Завіса піднімається, чорне тло, жодних декорацій, прожектори кидають прискіпливе світло на чотири постаті, пронизливий стук барабанів. Звукове цунамі поглинає зал. На сцені театру Юного глядача колектив Даха Браха. У Львові кияни з концертом не вперше.

Незважаючи на те, що календар показував дату 20 листопада – зал заповнений ущент. Виснажені тривалим епідемічним "ув’язненням" люди заново відкриваються мистецтву,будь-які страхи притуплені.

"У Львові генії етно-хаосу" – прорекли організатори концерту сихів team.

Створений експерементально в київському Центрі сучасного мистецтва "Дах", колектив, попри свою недовготривалу історію , встиг "нашуміти" про себе у світі. Оплесками вибухали зали Угорщини, Німеччини, Англії, Польщі та Росії.

В арсеналі музикантів 3 альбоми: "На добраніч", "Ягудки", "На межі", володіння двома десятками інструментів, хоча музичні критики говорять, що "інструменти Даха Брахице цілий світ". Того вечора мелодії почергово творили: акордеон, дитячі гармошки, австралійське діджеріду, віолончель, синтезатор, незмінними залишались барабани (від індійського табла до гуцульського бугая).

Налагодження контакту з публікою відбулось миттєво. Потужний емоційний обмін між музикантами та слухачами був видимий неозброєним оком (невипадково давати і брати два староукраїнські слова, котрі становлять етимологію назви колективу).

"Кому буде важко всидіти на місці – виходьте на сцену" – жартома закликав публіку учасник колективу Марко Галаневич, окрім Марка ДахаБраха складається з таких облич – Ніна Гаренецька, Ірина Коваленко, Олександра Гарбузова та Олена Цибульська. Справді всидіти було неможливо. Тіні танцюючих постатей відбивались на стінах, шалений енергетичний заряд вилився справжнім музекстазом.

ЗМІ коронують колектив українськими шаманами. Шпальти газет рясніють не одним десятком добрих метафор в якості характеристики Даха Брахи та, перебуваючи у залі, в самому епіцентрі, де вихор музики, зриваючись зі сцени, просякує простір, доходиш висновку – є музика, яку просто слухаєш, цю музику відчуваєш. Відчуваєш занурення у сфери генетичної пам’яті, природній зв’язок з одвічним, внутрішню свободу.

Їх творіння – це своєрідне плетиво культур, з цього приводу музиканти висловлюються:

"Наша творчість полягає у тому, щоб поєднувати й перетворювати інші культури на український грунт".

Цю музику важко запроторити в рамки якогось конкретного стилю, учасники колективу ідентифікують її як етно-хаос плюс: "ми крутимось у такому світовому напрямі як world music".

"Нас часто запитують, чому тексти пісень, які ми виконуємо такі страшні? На що ми відповідаємо: "Тексти непрості, бо життя нелегке". Словесне обрамлення композицій це результати етноекспедицій українськими селами, фольклор музиканти збирають самотужки. Проте тематика того вечора не обмежувалась серйозними піснями, дахабрахівська "specially for you" занурила публіку у справжні ліричні переживання, звучали, і жартівливі пісні, і навіть колискова.

"Нехай кінець карантину стане початком нового життя" – побажав Марко Галаневич, сяючі обличчя слухачів свідчили, що нова точка відліку таки поставлена.