Колись один радянський класик сказав: «наглість — це друге щастя». Згадати його слова нас змусила інформація про щедрий подарунок міській владі Львова від львівського ділера «Тойоти» — 10 новеньких автомобілів на суму 250 тис. євро, на яких тепер будуть їздити чиновники мерії. Минуло вже декілька днів з моменту появи цієї інформації, але в інформаційному просторі зависла тиша.

Жодного спростування з боку міської ради за ці дні так і не з’явилося. Таке враження, що всі просто офігіли … від вчинку наших чиновників на чолі з нашим помагай-мером Садовим і прибалділи від піар-ходу «Тойоти».

Якщо говорити про законний бік цієї справи, то «Тойота», як і будь яка інша фірма, має право робити подарунки органам місцевого самоврядування, а останні — їх приймати. Щоправда, є одне маленьке «але». Такі подарунки обов’язково оподатковуються державою. Ми не володіємо всіма тонкощами податкового законодавства, але наші експерти підрахували, що якщо сума подарунку «Тойоти» становить 250 тис. євро, то реально, з урахуванням сплачених податків, фірма повинна була викласти за це все від 330 до 500 тис. євро!

І ще одне. Щодо позиціювання такого подарунку як «піару» компанії «Тойта». Схиляємо голову перед працівниками піар-відділу компанії, яким вдалося на кілька сот тисяч євро «розвести» своїх керівників, переконавши їх, що це — піар-акція, а не щось інше. Бо ефективність такого піару є вкрай сумнівною, оскільки, окрім скандалу, «Тойота» навряд чи щось від цієї акції отримає.

Скільки мають чиновники з проданого гектару львівської землі

Чи, може, ми помиляємося? І фірма вже отримала, наприклад, 1,68 га землі у Львові в районі вулиці Кульпарківській під будівництво виставкового центру? Тоді треба називати речі своїми іменами: піар це піар, а хабар це хабар.

Ми ж, журналісти, бачимо в цій події лише інформаційну цінність, бо тепер, принаймні, можемо усвідомити, які реально гроші, насправді, перетікають з міського бюджету у кишені чиновників. Просто  цього разу «у верхах» чомусь було вирішено не класти гроші в кишеню, як завжди, а взяти «Тойотами». Хоча правильно було б аби ці гроші надійшли у бюджет міста, який, до речі, є дефіцитним, від продажу земельної ділянки за реальну ціну.   

Дорога чиновницька дупа

А тепер про міську владу, до якої в нас лише одне риторичне питання: як Вам не соромно? Невже проблема на чому возити чиновницькі дупи більш актуальна, ніж ремонт доріг, ніж забезпечення автомобілями станцій швидкої медичної допомоги чи безпека громадян у нашому місті, бо добре відомо, що Львів жодної копійки не виділяє на матеріальну допомогу міській міліції?

І ще одна історія: «Тойота» хотіла подарувати двом школам-інтернатам мікроавтобуси. Але школи змушені були відмовитися від такого подарунка, бо у них відсутні гроші на догляд за автомобілями, на їх утримання. А тепер питання. Чому ж наша самопомічна влада, яка не забуває подбати про свій комфорт, не забезпечила виділення зі свої фондів гроші для цих шкіл-інтернатів на утримання міні-венів «Тойот»? Бо дуже моральна?

Садовий: Колеги-чиновники, не беріть хабарів – беріть подарунки!

На наших очах Садовий створює прецедент, який дехто з особливо «високоморальних» чиновники, не виключено, охоче візьме як приклад для наслідування. Ще свіжим є у пам’яті те, як дорікали губернатору Сенчуку за придбаний ним для облради представницький «Мерседес», як дорікали губернатору Олійнику за «Туарег», переданий в користування ОДА із конюшень МВС, як нападали нещодавно на голову облради Сеника за орендовану ним «Тойоту». А виявляється все можна зробити так просто. Варто лише знайти фірму, яка захоче попіаритися (чи то пак - підлизатися) до чиновників. І їздіть на дорогих мерседесах, ауді і БМВ, ніхто Вам цього заборонити не зможе. Це ж  бо подарунок! Все інше не важливо, а наглість, як відомо, друге щастя.

Наостанок хочемо процитувати класика, який створив образ «чесного судді», котрий брав винятково цуценятами хортів. Це, мовляв, зовсім не хабар, це цілком інша справа. На що отримав резонне зауваження: «Та хоча б і цуценятами хортів – все-одно хабар!».