Трибунал Прав Людини у Страсбурзі підтримав скаргу родичів офіцерів, розстріляних у Катинській трагедії

Днями Трибунал Прав Людини у Страсбурзі звернувся до російського уряду з вимогою надати пояснення в справі скарги двох поляків - Єжи Яновца (Jerzу Janowіеc) і Антонія Рибовского (Antoni Rybowski) - сина і внука офіцерів, вбитих у Харкові. Це може означати, що Трибунал засудить цю справу, а скарга дійде до судового розгляду.

Яновєц і Рибовскі - єдині з-посеред двохсот рідних вбитих польських офіцерів змогли пройти увесь шлях юридичних оскаржень у судах Росії. Вони вимагали визнання їх потерпілими і у зв'язку з цим - надання доступу для ознайомлення зі слідчими актами, що стосуються їхніх рідних. Слідство у справі катинського злочину до 2004 року здійснювала російська військова прокуратура. Проте, розслідування було зупинене, бо прокуратура прийняла рішення, що у справі кримінальної відповідальності минув термін давності. Вбивство 19 тисяч польських офіцерів на думку російської прокуратури не було злочинним актом масового винищення людей, а лише "зловживанням владою особами, які належали до вищого керівництва Червоної Армії", а отже злочином, термін давності якого минув.

Якби Трибунал у Страсбурзі визнав, що російська прокуратура і суди порушили право на суд, відмовляючи близьким жертв у статусі потерпілих, вони могли б не лише отримати доступ до документів, але й подати оскарження щодо припинення слідства.

Міністерство Закордонних Справ Польщі підтримує громадян, які за допомогою "Товариства Катинських Родин" намагаються вибороти перед російськими судами статус потерпілих. Варто зазначити, що Конвенції Прав Людини дає можливість т. зв. "втручання третьої сторони". Найчастіше такою стороною є громадські організації. Але третьою стороною може виступати і держава, як це було коли Росія підтримала скаргу висланих з Литви родин колишніх радянських офіцерів. Втручання може полягати у наданні юридичної оцінки. У справі Катинської трагедії, наприклад - експертиз істориків, адже польський Інститут Національної Пам'яті (Instytut Pamięci Narodowej) здійснює власне розслідування у цій справі. Врешті, представник польського уряду міг би брати участь у судовому розслідуванні, якби до нього дійшло.

Організацією, яка багаторазово виступала в Страсбурзі у багатьох справах є Хельсинська Фундація Прав Людини. "Вважаю, що підтримка з боку польського уряду у катинській справі була б дуже важливою. Хоча б тому, що приватний представник подавачів скарги може не знати важливих політичних і дипломатичних аспектів, пов'язаних з катинським слідством, яке здійснювали росіяни" - вважає представник Фундації доктор Адам Боднар (Adam Bodnar). "Передбачене Конвенцією Прав Людини право на життя означає, що держава зобов'язана прагнути з'ясувати обставини смерті кожної людини. А тим більше, масового винищення здійсненого владою цієї держави. Відтак, родини жертв мають право отримати усю інформацію".

Чи розглядає польський уряд можливість підтримки скарги своїх громадян? "Поки буде прийняте будь-яке рішення, МЗС і уряд Польщі повинні спочатку детально ознайомитись з усіма обставинами даного питання, а це, вірогідно, займе декілька тижнів" - таку відповідь надає прес-служба Міністерства Закордонних Справ Польщі.

Довідка: "Катинська трагедія" - акція радянських військ проведена на території Росії та України - Катині (поблизу Смоленська), Мєдному (біля Твєрі), П'ятихатках у березні 1940 року після вступу радянських військ на територію ІІ Речі Посполитої, який в польській історіографії вважається початком радянської окупації. Акція мала на меті знищення вивезених вглиб Радянського Союзу офіцерів польського війська, держслужбоців та інтелігенції. Оскільки вперше про даний злочин стало відомо у 1943 році після виявлення поховань польських офіцерів у Катині, уся акція отрималя назву "катинська трагедія". За приблизними оцінками, радянськими військами, у тому числі НКВД, було знищено щонайменше 19 тис. осіб.