Петро Адамик – керівник фракції ГП «Пора» у Львівській міській раді

1. Чи виправдали себе пропорційна система виборів до місцевих органів влади і закон про імперативний мандат?

Вибори 2006 року для мене були першими, в яких я приймав участь. Тому мені складно порівнювати теперішню пропорційну і попередню мажоритарну виборчі системи. Краще за мене це зроблять депутати з досвідом. Про імперативний мандат не можу нічого сказати, тому що не бачив випадків його застосування.

Як на мене, то пропорційна система виборів створює радше технічні проблеми, які, втім, аж ніяк не є такими, що неможливо вирішити. Наприклад, на останній сесії депутати визначили суму матеріальної допомоги, яку вони можуть надати львів’янам та їх сім’ям. Якщо раніше коло тих, хто отримував цю допомогу, чітко визначалося межами депутатського округу, яких у Львові було 90, то сьогодні ми стоїмо перед необхідністю зрозуміти кому і за якими критеріями ми, депутати від «Пори», будемо допомагати. Нам же хочеться використати ці гроші максимально ефективно. Тому ми наразі схиляємося до того, щоб чітко визначити певну соціальну групу представникам якої ми надаватимемо дорогу, це можуть бути, наприклад, багатодітні сім’ї або сироти. Нагадаю, що кожний депутат має право витратити на соціальну допомогу 15 тис. грн.

Тобто, можна зрозуміти, що у депутатів є все-таки певні проблеми щодо налагодження контактів з виборцями?

Ні, такої проблеми сьогодні вже не існує. По-перше, тому, що цих контактів шукають не тільки депутати, але й ті, хто потребує їхньої допомоги. Більшість львів’ян вже поінформовані про те, що таку допомогу вони можуть отримати перш за все в партійних офісах, якщо говорити про «Пору», то це вул. Наливайка,5. З огляду ж на те, що у «Пори» лише один партійний офіс на весь Львів, сьогодні ми визнали за доцільне організувати депутатські прийоми у ЖЕКах, як це роблять депутати від інших фракцій. Так що ця проблема також вирішується.

2. Які рішення міськради Ви вважаєте найважливішими і такими, що матимуть реальні позитивні наслідки для Львова?

Якщо про це говорити одним реченням, то основним результатом першого року роботу міськради стало те, що вона організувала свою роботу і реформувала роботу виконавчих структур. Повірте, це реальний успіх, що ми спромоглися зробити це протягом одного, першого, року нашої роботи.

Вагомим здобутком можна назвати також те, що ми прийняли бюджетну резолюцію. «Пора» від початку своєї діяльності постійно наголошує на тому, що ми хочемо зробити усі дії посадових осіб прозорими, відкритими і зрозумілими для громади. Бюджет – це головний інструмент впливу депутатів на стан справ у місті, а бюджетна резолюція, на нашу думку, має стати інструментом забезпечення чесного і прозорого функціонування чиновництва. Цим документом ми говоримо львів’янам чесно і відверто: на такі об’єкти у нас гроші є, і ми це зробимо, розпочнемо і закінчимо. А на це у нас грошей нема, давайте це — наступного року. Ми за те, щоб у бюджеті прописувались об’єкти, які мають шанс на завершення протягом року. І це несе загрозу для нечесних чиновників, бо не дає їм управляти грошима громади міста Львова в ручному режимі.

Найближчим часом має бути представлений генеральний план міста. Над тим активно працює  управління архітектури. Робота ведеться, і хоча наразі продукту нібито немає, але він вже на виході. Це результат, але реально над генпланом працюють не рік, а десь так останні сім місяців.

До позитивів у нашій роботі можна віднести й те, як ми зустріли 750-річчя Львова. Я вважаю, що це було свято для всієї України, незважаючи навіть на деякі спроби роздути скандали. Але не спотикається тільки той, хто стоїть на місці.

3. Що не вдалося зробити Львівській міськраді за цей рік? Які недоліки і прорахунки у її діяльності Ви можете відзначити?

Спершу про нашу фракцію. «Пора» - партія молода і коли ми йшли на вибори, ми були дещо наївними. Тільки попрацювавши у міській раді ми зрозуміли, що це — трудоємний процес і що бюрократію дуже важко зрушити, це потребує багато енергії і часу.

На жаль, нам так і не вдалося організувати громадянські колегії при депутатських комісіях. Вони мали б існувати при депутатському корпусі, щоб задавати політику і ідеологію. Тоді б громадські рухи не вступали з міською радою у неконструктивні і виснажливі дискусії, а виступали б разом із нами співавторами ухвал, нових ідей і напрямків. А сьогодні ми щось зробимо, а громадські організаці починають критикувати. Це неправильно. А правильно було б якби ми разом приймали рішення і разом несли за нього відповідальність. «Пора» виступає саме за такі форми співпраці.

Негативом у роботі міської ради також вважаю досить велике число конфліктів, які супроводжували роботу депутатів. Зараз є багато позовів у судах за незаконне звільнення працівників під час переходу до нової структури управління і запровадження департаментів. Вважаю також, що виконком сьогодні ще не є до кінця дієзнадним, бо один його представник – керівник рівненської податкової, інший вже не має права за статусом бути його членом. Треба ці недоліки обов’язково ліквідувати. Але, зрештою, планується звіт виконкому і за результатами будемо докооптовувати членів виконкому. Ми, «Пора», вважаємо, що виконком повинен цілком складатися з представників виконавчої влади, але якщо буде рішення, що в нього мають входити і представники партій, то ми від цього не відмовимося. Це забезпечить додатковий контроль над виконавчою владою.

Чиновники на початку саботували депутатський корпус. Зараз, з нового року, ми це питання в осеовному врегулювали. Хоча залишається ще чимало організаційних моментів. Ми «добиваємо» міського голову і секретаря міськради аби вони забезпечили для кожної фракції кабінет у міській раді, щоб люди мали куди звернутися. Найбільша і найменша фракції вже мають свої кабінети. Інші – в черзі.

Загалом, вважаю, що депутатський корпус міськради все-таки працював продуктивно. Був, щоправда, ще період, коли політична ситуація з волі загальноукраїнського керівництва БЮТ, була дестабілізована і фактично два тижні роботи не було. Це була така наша маленька локальна тарифна війна. Але наразі ситуація нормалізувалася. Ще можна згадати, що у депутатському корпусі були деякі локальні, міжособистісні конфлікти, але я не буду це коментувати.

А як Ви розцінюєте діяльність міської ради у вирішенні земельних питань та управлінні комунальним майном?

Ми знаємо ще з української класики, що за межу можуть і сокирою зарубати. Земля завжди була і є великою цінністю. Це непоновлюваний ресурс, вона тільки дорожчатиме і тому тут завжди існував і буде існувати конфлікт інтересів, конфлікт бізнесструктур. «Пора» виступає за те, щоб вільні змельні ділянки продавали тільки з аукціону, а ідеально, на мою думку, було б здавати її в оренду. Майно не треба розтринькувати. Неліквіди – так. Але дорогу землю, яка буде тільки дорожчати – не можна. Якщо під готелі 15 ділянок необхідно виділити, будуйте. Бо це не настільки окупний бізнес, як торгівля. Здорову річ ми підтримуємо, бо не можна також все віддавати через аукціони. Землю треба давати господарю, але ясно, що ліпше, аби місто залишалося господарем.

По обліку майна наша фракція навіть виступила ініціатором ухвали, автором якої є Петро Соболь. Але виникає питання як ця ухвала виконується чиновниками. Ми зараз робимо реєстр всіх комунальних підприємств. У цьому нам допоміг департамент економіки і сьогодні частка міста в комунальних і спільних підприємствах є захищена. Будуть звіти цих підприємств. Ми прийняли ухвалу про правовий захист комунального майна. Це все робиться, але як і в кожній великій справі, результати наразі ще не є очевидні. Сподіваюся, що вже до кінця року результати цієї діяльності будуть видимі для широкої громадськості.

4. А які досягнення фракції «Пори» Ви особисто можете відзначили?

Крім ініціативи прийняття бюджетної резолюції, можна ще багато чого перераховувати. Ми гарантували прийняття 5 ухвал, єдина з них,  яку ми не прийняли, це по громадських колегіях. Ми декларували про несумісництво роботи у виконавчій владі з членством у депутатському корпусі – і виконали свою обіцянку. Депутат від «Пори» Наталія Федорович вирішила стати якісним чиновником, а інший наш депутат - Анатолій Забарило написав заяву на звільнення за власним бажанням з посади застуника начальника управлыння комунального майна. Той же Забарило є автором декількох якісних ухвал міськради. Скажімо, те, що ми сьогодні не бачимо на вулицях міста та в інших не відведених для цього місцях ігрових автоматів, є заслугою не тільки Садового, але й Забарила, який є автором відповідної ухвали. Федорович якісно працює як керівник управління соціального захисту. Завдяки їй активізувалася робота з громадскими організаціями. Чимало робить Маркіян Іващищин у сфері культури. Він долучився до багатьох подій у місті. Взагалі можу ще багато добрих слів сказати про всіх наших депутатів.

5. Чи були недоліки в роботі фракції "Пора"?

Звичайно, взагалі без недоліків неможливо, але не думаю, що наша фракція протягом року, що минув, суттєво помилялася.

Приємно, що фракція «Пори» працювала організовано, ми показали себе як одна із найдисциплінованіших фракцій. Якщо проаналізувати діяльність міськради, то «Пора» є однозначним лідером за кілкістю поданих проектів ухвал, хоча, на жаль, не всі з них були прийняті.

Недавно був звіт депутатів від нашої фракції, ми протягом двох тижнів оприлюднимо звіт фракції про роботу у пресі. Я звітував на міській політраді партії і однопартійцями робота фракції була визнана доброю. І так кожний член фракції відзвітувався. Це дуже потрібна і корисна річ як для фракції в цілому, так і для кожного депутата. Я вважаю, що контроль з боку парторганізації є серйозним стимулом до налагодження ефективної діяльності фракції у раді відповідного рівня.

6. З якими проблемами зіткнуться депутати у 2007 році?

Найперша проблема – тепло. Тарифи – тема вічна, там ще кінця не видно. Ми вважаємо, що сьогодні найкращій спосіб передати підприємства теплокомуненерго в концесію фірмі, яка на відкритому конкурсі виграє чесно це право. Але це процедура не одного дня, треба, щоб всі це розуміли. Не може бути так, що сьогодні ми вирішили, а вже завтра прийшов новий керівник. Треба виписати умови конкурсу, чітко виписати права концесії згідно Закону про концесію. І закласти в ці умови всі інтереси міста. Тому ми сьогодні не ставимо питання про звільнення керівника «Львівтеплокомуненерго»: прийдуть концесіонери і вони самі вирішать чи потрібні їм такі керівники.

Також треба чітко прописати і підштовхнути у Львові малу приватизацію. Там, де ви сьогодні бачите забиті витрини, немите скло – повірте, що це 100% — комунальна власність. Що стосується приміщень, то я думаю, що треба максимально все продавати. Земля стратегічна річ. І розвиток малого підприємства – це також стратегічна річ, адже мале підприємництво — це гроші до міського бюджету, це робочі місця. Для розвитку малого підприємства питання власності приміщення є одним із ключових. Проте, здається, міський голова Львова, наразі не поділяє такий підхід до приватизації комунальних приміщень. 

Чи не приведе угода про співпрацю, яку уклали між собою БЮТ і НУ – політичні сили, які контролюють більшість депутатів у Львівській міськоаді, до того, що дкпутати від менших фракцій опиняться в ситуації «поза грою»?

В міській раді засідають передусім 90 людей, які мають здоровий глузд і адекватне розуміння ситуації в місті і в Україні. Міська рада – це передусім господарка, а не політика. Будь-які об’єднавчі процеси українцям подобаються. Не виключено, що й ми, «Пора», приєднаємося до такої угоди. Але це все — політичні речі і вони мінімально впливають на роботу депутатів міськради. Кожен депутат представляє не емоції і гасла, а конкретні аргументи, і колеги, голосуючи, зважають на те, чиї аргументи є переконливішими, а не на те, від якої політичної сили виходить та чи та пропозиція.

7. Чи готується «Пора» до дострокових виборів у міськраду?

Ні, ми не готуємося до дострокових виборів, ми завжди до них готові. Щоправда, на мою думку, вибори однозначно не потрібні Львову. Нині є стабільна ситуація. Скажіть мені, що сьогодні продукує Луценко? Нічого. За його діяльністю проглядається бажання повернутися назад, "до корита". Звичайно, ми б воліли розігнати старих політиків як з синьо-білого, так і з помаранчевого табору. Тому нібито тут виникає протиріччя, якого насправді немає. Бо ми —  за роспуск ВРУ, але проти розхитування ситуації. Ми – проти дострокових виборів, але завжди до них готові.