У той час, як в Україні щодня загострюється ситуація із коронавірусом, влада взялася запроваджувати жорсткіші карантинні обмеження.

Однак доведені до відчаю українські підприємці, які ще весною на собі відчули усю суть карантину і ледь не втратили весь бізнес (а багато-хто таки втратив), готові стати на прю з коронавірусом, аби лиш не втратити все, що мають разом з посиленням карантину.

Хвиля обурення вже по-тихеньку покотилася Україною.

То ж «Вголос» вирішив поцікавитися, чи не спалахнуть у країні протести через посилення карантину та які можуть мати наслідки?

Про це ми запитали у директора Інституту трансформації суспільства та економіста Олега Соскіна, заступника директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдана Петренка, політолога та заступника директора агенства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького і економіста Бориса Кушнірука.

Які наслідки може мати посилення карантину в Україні для бізнесу?

Олег Соскін:

Середній клас просто не переживе цей локдаун. Ми бачимо це на прикладі інших країн: йде повний крах народно-господарських комплексів. Зокрема, у Греції, дуже складна ситуація, також у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії – у цих країнах спостерігається шалене падіння ВВП і гине малий та середній бізнес. Підприємці, які мають бізнес у сфері обслуговування, стривожені, адже ця сфера перший нокдаун ледве витримала, а другий тим більше витримає. А в  Україні буде так само.

По яких сферах бізнесу найбільше може «вдарити» посилення карантину?

Олег Соскін:

Це вся сфера надання послуг: кафе, ресторани; також туристична сфера: готелі, екскурсії; сфера оздоровлення та логістична, сфера продукування сільсько-господарської продукції та її переробки, легка промисловість тощо.

А для великих міст запровадження жорсткого карантину означатиме смерть. До прикладу, Львів. Один із головних його меседжів – туризм, який локдаун  просто знищить, перетворить у сіру історію. І мер Садовий, до речі, з цим боротися не зможе, він слабкий і вже відпрацьований як очільник міста Лева.

І тут ще що важливо: мери повинні ухвалювати рішення та захищати інтереси малого та середнього бізнесу, який працює у їхніх містах, а також місцевих мешканців. При цьому варто враховувати: якщо люди згодні, то запроваджувати локдаун, якщо ні – тоді місто має функціонувати за шведською  моделлю. Відтак, усе зараз залежить від міських рад та громад, адже місто живе тільки тоді, коли у ньому мешкають представники середнього класу.

Карантин реально може спричини протести в Україні?

Богдан Петренко:

Ми бачимо, що коронавірус загострив ситуацію у всьому світі у всіх сферах. Протести зараз тривають у США, Білорусі, на території Азії. Причини цих протестів можуть бути різні, але їх розвиток спровокувало саме невдоволення людей через складну ситуацію із коронавірусом.

Українці натомість розчарувалися після виборів, адже покладали багато надій на нового президента, проте ці позитивні зміни не відбулися – а тут ще й  коронавірус. Так, були надії, що запроваджений навесні карантин вирішить це болюче питання, цього також не відбулося. Відтак, пам’ятаючи, яких економічних труднощів завдав попередній карантин, українці зрозуміли, що не готові знову сидіти вдома. Влада при цьому також це розуміє, адже у такому разі українці можуть збуритись і вийти на вулиці. Це як взяти запальничку і підпалити шнур до вибухівки. Адже для більшості людей карантин може стати питанням виживання.

Олег Соскін:

Це все може перерости в революцію, яка матиме класовий характер, коли будуть знищувати кланово-фінансові олігархічні групи. А там не за горами і  голодні  бунти

В Україні зараз склалася не надто оптимістична ситуація: гривня зазнає краху, адже вже є дефіцит державного бюджету. Тому цілком ймовірно, якщо в Україні запровадять локдаун, через 10 днів після цього розпочнуться протести. Це все може перерости в революцію, яка матиме класовий характер, коли будуть знищувати кланово-фінансові олігархічні групи. А там не за горами і   голодні  бунти. Обурені люди захоплюватимуть великі мережі, які залишать працювати у той час, коли малому бізнесу скажуть «стоп». Бо людям треба годувати сім’ї, а що їм ще залишиться, якщо вони втратять свої робочі місця, як не протест?

Борис Кушнірук:

Не думаю, що Україну сколихнуть масові протести через запровадження жорсткішого карантину, але те, що це вб’є бізнес, це факт. Влада демонструє, що вона неспроможна керувати процесом, натомість просто хапається за всі важелі, не розуміючи ефекту. Хоча у Києві таки усвідомлюють, що повторення весняного локдауну користі не принесе, тому, сподіваюсь, що карантинні обмеження будуть більш обережними.

І попри всю розлюченість бізнесменів, зокрема представників малого і середнього бізнесу, вони на протести швидше за все не виходитимуть. Натомість зараз карантин може найбільше вдарити по малому бізнесу: торгівля, сфера надання послуг, заклади харчування, невеличкі виробництва тощо.

Якщо протести таки спалахнуть, які наслідки вони можуть мати?

Богдан Петренко:

Запровадження жорсткого карантину може призвести до жорстких наслідків. Але влада не готова на сьогодні запроваджувати карантин, хоча можливо, й справді є потреба. Проте ситуація змінилася: через фальстарт на початку року люди зневірилися, що карантин може врятувати ситуацію, тому така тактика не спрацює.

Олексій Голобуцький:

Ми бачимо, що поки влада має намір запроваджувати карантин «вихідного дня» і, думаю, на більше не замахнеться. Хоча логіка наших можновладців не зовсім зрозуміла, єдине, що вони намагаються показати, що щось та й роблять, коли у плані порятунку країни від коронавірусу все, що можна, вже провалили.

Там не варто ігнорувати те, що у всьому світі зараз тривають антикарантинні заходи: з бійками і розгонами протестувальників. Тому і в Україні представники малого і середнього бізнесу, які потерплять значно, якщо запровадять жорсткий карантин, можуть вийти на протести. А певні політичні сили ще й захочуть скористатися ситуацією.

Хто може вийти на ці протести?

Богдан Петренко:

На протести вийдуть ті українці, які найбільше постраждали від карантину навесні – представники бізнесу

На протести вийдуть, якщо так відбудеться, ті українці, які найбільше постраждали від карантину навесні – представники малого і середнього бізнесу, люди, які мають магазини, тощо. Тобто ті, для кого закриття їхнього бізнесу означатиме втрату можливості заробляти або й питання виживання. Ситуація загостриться, якщо люди побачать, що інші заклади, такі, як, до прикладу, «Велюр» Тищенка, та гіпермаркети у той же час працюватимуть.

І люди, які вийдуть на протест, на мою думку, будуть здатні натиснути на владу, аби скасувати цей жорсткий карантин. Не виключаю, що може статися так,  коли жорсткий карантин запровадять не на всій території України, а в «чорній зоні» (гіперкарантин зразка весни), навіть місцева влада підтримуватиме людей. А місцеві бізнесмени підвозитимуть мешканців з тих зон до Києва, аби вони вже у столиці мітингували. Адже, на мою думку, сама місцева влада не буде зацікавлена у тому, аби на їхній території запроваджували жорсткий карантин.

Олексій Голобуцький:

Катастрофа все одно насувається, адже влада зволікала протягом усього літа. На початку осені ще можна було зарадити певними заходами і підготувати українців до другої хвилі епідемії коронавірусу, але цього так і не зробили. Більше того: влада ні висновку не зробила зі своїх дій, ні стратегії не виробила, як діяти далі.

Натомість ті країни, які зараз запроваджують локдауни, мають ресурси, завдяки яким вони будуть з нього виходити: у них є гроші, можливості тощо. А Україна – країна, яка може зайти у локдаун і не вийти з нього: все позакривають, адже не буде ні грошей, ні можливостей – якщо говорити про малий і середній бізнес. Відтак, частина українців може залишитись без бізнесу, як це було навесні.

Марія Волошин, ІА «Вголос»