Про це повідомляє кореспондент «Вголосу».

Ці бійці 80-ої окремої аеромобільної бригади їздили в АТО вже вдруге. Спочатку на півроку, а тепер пробули там близько трьох місяців.  

Боєць 80-ої бригади Віктор Павлів каже, з тих довгих місяців найскладніше – це перші дні на фронті: «Ти приїжджаєш, і ще не знаєш, що таке «Град», що таке «Смерч». А далі вже стає легше, ти вже знаєш, і вираховуєш, чи воно летить на тебе, чи воно минає тебе». Проте тепер навпаки – чоловікові буде складно відвикати від постійного стресу: «Важко тепер буде звикнути до цивільного життя, де мир, спокій, де не стріляють, де ти ходиш і не думаєш, що ти на прицілі снайпера», ділиться Віктор.   

Як очевидець, він розповідає, що після кожної допомоги з Росії бої на сході України активізуються. «Тому, коли закінчуються боєприпаси, треба не давати перемир’я, а дожимати їх та витісняти з України», – радить військовий.

У Львові бійці пробудуть два тижні, а потім знову поїдуть в АТО. Їх рідні кажуть: вже не хочуть відпускати на службу, але все-одно мусять. А от самі десантники на брак сили та витривалості не жаліються: «Ззаду рюкзачок, спереду рюкзачок, прапор у руках і веселий настрій. Полюбе потім назад поїдемо», – ділиться рецептом бойового духу ще один військовий з 80-ки Роман.