Найбільша несподіванка – надзвичайно високий результат ВО «Свобода». Навіть явно технічний кандидат на посаду міського голови від цієї партії – Юрій Михальчишин – продемонстрував третій результат, обійшовши Володимира Гірняка. І це при тому, що останній витратив на проведення власної кампанії значно більше сили, часу і, вочевидь, вклав у свою рекламу на порядок більше коштів.

Як пояснити феномен «Свободи»? Очевидно, що для його осмислення потрібно трохи часу, але вже зараз можна звернути увагу на деякі моменти.

Кожен, хто був сьогодні на виборчій дільниці бачив ті труднощі з якими зустрічалися виборці, намагаючись розібратися з величезними сувоями-бюлетенями. За цих умов громадяни з-поміж десятків партій віддавали свої голоси відомим, так би мовити, добре "розкрученим" брендам. Саме таким є політичний бренд «Свободи». На цих виборах ВО "Свобода" диспонувала значними коштами, що дозволило їй досить активно «світитися» у ЗМІ, на біл-бордах, пропонувати електоратові якісні листівки, якісні, як в змістовому, так і в поліграфічному сенсі.

Крім того, «Свобода» вдало використала Імідж опозиційної сили. Їм вдалося все-таки позиціонувати місцеві вибори як ідеологічні і мобілізувати найактивніших прихильників, закликаючи прийти на вибори і обрати до місцевих рад «справжніх патріотів, захистивши українськість України». В останні дні перед виборами «Свобода» організувала своїх прихильників переконавши їх, що влада збирається фальсифікувати вибори.

Високому результату «Свободи» сприяла також незрозуміла ситуація з «Батьківщиною», яку то допускали до виборів, то знімали з виборів і на додачу було незрозуміло: чи то справжня «Батьківщина», чи фальшива.

І нарешті – низька явка також зіграла на користь «Свободи» Ліберальний електорат виявився значно розчарованішим, ніж прихильники «Свободи». ВО «Свобода» не встигла настільки розчарувати своїх виборців, як проющенківські та протимошенківські сили.

За даними екзит-полів ВО "Свобода" впевнено лідирує на місцевих виборах у Львові.