Богдан Козак – керівник фракції УНП у Львівській обласній раді, голова ЛОО УНП.

Богдане Романовичу, УНП єдина фракція в облраді, яка втратила двох депутатів. Яке Ваше ставлення, як голови фракції, до проблеми пропорційної виборчої системи і закону про імперативний мандат.

Рік, що минув, був особисто для мене складним. Я вперше став депутатом і очолив обласну партійну організацію УНП. Для багатьох зміна обласного керівництва УНП стала несподіванкою. Але, насправді, вона буди продиктована вимогою часу. Партійна організація УНП — демократична за своєю суттю і природою відносин. Проте демократія — це не тільки можливість вільно висловити свою думку, але й готовність брати на себе відповідальність за прийняті рішення. Саме цього — відповідальності — останнім часом бракувало у діяльності нашої організації. Сьогодні ж я з задоволенням можу відзначити, що за рік нам вдалося створити в облраді монолітну команду, хоча ми і втратили двох своїх депутатів.

УНП в цілому негативно ставиться до прийняття закону про імперативний мандат, адже вважає, що його положення суперечать демократичним нормам і європейським стандартам. Фракція і партія мають багато інших методів впливу на своїх депутатів. Але цей закон прийнято, він діє і тому ми залишаємо за собою право скористатися ним, якщо це дійсно стане останнім аргументом у наших стосунках з депутатами, які сьогодні з різних причин покинули нашу фракцію.

Наразі ж ми сподіваємося, що Юрків і Гудима з власної ініціативи складуть депутатські повноваження і це дасть можливість нам ввести до складу фракції людей, які поділяють позицію партії і готові працювати на її імідж. Одинадцяту позицію у нашому списку займає Володимир Гнатишин, голова Самбірської міської організації, яка нараховує майже 400 партійців, і нам було б набагато легше, якби він зараз працював в облраді. Сьогодні ж обов’язки цих двох депутатів ми реально розподілили між іншими членами фракції. Наприклад, особисто я опікуюся зараз трьома районами Львівської області Перемишлянським, Жовківським і Кам’янко-Буським.

Хто вам допомагає працювати з виборцями Львівщини і як ця робота побудована?

Допомагає і контролює цю роботу перш за все партія. Кожного тижня на проводі ЛОО УНП ми слухаємо звіти про роботу фракції і наших депутатів не тільки у сесійній залі, але й у районах. Ми також регулярно проводимо наради депутатів від УНП до рад усіх рівнів, на яких координуємо нашу роботу. Від УНП представлені у радах всіх рівнів на Львівщині близько 700 депутатів. Це потужний загін.

Також ми налагодили дієву співпрацю між депутатами всіх рад по лінії комісій. Ми визначили 9 напрямів, які співпадають в основному з поділом на профільні депутатські комісії у радах, і створили депутатські групи, так би мовити, за «профілем роботи». Отож сьогодні всі наші депутати, які, наприклад, працюють в екологічних комісіях, в курсі усіх основних проблем, які існують в області; вони діляться досвідом і допомагають один одному в роботі.

До нас, на Львівщину, постійно приїжджають наші партійні лідери – Юрій Костенко та Іван Заєць. Вони зустрічаються з виборцями, проводять роботу з партійним активом. Все це в сумі дає нам можливість правильно розподілити свої зусилля, підстраховувати і допомагати один одному. Отож жодне звернення чи проблема виборців не залишаються без нашої реакції.

Костенко справді останнім часом дуже часто відвідує Львівщину. Для цього є якісь особливі підстави?

Юрій Костенко і Іван Заєць — не просто лідери, вони для нас є моральними авторитетами, це – великі політики, порядні, чесні, які себе не скомпрометували. До того ж це політики, які мають значний довід. Тому спілкування з ними для нас важливе, ми всі відчуваємо, що є взаємодопомога і взаємоповага між нами і київським керівництвом.

Те, що наші лідери останнім часом дійсно дуже часто приїжджають на Львівщині, пояснюється декількома моментами. По-перше, Юрій Костенко є куратором Львівської обласної організації у центральному проводі УНП. По-друге, ніхто краще за них не може донести до мас необхідність ідеї створення «правиці».

Наша обласна організація запропонувала Костенкові та Івану Зайцю провести цикл зустрічей в районах і вони радо на це погодилися. За останній місяць такі зустрічі були в Турківському, Старосамбірському, Самбірському районах, у Дрогобичі, Радехові, Кам’янці-Бузькій, Сокалі, Червонограді та Жовкві. Це важливе спілкування, бо воно дає можливість народові почути інформацію з перших вуст, а політикам — можливість відчути настрої мас.

Приїзди наших лідерів, зрештою, це відчутна допомога і мені, як голові ЛОО УНП. Сьогодні наша партія на Львівщині нараховує близько 9 тис. членів. За чисельністю, ми поступаємося хіба що Полтавській і Рівненській обласним організаціям УНП. Керувати такою організацією дуже непросто і надзвичайно відповідально.

Ви заторкнули тему «правиці». Ідея красива, але чи не здається Вам, що реалізувати на практиці її буде складно? Принаймні за останні 15 років вона так і не була втілена у життя.

Дійсно, потрібен час для того, щоб процедурно оформити створення «правиці». Також не секрет, що багато питань в цьому процесі ще дискутуються. До того ж, не виключено, що будуть необхідні зміни і в законі про політичні партії. Але вся ця робота проводиться.

Що ж до самої ідеї, то вона знайшла відгук і розуміння у суспільстві. За останніми соціологічними дослідженнями, які проводив Центр Разумкова, сьогодні близько 5% виборців вже готові віддати свої голоси в підтримку такого правого об’єднання, якщо воно буде створене.

Не секрет, що на попередніх виборах, президентських і парламентських, блок «Наша Україна» зумів отримати перемогу тільки завдяки тому, що він фактично перейняв ідеологію «правиці», використав її. Проте надалі діяльність членів блоку, передусім НСНУ, засвідчила, що насправді вони далекі від цих ідеалів. І це значною мірою стало причиною падіння популярності «Нашої України», передусім на Західній Україні.

Я вірю в те, що майбутнє — за ідеологічними партіями. Тільки на ідейному грунті можуть утворюватися сильні, послідовні та передбачувані політичні сили. Хоча не виключаю й того, що, наприклад, на майбутніх президентських виборах, у новоствореної «правиці» ще може не вистачити сили провести власного кандидата на президентську посаду. Нам, вірогідно, доведеться об’єднуватися. Найбільш реальним союзником такого об’єднання я вважаю «Нашу Україну». Не виключено також, що до нього приєднається і БЮТ.

Позиція УНП в цьому питанні є зрозумілою, до того ж ви не переобтяжені угодами про співпрацю з іншими партіями, а от НРУ, ХДС, КУН є членами блоку «Наша Україна», чи не завадить це їхній участі в «правиці»?

Багато чого в цій ситуації прояснить з’їзд НСНУ, призначений на 31 березня. Напевно, не варто очікувати, що НСНУ задекларує зміну своєї ідеології і пристане до табору «правиці». Але не будемо поспішати і відкидати можливості участі у «правиці» і цієї партії.

Процеси в центрі хіба що формально стримують розвиток співпраці у форматі «правиці» на місцях. Якщо брати Львівщину, то вже понад місяць працює координаційна рада, до складу якої входять представники УНП і НРУ. Ми проводимо спільні акції, узгоджуємо позицію з важливих політичних питань.

А як у Вас складаються стосунки з лідером крайової організації НРУ Ярославом Кендзьором?

В нас нормальні робочі стосунки. Для мене важливо, що обласна організація НРУ та її лідер «хворі» тією самою ідеєю, що й ми — створенням «правиці» і ми разом працюємо над її втіленням у життя. Хоча я розумію ваше запитання, адже раніше між обласними лідерами наших партій весь час точилася конкуренція і деколи особисті моменти навіть заважали співпраці наших партій. Це в минулому. Принагідно відзначу, що з Олексою Гудимою в мене також добрі робочі відносини і нормальне спілкування. І Кендзьор, і Гудима — політики старшого покоління. Ми, їх наступники, з повагою ставимося до їхніх заслуг і досвіду.

Як Ви оцінюєте роботу Львівської облради за перший рік її каденції?

Думаю, що ми багато зробили за цей рік. На кожну сесію виносилося по 30-50 питань. Особливо з позитивної сторони хочу відзначити єдність депутатів з політичних питань. Коли приймалися звернення, наприклад, щодо створення антикризової коаліції, розпуску ВРУ чи про визнання ОУН-УПА, завжди відчувалося, що ми діємо як єдиний кулак, як моноліт.

Я вважаю, що облрада, як політичний орган справилася із своїми завданнями. Якщо ж брати соціально-економічні питання, то тут вже кожна фракція відстоює свою позицію і це нормально, бо дозволяє приймати рішення зважені і продумані. Цього року нам вдалося прийняти важливі для життя області рішення, як от: бюджет, Програму соціально-економічного розвитку на 2007 рік, Програму розвитку малого і середнього бізнесу, Стратегію розвитку Львівщини. Це стратегічні документи, без яких неможливо працювати далі.

Разом з тим, на мій погляд, в роботі облраді є чимало недоліків. Мені б хотілося, щоб депутати у майбутньому більше приділяли уваги питанням соціально-економічного розвитку. Адже, якщо проаналізувати попередні рішення, то складно не зауважити, що рада провадить недостатню роботу, наприклад, щодо залучення інвестицій в економіку області. Мені не подобається також, що господарські питання «проганяються» на сесіях, а не ґрунтовно обговорюються. Депутатам треба навчитися правильно розподіляти свій час.

Які конфліктні ситуації Ви можете відзначити у роботі облради за минулий рік?

Напевно, це питання звіту голови Львівської ОДА Петра Олійника. Всі пам’ятають, що від позиції фракції УНП тоді залежало вирішення цього питання, яке, безумовно, мало б вплив на життя всієї області. Тоді я, як керівник фракції, це розумів. Мій вибір був на боці стабільності і спокою в області. Тому ми, зваживши всі «за» і «проти», вирішили, що розхитувати ситуацію не варто.

Наше рішення було компромісним, але єдино правильним в тій ситуації: ми підтримали губернатора. Вважаю, що тим самим ми підтримали стабільність в регіоні. Це був гострий момент, але ми чітко показали свою позицію і наша позиція з того часу не змінилася; всі наші дії будуть і надалі скеровані на те, щоб у регіоні був спокій, в діях керівників — мудрість, і всі ми разом працювали б на інтереси регіону.

Які конкретні результати фракція УНП може зарахувати на свій рахунок?

УНП займає принципову позицію щодо ефективного використання комунального майна, а також чітких і прозорих правил управління ним. Завдяки нашій позиції вдалося зберегти 8 га на вул. Інститутській і не дозволити перепрофілювати спорткомплекс «Спартак» у Львові в оздоровчо-розважальний центр. Поки не будуть прозоро з’ясовані всі питання щодо інвестора та його планів, ці об’єкти повинні залишатися у комунальній власності.

Фракція УНП , як у облраді, так і міській раді, докладає зусиль для того, щоб заснувати музей пам’яті жертв комуністичних репресій на території колишньої тюрми Лонцького у Львові. Вже для цього виділені кошти і є люди, які займаються цим питанням. Ми також пролобіювали виділення коштів в обласному бюджеті на збереження пам’яток архітектури за рахунок перерозподілу бюджету.

Це близько 400 тис. грн., які буде використано на створення паспортів пам’яток архітектури. Ми добилися фінансування оснащення бібліотеки стародруків музею історії релігії в сумі 100 тис. грн. Члени нашої фракції сьогодні працюють над ідеєю будівництва сміттєпереобного заводу на Львівщині на базі новітніх технологій. Вже підготовлена проектна документація і знайдено потенційних інвесторів. Як на невелику фракцію, вважаю, це хороші конкретні результати.

А які пріоритети ставить перед собою Ваша фракція на 2007 рік?

Сподіваюсь, що цього року пріоритетом у нашій діяльності, і не тільки в облраді, але й у радах інших рівнів, стане вирішення екологічних проблем області. Ми приречені на це, бо жодна інша фракція, чи політична партія, включно із різними «зеленими», не має такого значного потенціалу і таких професійних кадрів, як в УНП. Костенко, Заєць були міністрами екології. Вони знають, як екологічні проблеми вирішуються на загальноукраїнському рівні. Михайло Коваль, Віра Лясковська — очолюють комісії екології в облраді і міськраді, відповідно, ми також маємо своїх керівників комісії у Винниках та інших містах.

Якщо ж говорити про мене, то я, як заступник голови комісії з підприємництва, і як підприємець, буду намагатися зосередитися на створенні однакових умов для розвитку підприємництва в області. Не секрет, що за останній рік, умови для розвитку чесного бізнесу в Україні погіршилися. Прибутковий податок зменшили, а потім повернули 15%, ліцензія на тютюн і алкоголь була у 2005 році — 250 тис., 2006 — 500 тис., а зараз, у 2007, вже 1 млн. грн. Це все треба платити.

Людям два рази за рік підняли зарплату, енергоносії виросли. А от нечесну конкуренцію не побороли і сьогодні більшість підприємців працюють знову напівлегально, втікаючи від податків. Детінізація економіки не відбулася. Вважаю, що, по-перше, нам підприємцям, необхідно згуртувати свої зусилля. Адже сьогодні існує близько 70 асоціацій, які не так об’єднують, як розпорошують зусилля підприємців в їх боротьбі за свої права. А, по-друге, ми повинні всіма законними методами встати на захист чесного бізнесу. І ми це обов’язково зробимо.

фото: ЗІК