Про це йдеться у третій декларації Івана Дем’янюка в Німеччині, яка є у розпорядженні Вголосу.

У декларації Дем’янюка зокрема сказано: «Я вижив жорстокість Сталіна та фашистської Німеччини, як і несправедливий смертний вирок Ізраїлу та ЗСА. Я пережив неймовірні сталінські страхіття і смерть Голодомором, в фашистських лаґерах смерть з голоду і людоїдства, а в ізраїлській тюрмі шибеницьку смерть. Теперішний суд це тільки остаточне виконання цих несправедливих та страшних смертних вироків. Не залишилось мені іншого способу показати світові якою пародією виявився цей суд. Тому, повідомляю, що якщо цей суд не прийме історичних фактів і не вжиє повноважень, щоб розшукати додаткових вирішальних доказів котрі ще не перед судом, та не прийме свого обов’язку осягти справедливості замість створювати політичний цирк, то я за два тижні проголошу голодовку».

За словами Дем’янюка, боячись правди, німецький суд і прокурори, подальше відвертаються від справедливості, бо відмовляються:

«1. вижадати від Росії та України Досьє 1627, 1,400 сторінковий протокол дослідів НКВД/МВД щодо мене.
2. вижадати від Росії та України Досьє 15457, протокол дослідів щодо Ігната Данильченка, і особливо протокол його допиту про мене, проведженим на бажання американських властей в 1983/1984.
3. вижадати, щоб була зділана професійна експертиза над високоякісними фотографіями підпису на документі 1391 з Травників, котрого фальшиво приписують мені.
4. прийняти як історичний факт, що фашисти голодом катували військополонених українців таких як я, щоб 3.5 мільони з них загинуло.
5. прийняти як історичний факт, що, на підставі непереборних доказів з многих країн та свідків, військополонені в Травниках були справді примушені загрозою смерті і були страчені за спробу дезертирства.
6. прийняти як історичний факт, на підставі цілого запротокольовання в судах ЗСА та Ізраїлі, що мене вже раніше заскаржували і виправдали та звільнили за ці самі злочини котрі приписують мені тут».
Як повідомлялось, суд над Іваном Дем‘янюком почався 30 листопада 2009 року, хоча адвокати наполягали, що їх підзахисний дуже старий і слабкий, аби витримати процес. Проте медична експертиза визнала його достатньо здоровим, аби бути присутнім на суді.

У 1988 році Дем‘янюка було засуджено в Ізраїлі до страти за злочини проти людства, проте в 1993 році звинувачення з нього були зняті. Як з`ясувалося, його прийняли за іншу людину. Але в ході слідства ізраїльська влада зібрала інші докази добровільної співпраці І.Дем‘янюка з нацистами.

Сам Іван Дем‘янюк не згоден з висунутими звинуваченнями. За його словами, з 1942 по 1945 роки він сам був поміщений до концтабору як військовополонений.

У січні один з тих, хто вижив у концтаборі «Собібор» не впізнав охоронця в Дем‘янюку.

Передбачається, що процес завершиться в травні 2010 року.

У випадку, якщо він доживе до закінчення нинішнього розгляду і буде визнаний винним, термін його ув'язнення у багато разів перевищить вік світової цивілізації і складе 435 000 років.