Василь Павлюк – керівник фракції ВО „Свобода" у Львівській міській раді.

1. Чи виправдали себе пропорційна система виборів до місцевих органів влади і закон про імперативний мандат?

У цьому питанні слід дивитися глибше і говорити не лише про зміну системи виборів, але й системи місцевого самоуправління. Якщо ж говорити про виборчу систему, то необхідно, щоб вона була змішаною; 50 відсотків – пропорційна і стільки ж – мажоритарна, але мажоритарна – від партій. Якщо депутати-мажоритарники не будуть контрольовані партіями, то залишатимуться бездіяльними. Необхідно, щоб партії несли відповідальність за депутатів.

Простежується, що там, де списки великі, (БЮТ, „Наша Україна”, наприклад), багато депутатів є випадковими і працюють неякісно. От щоб цього не було, ми вважаємо, краще було б обирати за змішаною системою, але щоб за партіями залишилась відповідальність.

Імперативний мандат – це середньовіччя. В нашій партії є дисципліна і ми знайдемо метод і спосіб як депутата відкликати, якщо він раптом буде замішаний у недобрих справах.

Звичайно Тимошенко можна зрозуміти, до фракції її блоку входить багато депутатів, серед них такі, які в різні часи перебували в різних політичних силах. У міськраді і в облраді є категорія депутатів, які бігають табунами, і коли корабель тоне, вони втікають на інший, щоб тільки бути при владі, щоб тільки залишатись депутатами. Тому Тимошенко й ініціювала імперативний мандат, хоч це і не є демократично. Ми ж, націоналісти, об’єднані спільною ідеєю, завжди будемо в одній партії.

2. Які рішення міськради Ви вважаєте найважливішими і такими, що матимуть реальні позитивні наслідки для Львова?

Насамперед, важливим і позитивним є те, що усі депутати міськради мають розуміння необхідності працювати для міста, відкинувши політичні амбіції. Адже всі ми прийшли до міськради на конкретних політичних платформах. Однак мушу сказати, що протягом цього року нам вдавалось працювати консолідовано. Існує думка, що у міськраді зібралися представники помаранчевого табору, хоч ми, представники ВО „Свободи”, не належимо до нього. Ми стверджуємо, що належимо до синьо-жовтого табору.

У міській раді немає соціалістів, комуністів, регіонів, є, в основному, праві і правоцентристські сили. Якщо чесно, нас, свободівців, відкритих націоналістів, ніхто не хотів тут бачити, бо ми для багатьох, як кістка в горлі. Але вважаю, що великою перемогою і заслугою всіх фракцій є те, що все ж таки ми зуміли перейти цей мілкий, містечковий негативізм і протягом цього року працювати консолідовано. Зауважу, що „Свобода” з перших днів підписала меморандум з ”Порою”; ми – націоналісти, пористи – праві ліберали, але цілий рік ми працюємо разом і заходимо спільні точки відліку.

Вважаю, що практично усе, що приймалось радою у цьому році, є позитивним. Важливо, що вдалось поміняти управлінську структуру. Ми хочемо йти в Європу, але управлінська система в Україні залишається радянською. Так, зміна системи управління – болюче питання. І воно ще й зараз болить: когось звільняють, хтось йде сам. Але це правильно і зміни потрібні.

3. Що не вдалося зробити за цей рік? Які недоліки і прорахунки?

Не вдалося нам проконтролювати кадрову політику.

Чи можете назвати визначальні конфлікти у житті міськради в році, який минає?

Багато нарікань доводиться чути щодо політики депутатів у земельних питаннях ...
Питання майна, землі вже набили оскомину... Навіщо говорити нісенітниці? Жодне земельне чи майнове питання не проходить „натемно”. Для того, щоб питання було заслухане на сесії, воно проходить всі виконавчі структури, профільні депутатські комісії. У постійних депутатських комісіях ці питання розглядають 30 чоловік. Коли мені починають розповідати, що десь там деребанять, розпродують, то це щонайменше дивує.

Невже місто має зупинитися, померти, не жити, бо собі хтось взяв у голову, що хтось „деребанить”? Адже основним джерелом наповнення бюджету розвитку є надходження від оренди і продажу майна і землі.

4. Які успіхи фракція „Свобода” зараховує на свій рахунок?

Фракція ВО “Свободи” налічує дев’ять чоловік. Ми всі подібні між собою тим, що стали депутатами вперше і є добрими фахівцями у різних галузях – серед нас є медики, юристи, педагоги, бізнесмени та ін. Представники фракції ВО “Свобода успішно працюють у важливих депутатських комісіях, а також очолюють деякі з них. За цей рік наша команда стала монолітною, набула досвіду і навиків депутатської роботи і те, чого ми досягли на даний момент, як голова фракції оцінюю дуже високо.

Наша фракція у своїй діяльності чітко працює за програмою, з якою ми йшли на вибори. Ми нашу програму тримаємо як молитовник, який читаємо і звіряємо з ним, що зробили, що ще треба зробити. Ми добилися, і нас в цьому підтримали всі наші колеги, створення міського БТІ. Існує відповідна ухвала про створення БТІ, є печатка, приміщення. Але вперлися в інше. Наші колеги з облради – представники всіх фракцій, окрім „Свободи” і „Пори”, не хочуть дати дозвіл на передачу архіву міському БТІ, хоч це є власністю міста.

Хоч це нонсенс, юридично вони не мають права це робити. Чому ж все-таки вони це роблять ? Складається враження, що все пов’язане з корупцією і розкрадаються великі кошти.

Ми зараз поставили принципове питання, якщо не буде програми переходу на альтернативне паливо теплокомуненерго, ми почнемо дуже серйозні акції. І, я надіюсь, нас підтримають в цьому майже всі фракції. Офіційно всі погоджуються з необхідністю переходу на альтернативне паливо. А у приватних розмовах мені кажуть, що це неможливо, бо необхідне дороге обладнання і створення якогось складного виробництва. Добре відомо, що торф є біля Львова.

І створювати чогось особливого не треба. Ставиться прес, який пресує брикети, організовується бригада, яка буде мати зарплату і постійну роботу А тирса? Це теж не проблема, адже люди здаватимуть її за гроші. Але складається враження, що таке вирішення проблеми комусь не вигідне. Через місяць ми це питання піднімемо.

Інше питання, яке ми також ставимо гостро – це реформування ЖКГ. Заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Марія Желізко повинна представити до початку літа – ми дали їй такий термін – програму реформування ЖКГ. Тоді ми співставимо це з нашими поглядами і будемо працювати над остаточною програмою реформування.

Ми зараз добиваємося вирішення проблеми з МАФами. Ми напрацювали положення, яке будемо на наступній сесії затверджувати, бо, все-таки, близько 50 відсотків львів’ян заробляють собі на життя завдяки маленькій торгівлі. Адже не кожний має можливість викупити магазин, бар, а мають ці тимчасові споруди. Не зважати на це неможливо. Це велика армія підприємців.

Що не вдалося „Свободі” зробити за цей рік?

Не вдалося розпочати справу щодо створення муніципального банку. Зараз починають нас потрошки розуміти. Це були б величезні наші міські кошти і не треба було б здійснювати ніяких позичок невідомо в яких банках. Багато чого не вдалося. Бо нас є замало, всього 9 депутатів і кожне питання, яке ми хочемо провести, дається з боями, треба всім пояснювати і переконувати всіх.

6. З якими проблемами зіткнуться депутати у 2007 році?

Найважливіше – упорядкувати питання з альтернативним паливом, друге – вирішити проблему сміттєзвалища і третє – вирішити питання щодо водоканалу. Бо просто вже смішно, бридко про це говорити, 16 років товчуть це питання, хоча є купа різних альтернатив.

А як „Свобода” поставиться до пропозиції передати теплокомуненерго і водоканал в концесію іноземним фірмам? Раніше вона виступала проти цього ?

Чому б і ні? Звичайно, якщо буде конкурс і будуть свої, українські фірми, то в першу чергу, безперечно, слід надавати львівським. А якщо іноземним, то треба аналізувати, чи це вигідно для міста. Але ніхто цього не заперечує, чому ні? Все, що зроблять, все, що збудують концесіонери, залишиться у Львові, для львів’ян. Єдине, що це все має бути юридично грамотно оформлено, щоб пізніше ми не стали заручниками якихось ділків, так як ми сьогодні є заручниками обленерго. Це чітка, страшна монополія. Так бути не може.

Завжди треба мати альтернативу. Наприклад, до нас звернулася фірма, яка на Топольній має великий водозабір, 16 скважин. Вони готові хоч завтра подавати цілодобово воду у три лікарні, заводам, житловому масиву і це буде дешевше на гривню, Хіба це не вигідно? Але “Львівводоканал”, як ви розумієте, опирається. Але ми будемо це лобіювати. І таких водозаборів у Львові повинно бути 5-8 водоканалів, чому тільки один?

Угода про співпрацюю між “Нашою Україною” і БЮТ не зашкодить консолідації депутатів міськради?

До честі „Нашої УКраїни” в першу чергу, вони не розглядають цю угоду як створення більшості. Так, вони підписали угоду, так вони будуть спільно діяти з БЮТ. Але ми, зрештою, всі спільно діємо, обмінюємося думками. Але так принципово, що ми тільки спільно — БЮТ та НУ, такого немає. Я не можу стверджувати, що тут не виникне конфліктів, але сьогодні їх немає.

Співпраця депутатського корпусу з міським головою буде такою ж безконфліктною наступного року?

Тут не виключено виникнення напруги і конфліктів. Ми зараз будемо ставити принципово питання про розширення виконкому. Такий ручний виконком, яким він є зараз, нас не влаштовує. Ми принципово хочемо нашого представника ввести до його складу. Я хочу, щоб наша фракція брала активну участь в роботі виконкому і в голосуванні.

А у Вас не викликає нарікань те, що міська влада вже другий рік працюватиме без стратегії, основних програм розвитку та інших важливих концептуальних документів?

У передвиборчій програмі ВО „Свобода” є положення про розробку стратегії розвитку міста. Але ми бачимо стратегію не такою, яку нам хочуть зараз нав’язати. Це повинен бути серйозний документ, як мінімум на 25 років. Нам пропонують вироблення стратегії лише на цю каденцію. Це смішно. У бюджет розвитку кошти на розробку стратегії закладено. Без грошей це не вдасться зробити. Адже повинна працювати серйозна команда і не тільки в мерії, але  й ззовні. Зараз подивимося, що на ці гроші зроблять. Але тут все залежить від мера. Ми його на останній зустрічі запитали: Коли розпочнеться розробка стратегії? Він відповів, що ось-ось вже.

7. Як Ви оцінюєте можливість дострокових виборів у міськраду?

Ми ставимося до цього спокійно, хоча краще було б провести перевибори до Верховної Ради. Бо сьогодні державою керує псевдоеліта. Української еліти немає. А державу повинні очолювати патріоти України, які дійсно працюють на її інтереси.

Щодо місцевих перевиборів, то ми ставимося до цього спокійно. Нас є дуже мало у міськраді, бо не до кінця вірили „Свободі”. Сьогодні ситуація міняється, бо за цей рік ми доказуємо своєю працею, що не рогаті і не хвостаті. Маємо платформу і люди бачать як ми працюємо. Відсоток довіри до нас росте. Як буде далі – залежить тільки від нас самих і від наших виборців.