Але так було до війни на Донбасі. Тепер кожен українець шукає відповіді на безліч питань: яким буде Донбас після війни, яка з політичних міркувань все ще називається антитерористичною операцією? Чи визнають луганчани і донеччани Україну, як державу і свою Батьківщину? Де знайти гроші на відновлення регіону? Та зрештою – як Україні доведеться жити з цим?

Відповіді на всі ці питання, безперечно, будуть отримані, бо рано чи пізно війна закінчиться. З допомогою експертів «Вголос» вирішив дослідити, на яке майбутнє Донбасу слід очікувати після війни?

Повоєнна економіка

Сьогодні Донбас став тим регіоном, який потерпає не тільки від бойових дій, але й від браку коштів. Війна триває, бойовики руйнують підприємства, рівняють українські села із землею. І поки бойовики руйнують інфраструктуру регіону, українська влада навіть боїться братися підраховувати матеріальні збитки, які були завдані внаслідок протистояння. Важко уявити, як Донбас ставатиме на ноги.

Щоб з’ясувати, у що це обійдеться українській економіці і чи витримає Донбас випробування військово-економічною кризою, «Вголос» розпитав провідних українських економістів.

Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер переконаний, що економічна ситуація тієї території України, яка залишиться під контролем терористів, буде надзвичайно поганою.

«Важко собі уявити, що українська держава тратитиме кошти на відновлення регіону, над яким у неї не має суверенітету. Тому окуповані території залишаться сам-на-сам. В цих людей нема грошей. Судячи зі всього, Росія не збирається виділяти їм гранти на відновлення, міжнародні організації і країни також не будуть їм допомагати. Тому їх чекає сумне майбутнє», – каже Пасхавер.

Водночас економіст наголошує, що Україна буде виділяти кошти лише в ті частини Донбасу, над якими у неї залишиться контроль.

«За допомогою грантів від різних країн і міжнародних організацій держава буде виділяти кошти на відновлення Донбасу. Крім того, я думаю, що будуть запроваджені і пільгові умови для приватного капіталу, який там є, для того, щоб він повернувся, щоб відновив свої підприємства. Я думаю, що така процедура буде доволі швидкою», – сказав економіст.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак теж переконаний, що відбудова економіки Донбасу насамперед відбуватиметься за кошти зовнішньої фінансової допомоги, яку Україні вже почали надавати міжнародні організації.

«Після звільнення решти території Донбасу від російської армії, кошти зовнішньої допомоги будуть продовжувати надходити, і в більших сумах. Бо після звільнення від російської армії, можна буде детально порахувати матеріальні збитки, завдані діями терористів. І таким чином наші зовнішні економічні і політичні партнери побачать суми збитків, і безумовно надаватимуть Україні фінансову підтримку», – каже Новак.

Другим джерелом відбудови Донбасу, за його словами, є гроші українського і іноземного бізнесу. «Маю на увазі іноземні і вітчизняні інвестиції, інвестиції в ті виробничі об’єкти, які зруйновані», – додає економіст.

Третім джерелом, на погляд Новака, є державний бюджет України, який також візьме на себе частину витрат на відбудову об’єктів інфраструктури, бо це перш за все державні об’єкти.

«Зі свого бюджету держава фінансуватиме відбудову мостів, залізниць, автомобільних шляхів, електромереж, газомереж та водомереж», – розповідає Новак.

За його словами, після кожної війни все одно приходить відбудова. Більше того, війна з економічної точки зору – це можливість вийти на вищий  рівень технологічного і економічного розвитку.

«В нашому випадку це буде ще один шанс витягнути шахтарів з-під землі і дати їм роботу на землі. Найбільш схожий вид діяльності для шахтарів – це будівельні професії. І я думаю, що більшість шахтарів із задоволенням покинуть шахти і будуть працювати на землі у більш безпечних умовах, виконуючи роботу з меншим фізичним навантаженням», – каже Новак.

Він також запевняє, що економічне відновлення Донбасу буде йти на корить і решті України.

«Відродження економіки Донбасу навпаки тільки позитивно вплине і на решту економіки України, бо економіка Донбасу займає велику частку ВВП держави, приблизно 15%. Також 25% займав український експорт», – підсумував економіст.

Політичне майбутнє 

Про політику на Донбасі завжди говорили непевно і неоднозначно. Політичні погляди мешканців цього регіону завжди відрізнялися від політичних вподобань решти України. Настрої українців Донбасу нерідко міняли історію, що, власне, відбувається й зараз.

Говорячи про майбутнє політичне становище Донбасу, виникає більше запитань, ніж відповідей. Але за словами, політологів таке явище є абсолютно нормальним.  Так, екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що навіть по закінченню війни ми будемо мати справу з Новоросією і сепаратистами.

«Якщо війна закінчиться, то нам все одно доведеться існувати з так званими ЛНР і ДНР, які згодом трансформуються у Новоросію. На жаль, це буде так, бо у нас вже зараз не має реальних засобів змінити ситуацію. Тому це буде або війна, до якої ми так чи інакше ще не готові, або відбудеться  замороження конфлікту, якого власне  і хотіла Російська Федерація», – каже Огризко.

За його словами, в листопаді ці так звані ЛНР і ДНР проведуть  свої так звані вибори, в результаті яких утворять свої так звані уряди й оберуть так звані парламенти.

«Це все буде дуже схоже на те, що ми мали в Придністров’ї, чи в Абхазі, або в Осетії. Ми отримаємо псевдодержавне утворення, яке скоріш за все матиме назву Новоросія, бо це абсолютно зрозумілий проект Кремля, який буде величезною загрозою для української державності», – вважає Огризко.

Водночас, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко переконаний, ще зараз зарано казати, що буде з післявоєнним Донбасом, який зараз знаходиться на роздоріжжі. Тому майбутнє Донбасу ще не визначено.

За його словами, є насправді три сценарії розвитку. Один варіант – це поступове довготривале і багаторічне мирне врегулювання, яке полягає в тому, щоб спочатку був деякий перехідний період, коли могли б співіснувати разом і українці, й ті, хто був на боці сепаратистів. Згодом таке співіснування із спеціальним статусом поступово переорієнтується у політико-правове поле України.

Володимир Фесенко розглядає ще і другий варіант, який зараз, за його словами, може стати найбільш ймовірним – поступове заморожування конфлікту, швидше де-факто, ніж де-юре.

«Де-юре, Україна не піде на заморожування конфлікту, не буде визнавати ЛНР і ДНР. Але оскільки ми зараз не готові до війни, Росія теж не хоче воювати, принаймні зараз, то це визнання може де-факто статися за деякий час», – вважає Фесенко.

За його словами, сьогодні важко сказати, що буде з псевдо республіками ЛНР і ДНР, але одне точно відомо – до себе Росія їх брати не буде.

Також політолог не виключає, що на Донбасі розгуляється бандитизм і тероризм, як це було в Чечні. Однак, може спостерігатися і поступова стабілізація. Проте, «скоріше за все Росія спробує створити плацдарм під назвою «Новоросія», і це буде як постійний геморой в нашій задниці».

Третім ймовірним варіантом розвитку подій Фесенко вважає відновлення воєнних дій.

«Замороження не гарантує ні миру, ні війни, але війна може відновитися в будь-яку мить. Найімовірніше, що взимку воювати не будуть. Звісно, обстріли можуть бути, а повномасштабна війна – навряд чи буде. Натомість, весною війна може відновитися», – каже Фесенко.

І додає, що зараз всім потрібна пауза, але лише на певний час.

«Залишати нас надовго Росія не захоче, вона спробує розширити контроль. Тобто і в ЛНР,  і в ДНР, і в Росії може бути бажання розширити сферу впливу. Може бути наступ на звільнені території Донбасу, на Харків і на Дніпропетровськ. Такі мотиви можуть виникнути. З нашого боку також може виникнути бажання звільнити Донбас», – переконаний політолог.  

Людський фактор

Ні для кого не є секретом, що окремі мешканці Донбасу, зазвичай, не визнавали української влади. Тому, за підтримки Росії, й спробували створити власні республіки декілька місяців тому, плекаючи стратегічну мету – приєднати Донбас до Росії.

Соціолог Ірина Бекешкіна розповіла «Вголосу», що сьогодні настрої українців на Донбасі майже кардинально змінилися – вони розчарували у Росії.

«Ще у травні на Донбасі було 44% тих, хто бажав, щоб регіон відділився від України і доєднався до Росії, проти цього виступали 34% населення. Водночас зараз тих, хто бажає долучитися до Росії – 23%, проти цього – вже 44%. Тобто в Росії розчарувалися», – зауважує Бекешкіна.

Водночас, наголошує соціолог, розчарування у Росії не дає підстав думати, що ці люди стануть проукраїнськими.

«Якщо порівняти з минулим роком, то навпаки – ідентифікація з Україною не зросла, всюди по Україні зросла, а на Донбасі ні. Єдине, що можу сказати, що на Донбасі істотно відрізняються настрої на звільнених територіях і тих, що досі залишаються окупованими. Звільнені набагато більш проукраїнські», – каже соціолог.

За її словами, через специфічний контингент, який залишився на окупованих територіях Донбасу, не відомо чи там щось зміниться. Бекешкіна також наголошує, що не варто очікувати, що  свідомість людей на Донбасі швидко зміниться з проросійської на проукраїнську.

«У якоїсь частини населення вона не зміниться зовсім. Давайте будемо чесними, звісно бойовики обстрілюють житлові масиви, ставлять воєнну техніку біля будинків, але територія це ж українська. І коли загинула сім’я, загинули родичі, знайомі, кого будуть звинувачувати? Звісно, що Україну. І якась частина ніколи не змириться з цим. Тому головне – довести цим людям, що Україна для них не мачуха, а мати», – додає Бекешкіна.

Координатор Психологічної кризової служби у Львові Оксана Наконечна теж не розраховує на те, що по закінченню війни свідомість людей на Донбасі різко зміниться.

«Безперечно, що події, які зараз відбуваються на Сході, змінюють свідомість людей, треба мати непробивну психіку, щоб на це не звертати уваги. Очевидно, що ця ситуація змінить їх, але коли і в який бік невідомо. Є різні люди, і на них ці події вплинуть по-різному. Можна так сказати, що ті, хто до того щось трішки думали, стануть більш свідомими. А ті, хто зовсім не думали – будуть переживати, щоб в них були тільки гроші і кусок ковбаси на столі. Якщо їм це дати, то вони заспокояться», – переконана Наконечна.

За її словами, з останніми роками на Донбасі виховалося дуже меркантильне покоління.

«Таких людей цікавить добре поїсти, добре випити, щоб їх ніхто не чіпав, вони себе не перевантажують у духовному й інтелектуальному плані. Тому вони вибирають не з позиції моральної, духовної чи навіть естетичної, а вибирають те, що їм вигідно», – додала психолог.

Ольга Куровець, «Вголос»