На сьогоднішній день лише невелика частина новітньої історії є опрацьована вченими істориками. Перш за все, це стосується Другої світової війни, де цілий ряд важливих питань є або недоступні, або малодоступні для широкого загалу.

Сюди можна віднести військові операції Червоної армії та вермахту, об’єктивні дані про повітряні операції альянтів і люфтваффе, про чужинські дивізії зброї СС, про бойову участь росіян на боці гітлерівської Німеччини.

Ось один із штрихів цієї історії. Всім відомо, що тричі герої Радянського Союзу – пілоти Покришкін та Кожедуб збили 62 ворожі літаки, але широкий загал мало ще знає, що майор Еріх Хартман на своєму МЕ-109Е збив 352 літаки; Раль Гюнтер – 275 літаків і з них – 271 – на Східному фронті, Новотні – 258 літаків, з них 255 на тому ж фронті, Г.Бер – 220 літаків і т.д.

В нашій нинішній статті мова йтиме про вище німецьке командування – генерал-фельдмаршалів вермахту. Були серед них, без сумніву, талановиті командуючі, були рішучі противники Гітлера і його маячних ідей, були віддані присязі і фюреру служаки, що до кінця воювали на Східному і Західному фронтах.

Отже у складі вермахту і люфтваффе, за період Другої Світової війни воювало двадцять два генерал-фельдмаршали і частина з них є добре відомими, особливо ті, що командували групами армій на Східному фронті проти Червоної  армії. До них слід віднести Фрідріха фон Паулюса, Евальда фон Клейста, Вальтера Моделя, Федора фон Бока, Вільгельма Кейтеля і, без сумніву, африканського «лиса пустелі» – Ервіна Роммеля.

В цілому, генерал-фельдмаршали не були згідні з нацистською політикою Гітлера, а дехто з них – вступили у змову, щоб врятувати Німеччину від повного розгрому, за що і були страчені. Гітлер теж не довіряв своїм генерал-фельдмаршалам і 10 з них – були відправлені  у відставку, деякі покінчили життя самогубством в кінці війни. Генерал-фелдмаршал Ервін фон Віцлебен, командувач військовою групою «Д», командувач німецькими військами на заході у 1941 р. За участь у змові проти фюрера, був страчений 9 серпня 1944 р.

Практично до кінця війни зберігав вірність Гітлеру Альфред Кессельрінг. Спочатку командував Люфтваффе, а потім був призначений фюрером командувачем усіма німецькими військами на півдні, особливо в Італії. На Нюрнберзькому процесі був засуджений до страти, але помилуваний. Сидів у тюрмі і написав спогади, які без сумніву, є цінним джерелом Другої світової війни. Книга Кессельрінга «Люфтваффе: тріумф і поразка» – перекладена на російську мову і є доступною читачам. До речі, генерал Кессерінг врятував від знищення унікальні твори мистецтва з монастирів Італії, зокрема монастиря Монте Касіно, передавши її у Ватикан.

Вальтер фон Рейхенау – генерал-фельдмаршал був кадровим військовиком, що виріс, як стратег під керівництвом Гінденбурга та Людендорфа – найкращих німецьких воєначальників Першої світової війни. Рейхенау командував кількома арміями в Польщі, Франції та СРСР. В 1941 р. командував групою армій «Південь», що діяла на Україні. Не до кінця є виясненою смерть генерал-фельдмаршала Рейхенау. За офіційною версією він помер у Полтаві 17 січня 1942 р.

Найбільш відомий німецький генерал-фельдмаршал був Вільгельм фон Паулюс (1890-1957).

Професійний військовик, був один із творців плану «Барбаросса», тобто плану нападу на СРСР. Командувач 6-ю німецькою армією під Сталінградом. Паулюс, щоб врятувати армію запропонував Гітлеру тимчасово відступити і прорвати оточення, але фюрер відкинув цю пропозицію. Талановитий воєначальник. 31 січня Гітлер присвоїв йому звання фельдмаршала і в цей же день Паулюс здав залишки німецької армії Червоній армії. Під тиском більшовиків, вступив в антинацистський Союз німецьких офіцерів і національний комітет «Вільна Німеччина», закликавши виступити проти Гітлера. У відповідь – в Німеччині була заарештована родина фельдмаршала.

До 1953 р. перебував у радянському полоні, а далі переїхав у НДР. Помер у Дрездені, маючи 67 років.

До речі, в німецькій армії періоду Першої Світової війни було лише п’ять фельдмаршалів. Навіть герой війни Людендорф фельдмаршалом не був.

Фельдмаршал Вальтер Модель спочатку очолював танкові з’єднання, потім був командувачем 9-ї німецької армії на Східному фронті. Далі – командувач групи армій «Північ», що наступала на Ленінград, а влітку 1944 р. очолив групу армій «Північна Україна» і пізніше – групу армій «Центр». Був чудовим військовим тактиком, але був жорстоким командувачем. Під час наступу союзників Гітлер перевів Моделя командувати групою армій «Б» у Францію. Під час Рурської операції армія Моделя була розгромлена англо-американськими військами. 21 квітня 1945 р. генерал-фельдмаршал Вальтер Модель застрелився в Дуйсбургському лісі, щоб не попасти у полон.

Фельдмаршал Ерхард Мільх вже в 1939 р. командував 5 німецьким повітряним флотом.

В 1940 р. отримав звання генерал-фельдмаршала і командував ВПС Німеччини в часі битви за Англію. Не завжди підтримував високопоставлених партійних бонз з оточення Гітлера.

В 1947 р. Мільх опинився на лаві підсудних Міжнародного трибуналу і був засуджений пожиттєво (перш за все його звинувачували в організації бомбардування Англії), але в 1954 р. був звільнений з ув’язнення. Помер в  1972 р.

Нагадаймо читачам про те, що Е.Мільх був заступником керівника Люфтваффе Германа Герінга.

Фельдмаршал Еріх фон Манштейн. Його справжнє прізвище Фрідрі фон Левінскі. Звання фельдмаршала отримав у 1942 р. один із найвидатніших німецьких командувачів. Професійний військовий. Був він начальником штабів груп армій «А» та «Південь» і одним із авторів плану вторгнення у Францію. Особливо його талант, як командувача арміями розвинувся на полях битв на території СРСР. В часі наступу на Ленінград Манштейн командував 56-им танковим корпусом; на територіях України він командував 11-ю армією , що вторглася в Крим і Севастополь, далі воював під Ленінградом і керував групою армій «Дон», але йому не вдалося прорвати радянське кільце оточення 6-ї армії Паулюса. Фельдмаршал Манштейн командував групою армій «Південь». За невдачі на Східному фронті Гітлер звільнив Манштейна у відставку.

На Нюрберзькому судовому процесі отримав 18 років тюрми, але вже у 1953 р. був звільнений. Помер у 1973 р.

Генерал-фельдмаршал Вільгельм Ліст керував німецькими військами в часі нападу на Судетську область, далі – армійськими з’єднаннями у Франції, Югославії та Греції.

Звання генерал-фельдмаршала отримав у 1940 р. А 1942 р. командував військами вермахту групи армій «А», що наступала на Кавказ. Був принциповим генералом і за незгоду з Гітлером щодо стратегічних планувань, був відправлений у відставку. Незважаючи на це, суд за злочини на Балканах, засудив Ліста на по життєву тюрму, але вже у 1952 р. він був звільнений і помер у 1971 р.

Фельдмаршал Вільгельм фон Лєєб – один із найвидатніших німецьких командувачів вермахту. Чесний і безкомпромісний. Був він рішучим противником нацистської політики фюрера і за це його неодноразово відправляли у відставку, але його талант потрібний був Гітлеру. Командував фон Лєєб групою армій «Ц» на Західному фронті. Саме війська під його командуванням розгромили майже втричі переважаючі радянські війська і ввійшли на підступи до Ленінграду. Розробив план захоплення Ленінграду, але фюрер відкинув цей план і перекинув частину військ на чолі з фон Лєєбом під Москву, що викликало обурення фельдмаршала, який звинуватив Гітлера у військовій некомпетентності і зраді. Фельдмаршал протестував проти звірств на території СРСР, за що був відправлений у відставку і отримав три роки тюрми, як військовий злочинець. Помер у 1956 р.

З іменем фельдмаршала Фердинанда Шернера пов’язана боротьба за Прагу весною 1945 р. відступаючи за Східного фронту, німецька армія Шернера вступила в Чехословаччину і в цей час чехи підняли повстання в Празі. На допомогу Шернеру були кинуті частини російської армії генерала Власова, які перейшли на бік повстанців і допомогли визволити чеську столицю. За наказом Сталіна радянські танкові частини з Німеччини рушили на Прагу, але до їх приходу Прага була визволена. Все ж радянське командування приписало собі звільнення Праги, оголосивши пізніше 9-го травня – Днем перемоги.

Фельдмаршал Ганс фон Клюге. Був одним із найкомпетентніших німецьких генералів. Інтелектуал. Вже в 1935 р. був призначений Гітлером командувачем 6-м військовим округом. Не завжди поділяв думки фюрера щодо військової стратегії. Клюге був командувачем 6 і 4 німецькими арміями, а в 1941-1943 рр. – командувач групою армій «Центр». Перебуваючи на окупованій території СРСР був важко поранений і після лікування Гітлер призначив його командувачем групи «Захід». Фельдмаршал Клюге в силу обставин, не міг виконати наказ Гітлера і зупинити наступ союзників. Знову був звільнений фюрером. У такій ситуації фельдмаршал Ганс фон Клюге 18 серпня 1944 р. застрелився.

Пауль Людвіг Евальд фон Клейст походив з родини Гінденбургів і вже в 1936 р. отримав звання генерала. Був командувачем 8-им військовим округом і армійським корпусом. Особливих успіхів Клейст добився на Західному фронті, командуючи танковою групою, але його талант як полководця, розкрився а Східному фронті, під Псковом і на Північному Кавказі. Він включив у свої підрозділи вояків з Азейбарджану та Північного Кавказу. Опинився в полоні і англійці видали фельдмаршала Клейста росіянам. У 1954 р. він загинув у концтаборі біля Владимира.

Генерал-фельдмаршал Йоган Кейтель займає особливе місце в історії ІІІ рейху. Ггерой Першої світової війни, служив у рейхсвері Веймарської республіки і в цей час відвідував СРСР. Був командиром дивізії, а далі його військова кар’єра стрімко пішла вгору і Кейтель був призначений Гітлером начальником штабу ОКВ, фактивно у його руках зосередилося керівництво вермахтом і абвером. Цікаво, що фельдмаршал Кейтель переконував Гітлера не нападати на СРСР, але пізніше союзники йому цього не зарахували. Поступово Кейтель став вірним виконавцем волі фюрера і часто був причетним до багатьох злочинів, зокрема використовував жорстокі репресії в армії і проти партизанів.

8 травня 1945 р. фельдмаршал Кейтель підписав акт про беззаперечну капітуляцію, але все ж таки, був заарештований англійцями і на Нюрнберзькому судовому процесі був визнаний винуватим по всіх пунктах звинувачення і 16 жовтня 1946 р. генерал-фельдмаршал Кейтель був повішений в Нюрнберзькій тюрмі. На ешафоті він встиг вигукнути: «Німеччина понад усе!».

Одним із найталановитіших німецьких фельдмаршалів був «лис пустині» – Ервін Роммель. Про його успіхи в боях Північної Африки відомо всім. Лише переважаючі сили союзників, відсутність боєприпасів і харчів, а особливо живої сили – призвело до поразки німецької армії в Північні Африці. Фельдмаршал Роммель знав про підготовку замаху на фюрера, хоч сам він у ній не приймав участі. Все ж гестапо, звичайно не без вказівки Гітлера, знищило цього талановитого генерала, приховавши від німців справжню причину його смерті.

Жахлива доля чекала на фельдмаршала фон Віцлебена, який після замаху на Гітлера 20 червня 1944 р. переніс нелюдське катування і був страчений гестапівцями.

Генерал-фельдмаршал Роберт фон Грейм був пілотом і швидко піднімався по службовій драбині. З 1943 р. Грейм командував Люфтваффе на Східному фронті. В самому кінці війни Гітлер хвинуватив Герінга у зраді і призначив Грейма головнокомандувачем Люфтваффе, незважаючи на важке поранення пілота. Фюрер тут же, за вірність, присвоїв йому звання фельдмаршала. Це був останній, новопризначений фельдмаршал. Війна закінчилася. Третій Рейх впав. 24 травня 1945 р., щоб не попасти в полон росіян чи союзників фон Грейм застрелився, маючи від роду 53 роки.

Генерал-фельдмаршал Ернест фон Буш. Відомий німецький камандува, що приймав участь у всіх військових кампаніях: проти Чехії, Польщі, Франції та СРСР. Деякий час Буш командував групою військ «Центр», де влітку 1944 р. зазнав поразки і був відправлений у резерв, але в кінці війни фюрер призначив Буша керувати обороною побережжя Північного моря. Фельдмаршал Буш помер 17 липня 1945 р. в англійському полоні на 60 році життя.

Генерал-фельдмаршал Вальтер фон Браухіч вже в 1931 р. став генералом і з приходом до влади А.Гітлера займає високі командні пости, зокрема, він командував 1-им військовим округом, а також 1-м армійським округом, а в 1938 р. фон Браухіч був призначений головнокомандувачем сухопутними військами. Він був противником нацизму і агресивних планів фюрера, хоч надалі приймав участь в усіх військових кампаніях фашистської Німеччини. Браухіч знав про змову проти Гітлера, але не підтримував її учасників, а навпаки, засудив спробу вбивства Гітлера.

В кінці війни Браухіч здався в полон англійцям і помер у м.Гамбургу в 1948 р. в госпіталі для військовополонених на 67 р. життя.