Так, МЗС обох країн часто обмінюються взаємними «люб’язностями», але далі цих заяв справа не пішла: дипломатичні стосунки між країнами офіційно не розірвано, а Україна досі не завершила процедуру виходу з СНД, в якій Росія почуває себе господарем і продовжує плекати надію відродити СРСР.

«Вголос» розпитав у провідних українських дипломатів, чому Україна досі не розірвала дипломатичні відносини з Росією і чим це може нам загрожувати?

Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ України:

Дипломатичні відносини мали бути розірваними вже давно, тобто одразу ж після того, як Росія почала свою агресію проти України.

Можливо, не розриваючи дипвідносини, влада хоче залишити канал зв’язку для того, щоб мати можливість обговорювати ті чи інші проблеми. Але, враховуючи всю брутальність і все те, що ми сьогодні бачимо, а я маю на увазі невиконання Росією всіх своїх забов’язань, всі ці канали зв’язку виходять лише на користь Російській Федерації, а не Україні.

Роман Безсмертний, екс-посол України в Білорусі:

З точки зору Віденської конвенції тема відкликання посла чи визнання його персоною нон-грата – це речі крайніх механізмів. Якщо одна або друга сторона починає процедуру розірвання дипвідносин, то це є свідченням початку офіційного конфлікту. Виходом з такої ситуації буде лише підписання мирного договору. А якщо договір не підписаний і запущена процедура розірвання дипломатичних відносин, то це означатиме, що сторони перебувають в стані відкритого збройного конфлікту. Таким чином, нам перекривається можливість не тільки підписання Угоди з ЄС чи НАТО, але  з нами на цю тему ніхто не буде навіть говорити. Бо статути цих держав зобов’язують нас до вирішення проблем і вирішення конфлікту.

Є ще один нюанс: ми маємо зважати на юридичний статус осіб, які були викрадені чи захоплені на території України, і зараз перебувають в ув’язнені на території Росії. Якщо на цей момент з Росії забрати дипломатичні консульські установи, то це означатиме, що Україна кидає цих людей напризволяще.

Тому, якщо хтось каже, що треба негайно відкликати послів і розірвати дипломатичні відносини, це можна зробити, але чи доречно це роботи сьогодні? Я не впевнений. Я вважаю, що ці консульські установи мають функціонувати, щоб інформувати одну і другу сторону про ситуацію, її позицію.

Богдан Яременко, український дипломат:

Ще з березня я наполегливо рекомендую розірвати дипломатичні відносини з Росією. Як на мене, то це є єдиним нормальним і логічним кроком у відповідь на збройну агресію проти нашої держави.

Треба розуміти, що Україні сьогодні загрожує не розрив дипломатичних відносин, а агресивна зовнішня політика Російської Федерації, і ми маємо захищатися. Якщо ми будемо думати, чим нам загрожує захист від збройної агресії, то нам краще одразу капітулювати.

Я думаю, що проблема полягає у тому, що сучасна українська дипломатія вирішила не захищати Україну, а спробувати «домовитися» про її безпеку. Це шлях в нікуди, і це справді є загрозою. Насамперед, це загрожує втратою території, втратою обличчя. Це загрожує невиправданими жертвами, які ми платимо, воюючи не зрозуміло чому, адже виявляється ми можемо просто «домовитися» про все.

Безперечно, розрив дипломатичних відносин ускладнить політичні контакти. Але навіщо нам політичні контакти з державою, яка попри все, відбирає життя наших громадян і наші території? Так, це загрожує втратою економічних зв’язків. Але навіщо нам економічні зв’язки, якщо вони служать лише засобом політичного тиску і тим гачком за який нас постійно тягнуть для того, щоб робити нас більш поступливими? Так, це певною мірою ускладнить захист інтересів громадян України, які перебувають  на території Російської Федерації. Але нас насамперед має цікавити доля українців, які живуть Україні, а не в Росії. Звісно, кожен крок має певну ціну, але буде неправильно, некоректно і навіть злочинно обговорювати питання про ціну захисту своєї Батьківщини.

Для того, щоб розірвати дипломатичні відносини з Росією, достатньо рішення Президента України і, відповідно, інформування Російської Федерації про те, що ми розриваємо дипломатичні відносини і відкликаємо свої дипломатичні установи з території Росії і просимо російську дипломатію забратися з нашої території у певний встановлений нами період часу.

Хочу, щоб ви розуміли, що розрив дипвідносин – це не оголошення війни. Оголошення війни це рішення парламенту, яке має прийматися за поданням президента України. Це зовсім інша процедура. Розрив дипломатичних відносин – це зведення до мінімуму відносин з певною державою. Навколо цього питання є дуже багато спекуляцій.

Розрив дипломатичних відносин не є війною. Треба боятися не оголошення війни, а самої війни, а війна у нас вже йде.

Але, якщо ми оголосимо про розірвання дипстосунків, це означатиме, що, наприклад, у місії ОБСЄ в Україні не буде представників Російської Федерації, наші партнери розумітимуть, що вони змушені захищати Україну, яка є жертвою збройної агресії.

Богдан Соколовський, дипломат:

Дипломатичні відносини можна розривати або не розривати, але перш, ніж робити якісь кроки, треба чітко розуміти, що це дасть. Маємо знати, що розрив дипвідносин не припинить агресію, яка сьогодні спрямована на Україну, і не вирішить ситуацію на Донбасі. Тому я не знаю, що краще у цій ситуації – розривати ці відносини чи ні.

Але якщо розірвати дипломатичні відносини, то буде призначена третя сторона – посередник. Тобто якщо нема дипломатичних стосунків, є третя країна, яка уповноважена бути посередником.  Це може бути будь-яка країна, яка не бере участі в конфлікті.

Я вважаю, що розірвання дипломатичних відносин не поглибило би конфлікт, нам від цього нічого не було. Але я не бачу логіки у тому, щоб розривати дипстосунки, має бути твереза оцінка ситуації, зараз не час вдаватися у емоції.

Ольга Куровець, «Вголос»