Те, що зараз робиться в економіці – це просто анархія. Я нагадаю, рік тому Гончарук заявляв, що у нас буде дефолт, а вже в грудні у нас з’явились зайві 20 мільярдів гривень у казні. Тобто, незрозуміло, що там робиться, вони самі не знають цього, нам, як я вже казав, нічого не кажуть, тому й говорити про це складно. Це сильний удар по нашій країні, людях та економіці в цілому.

Йосиф Ситник:

Бюджети є в дефіциті і якщо порівнювати цей дефіцит із попередніми роками, то він суттєво зростає

Українська казна зараз у дефіциті. І якщо бюджети хоч якось виконуються у порівнянні із минулим роком, то це зростання не враховує ні інфляції, ні підвищення мінімальної заробітної плати. Так, наприклад, зведений бюджет зріс на2,8%. Це зростання відбулось за рахунок збільшення оподаткування і росту цін. А реального зростання немає, воно від’ємне. Як я вже зазначав, бюджети є в дефіциті і якщо порівнювати цей дефіцит із попередніми роками, то він суттєво зростає, бо в нас зростають міжнародні запозичення і нові запозичення на їх покриття.

Якою буде економічна ситуація в Україні, якщо знову посилять карантин?

Володимир Лановий:

Я думаю, що у такому випадку всі негативні тенденції продовжаться. Ціни зростуть, інфляція буде вищою, адже ціни і тарифи, які зараз зростають, вплинуть на загальну інфляцію. У всіх, хто використовує електроенергію та газ, чи то у виробництві, чи то в обслуговуванні виробництва, зростуть витрати і вся економіка перейде на інший рівень інфляції. Це буде не 7-8%, як передбачалось, а набагато більше.  А велика інфляція означає, що просто не буде інвестицій, бо гроші не встигатимуть матеріалізуватися у тій вартості, у якій вони були 2-3 місяці тому.

Другий пункт – це банківський сектор. Одним з головних факторів, за рахунок яких підіймається економіка, – це кредитування підприємств, яке зараз не здійснюється. Олігархи отримують в Нацбанку кредити і дають своїм підприємствам за низькими ставками. Під заставу вони переважно дають цінні папери уряду. От саме таким чином ми «тягнемо» через Національний банк оцей сектор олігархів, який не здійснює реінвестицій у власне виробництво. Прибутки відкачують, кредити пролонгують або й зовсім не повертають і за рахунок цього самі збагачуються. Відтак, всі інші сфери середнього та малого бізнесу або зовсім нічого не отримують, або живуть за старими фінансовими кошторисами і не можуть розширювати своє виробництво.

Протягом першого року президентства Зеленського ми мали період певного оживлення економіки, була певна стабільність і не піднімались тарифи. Банківський сектор тоді існував сам для себе, а підприємства працювали на «старих обертах» і таким чином ми дещо вирівняли ситуацію, бо до того було суцільне падіння. Але тепер буде знову провал, падіння виробництв, а державна скарбниця буде дефіцитною.

А що стосується самого коронавірусу, то мені здається, що наша влада продемонструвала вміння думати лише про своє. Вони не думають про економіку чи людей, а сидять у своїх кріслах і «крутять» інші речі. Тому пандемічна ситуація погіршиться, в екстреному порядку будуть давати гроші в медицину, хоча це вже мало бути зробленим, а медики будуть у доволі бідному становищі.

Йосиф Ситник:

Зрозуміло, що найбільше у такому випадку страждають ті види економічної діяльності, які пов’язані із прямим контактом між покупцем та продавцем. Мова йде про готельно-ресторанний бізнес та сферу послуг, тобто там, де є прямий контакт надавача і споживача послуг. Кафе, ресторани, непродуктові крамниці, кінотеатри, сфери відпочинкової індустрії – все це постраждає у першу чергу. Наслідком цього буде зростання прихованого і явного безробіття, переведення працівників цих галузей на графік неповного робочого дня, вимушені відпустки, а це все призводить до зменшення податку на доходи фізичних осіб, що є ключовим податком. А якщо зменшується цей податок і самі доходи фізичних осіб, то просідає і податок на додану вартість, оскільки люди купують менше товарів та послуг.

Також цей рік нам показав, що внаслідок карантину зменшується український експорт. Наприклад у 2020-му зменшився експорт нашої традиційної сировинної частки, пов’язаної із металургією. Там падіння складає до 38%. Взагалі, за період з січня по серпень наш експорт впав на 6,7%, а це 2,5 млрд. доларів. І зростання за жодною товарною структурою не спостерігається.

Крім того, важливу роль у формуванні нашого ВВП відіграють грошові перекази наших заробітчан. За січень-серпень 2020-го року такі перекази зменшились на понад пів мільярда доларів. Якою буде тенденція до кінця року – теж незрозуміло. А саме гроші заробітчан складали 6-7% ВВП України.

Борис Кушнірук:

Буде дуже складно. Ми звалимось у ще більшу кризу, тому я вважаю, що вдруге такого жорсткого карантину не буде. Тим більше, що й сам уряд заявляє, що країна такого просто не переживе. Думаю, його будуть називати адаптивним, ситуативним і будь-як по-іншому, але таких обмежень, як були навесні, ніхто вводити не буде. Я вважаю, що в уряді сидять не повні ідіоти і вони розуміють ці речі. Якщо вони таке введуть, то це знесе економіку України, а їх з посад – у першу чергу.

Як має діяти держава за таких умов?

Володимир Лановий:

В таких умовах за рахунок держави і скорочення різних державних витрат необхідно допомогти малозабезпеченим громадянам, в усьому світі так робиться. Це не просто допомога малому та середньому бізнесу, це саме допомога споживачам. Це повинні бути як прямі, так і непрямі субсидії чи преференції. До прикладу, на заході відмінили плату за житлово-комунальні послуги у найбільш кризові моменти цієї пандемії. Потрібно вживати заходи, аби люди, витрачаючи гроші на лікування та свої потреби, економили на іншому.

Тому, по-перше, треба позбутися надзвичайного навантаження на бюджет. Поточний бюджет дуже багато грошей витрачає на погашення зовнішнього і внутрішнього боргу. Третина бюджету йде на дуже високі відсотки, які становлять 20% і більше. Для того, щоб скоротити ці видатки, необхідно оптимізувати борговий портфель. Це можна зробити за рахунок продовження терміну виплат, зменшення дорогих кредитів і таке інше.

Друге – це скорочення видатків на бюрократію. Наша влада на це витрачає приблизно втричі більше грошей, ніж нормальні європейські країни. Починаючи із кількості міністерств, закінчуючи кількістю корпорацій, комітетів і так далі. У нас трирівнева система управління, а навіть у Радянському Союзі говорили про дворівневу. У Міністерстві інфраструктури, наприклад, є автомобільний департамент, департамент авіації, держкомітет авіації і багато іншого. Так от, вони всі одне одному звітують, складають довідки «нагору» і таким чином ускладнюють свою роботу.

Наступний момент – це створення робочих місць. Якщо їх не буде, то не буде ні виробництва, ні ВВП, ні зарплат, ні інвестицій. Малий і середній бізнес у цьому питанні попереду, оскільки він перший підхоплює інновації. Такі підприємства повертають свої кредити на відміну від холдингів олігархів, які реструктуризують свої великі борги, навіть побувавши у дефолті.

Що стосується банківського сектору, то, як я вже казав, потрібно повернути кредитні потоки на підприємства, а не в бюджет, цінні папери чи ще кудись. Все це має базуватись на певній макроекономіці, аби добитись низьких процентних ставок тому, що без них нічого не буде. Саме малі процентні ставки – це гарантії повернення кредитів до банку, пільгові умови для банків, які кредитують господарства, скорочення інфляції і, як наслідок, збільшення загального потоку кредитних ресурсів у виробничий сектор. Інакше буде дефіцитність кредитів, а вона породжує зростання процентних ставок.

Йосиф Ситник:

Нам потрібно заохочувати внутрішнє споживання

За таких умов держава загнана в лещата і сидить на великій розтяжці, так би мовити. З одного боку треба забезпечити статті видатків державного бюджету, покривати видатки на обслуговування боргу, який зростає, на оборону і таке інше. З іншого боку, ті надходження, які у нас зараз є, реально не дозволяють цього робити, а нові позики призводять до зростання боргу.

Відповідно найбільше треба стимулювати промислове виробництво. Оскільки імпорт в Україну суттєво зменшився, нам потрібно заохочувати внутрішнє споживання. Для цього можна диференціювати ставку податку на додану вартість в Україні, яка сьогодні є однаковою для всіх груп товарів. Її можна знизити до межі 5-7% для товарів першої необхідності. Я маю на увазі продукти харчування, одяг тощо. В цьому аспекті ми, можливо, і не доберемо цього податку, але ми стимулюватимемо внутрішнє виробництво і попит. Таким чином ми можемо зробити додатковий сигнал для запуску українського товаровиробника.

Крім того, треба підтримувати створення і розвиток дрібного підприємництва, яке сьогодні є мобільним. Тут вже місцевим органам самоврядування слід піти на додаткові кроки і зменшити ставки земельного податку, а, можливо, і єдиного податку для суб’єктів малого бізнесу. Тоді вони матимуть потенціал відновити свої  «оберти» чи взагалі розпочати бізнес. Також, можна зробити і податкові канікули на 3-4 місяці для тих підприємств, які тільки відкриваються. Ми можемо так дещо втратити, але дати поштовх українському виробнику.

Борис Кушнірук:

У першу чергу, треба робити ті кроки, яких вони не зробили раніше. Треба проводити тестування людей у значно більших обсягах, ніж це є зараз. Лише виявлення осіб, у яких навіть теоретично може бути коронавірус, і їх самоізоляція – це один із ключових механізмів, які можуть впливати на пандемічну ситуацію, а відповідно й економіку.

Також потрібно було виділяти більше коштів на сферу медицини і лікарень, починаючи від площ, захисних матеріалів тощо. У нас величезна кількість самих лікарів захворіли і померли, бо у них банально не було необхідних захисних засобів. Подивіться, у чому ходять і як контактують із хворими лікарі у Європі та Штатах, а тоді порівняйте із нашими лікарнями. Зрозуміло, що наші умови є значно гіршими.

Щодо економіки, то нам не слід було витрачати кошти на дороги, бо це зараз нічогісінько не дає. Треба максимально йти назустріч малому та середньому бізнесу в плані оренди приміщень і по оподаткуванні, зокрема і сплаті Єдиного соціального внеску. У них дуже великі витрати на заробітні плати своїм працівникам, а це їм могло б допомогти. Це б стимулювало їх піднімати свої зарплати і принесли б додаткові кошти в економіку України. Якщо цього не буде зроблено, то ця влада доведе країну до ще одного майдану.

Роман Гурський, ІА «Вголос»