З відповідним запитом до нього звернувся депутат Львівської міськради від УГП Тарас Чолій. За його словами, Львів включено до Списку історичних населених місць України. Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених  місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (далі – Порядок) у таких населених місцях визначаються історичні ареали.

Історичний ареал охоплює історично сформовану частину населеного пункту, що зберегла старовинний вигляд, розпланування та характер забудови і є спеціально виділеною територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об’єкт містобудівного проектування.

Межі історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова затверджено рішенням Львівської міської ради від 09.12.2005 року №1311 з порушенням вимог ч. 2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вищезгаданого Порядку.

Так, станом на 2005 рік, – момент затвердження меж історичного ареалу Львівською міською радою, пунктом 12 Порядку передбачалося, що визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування, Міністерством культури або уповноваженим ним органом охорони культурної спадщини та затверджуються Держбудом або уповноваженим ним органом. Те саме сказано й у відповіді Міністерства культури України на моє звернення №956/10/15-15 від 23.11.2015 р.

Тобто науково-проектну документацію щодо меж історичного ареалу міста Львова не затверджено відповідно до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, зокрема центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Вказані порушення призводять до незаконного використання земельних ділянок у центральній частині міста та руйнування архітектурних пам’яток.

У зв’язку з цим прокуратура міста подала позов до Львівської міської ради, її виконавчого комітету та міського голови про визнання неправомірною їхньої бездіяльності в зазначеній сфері. У позові прокуратура вимагає зобов’язати вказані органи забезпечити проведення робіт з винесення меж історичного ареалу Львова та закріплення їх у натурі (на місцевості), а також віднесення земель у його межах до історико-культурного призначення.

Отож він просить повідомити, які заходи вживають для усунення виявлених прокуратурою міста Львова та Міністерством культури порушень, що призводять до незаконного використання земельних ділянок у центральній частині міста та руйнування архітектурних пам’яток. Повідомити також, з яких причин не проведено інвентаризацію земельних ділянок історичного ареалу та не ухвалено рішення про віднесення цих територій до земель історико-культурного призначення, згідно з вимогами Закону України «Про охорону культурної спадщини». Повідомити, з яких причин не встановлено та не закріплено на місцевості межі історичного ареалу. Також на якій підставі департамент містобудування Львівської міської ради видає містобудівні умови та обмеження на проектування в м. Львові, без визначених і затверджених у встановленому порядку меж історичного ареалу та визначених чітких обмежень господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць.