Про це він заявив сьогодні, 6 лютого, під час виступу у Президентському палаці у Варшаві, повідомляє власкор «Вголосу».

«Я прийняв рішення, що підпишу поправку закону про Інститут національної пам'яті. Положення ст. 55 набудуть чинності. Водночас вирішив скерувати закон у Конституційний суд для подальшого розгляду», – зазначив Дуда.

Конституційний суд, за словами Дуди, має перевірити конституційність положень закону у двох аспектах. «Найперше, відповідність ст. 54, у якій йдеться про свободу вираження поглядів. Чи не обмежується цим законом свобода слова у неправовий спосіб», – резюмував він.

Також президент Польщі наголосив на важливості перевірки правових положень: «Це норми кримінально-правового характеру. Вони мають у зв'язку з цим особливе значення. На їх підставі суд може винести вирок. Ці правила мають бути чіткими»

За словами президента Польщі, закон не є новим. «Це не пропозиція, яка з'явилася тиждень чи місяць тому. Щодо цього положення я мав переговори більше року тому, а також під час мого минулорічного візиту до Ізраїлю» – зазначив він.

Разом з тим, за твердженням Дуди, закон не буде перешкоджати науковій та художній діяльності. «У остаточному формулюванні цих положень ст. 55, таке виключення щодо дій, пов'язаних з художньою та науковою діяльністю, внесене дуже чітко», – наголосив президент.

Дуда підкреслив, що цей закон для поляків має особливе значення, оскільки пов'язаний з історичною пам'яттю польського народу.

«Були випадки злості, підлості – видавання людей, аби задобрити окупанта або отримати матеріальну користь. Були випадки звичайного страху перед смертю, що німці знайдуть євреїв і в'бть всю родину. Ніхто з нас не може собі уявити, які це були відчуття. Однак хочу повторити, що не було систематичної співпраці поляків із німцями, не було колаборації, – наголосив Дуда. – Польща воювала з Німеччиною». 

Як писав «Волос»,  26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам'яті. Законопроект складається з двох частин.

Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».

У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті». 

Тривалий час поляки боролися проти використання фраз на кшталт «польські табори смерті», які означають, що Польща, хоча б частково, відповідає за табори, де мільйони людей, здебільшого євреїв, були вбиті нацистською Німеччиною. Табори були побудовані та експлуатувалися нацистами після вторгнення до Польщі у 1939 році.

МЗС України, реагуючи на цей закон, заявило, що «глибоко стурбоване» фактом ухвалення Сеймом Польщі цього закону і попросило не зображати українців винятково як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».

Натомість незгідний із цим законом Ізраїль спершу відправив посла до прем'єра Польщі із вимогою змінити закон про «історичну правду». Пізніше з'явилася інформація про відкликання ізраїльського дипломата з РП.

Також стало відомо, що ізраїльські парламентарі пропонують законопроект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. За останнє Ізраїль уже карає позбавленням волі на 5 років.

Відреагували на цей закон і у США, закликавши президента Польщі Анджея Дуду скасувати поправки до закону про Інститут національної пам'яті.

Натомість Сенат Польщі 1 лютого близько третьої ночі (за київським часом) прийняв без поправок закон про Інститут національної пам'яті.  У Кремлі заявили, що візьмуть до уваги польський «антибандерівський» закон

Сьогодні, 6 лютого, Верховна Рада України проголосувала за постанову №7553 про звернення до Польщі через зміни до закону про Інститут національної пам'яті.