Перший тематичний блок «Текст & Rock&Roll» відбувся у значно камернішій обстановці, аніж планувалось, але тим не менше гостям запропонували цікаві мікси, синтези, а подекуди і навіть симбіози музики та літератури. На стику двох мистецтв народили нові спроби.

Львів’ян того вечора навідали музичні гості з різних куточків України.

Програму відкрив Сергій Жадан із харківським ска-гуртом Собаки в космосі. Тематична палітра поезій, які представив письменник у супроводі бас гітари та духових інструментів торкалась різних аспектів життя: політика, любов, суспільні перипетії.

Проект представив нову програму «Зброя пролетаріату». На музику покладені вірші, де фігурують депутати Верховної Ради, службоці МНС та низка інших персонажів.

Зачувши не завуальовану поетичну мову про себе, без зайвих алюзій і «опоетизування» своєї професії, навпроти сцени вишикувався міліційний наряд, який «вдумливо» чіплявся за сенс творів, котрі виконували на сцені.

На тлі не чисельної людності брава команда цих слухачів не могла залишитись непоміченою. Відтак творчий магнетизм «силою мистецтва» притяг героїв поетичних творів сюди.

Не потрібно було звертатись по допомогу до доктора Лайтмена, аби прочитати спектр емоцій на обличчях працівників органів, під час прослуховування композицій, які безпосередньо їх стосувались. Решта музичної авдиторії енергійно вистрибувала у такт із Жаданом.

Наступними на сцені з’явились учасники команди Zsyf. Проте теракту свідомості, який спричинила музика тернополян і її психоделічних втручань частина слухачів не витримала, а відтак покинула фан-зону у пошуках милозвучніших шумів. Залишились лише найвитриваліші та вірні поціновувачі zsyfівського катарсису.

Повернувшись після короткої мандрівки до фан-зони, слухачі застали на сцені гурт Qarpa.

Як і обіцяла напередодні Ірена, колектив представив пісні про життя. Оголивши свою дещо заплямовану сентиментами рокерську душу, вокалістка вдалась до риторики: «Очі твої навіщо я їх покохала», аби потім знівелювати її пофігістичним: «Нє, мене не парить, що ти мене не любиш» – хіти з альбому «Інжир».

Звучали і англомовні композиції. «Ми вважаємо, що загально зрозумілою мовою є англійська», – говорить Карпа. Рефлексія на останні події в країни. Енергію виступу розбавляла виваженість віолончелі, експресію ж підсилювали барабани. І звісно ж вирішальними були кити іміджу: безпосередність та відкритість на сцені.

«Трохи оперного співу, оскільки ми тут перед оперним театром», – пояснила свої музичні маневри під час виконання Карпа.

Екс-вокаліст гурту Мертвий півень Місько Барбара представив того вечора свої нові доробки у вигляді двох автономних, кардинально різних проектів. Лірика та експеримент стали їх засадничими моментами. Проекти – плід співпраці з іноземними музикантами.

Космополітичні душі, мігруючи світом у пошуках нових творчих рішень та експериментів, знайшли один одного. Відтак доля «підлаштувала» зустріч Барбари з Раяном Сокашем, а також Йозефом Остржанскі. Сокаш змінив Сполучені Штати Америки на Краків, Остржанскі – Прагу на Київ. Вчора музиканти зіграли у Львові.

Барбара + Сокаш. Напевно це один із найчуттєвіших виявів у творчій біографії Барбари, де вся увага зосереджена на глибокі ліричні переживання музиканта.

М’якість контрабасу, вразливість гітари і настрій вокаліста – стали «наживкою» для енергетично збунтованих попередніми виконавцями слухачів, які покірно помандрували за Барбарою у вимір його задушевності. Маршрутами стали поезії Ірванця.

Вагомий шмат життя у межах Мертвого півня зрозуміло зоставив виразні риси на творчому обличчі музиканта, які подекуди викликали ностальгію у слухачів, проте дійство на сцені дало підстави «діагностувати» заряд нової творчої енергії та сил. Місько став іншим і слухачі таки радо сприйняли його в цій іпостасі.

Музикант продемонстрував, що ресурси невичерпані, а інша творча лінія – можливість заявити про багатогранність звучання.

Незмінною залишилась манера рухів Барбари на сцені. Як і місячна доріжка Джексона, у Міська також є свій танцювальний почерк. Який безперечно кочує з ним незалежно від творчих пристаней музиканта.

У другому відділі свого виступу Барбара постав перед глядачами експериментатором. Такої кількості електронної музики годі й було очікувати.

Нарешті Місько здійснив свою давню мрію, поклав на музику вірші Назара Гончара, відтак свіжий доробок вперше представив вчора. «Текст & Rock&Roll» став ідеальним місцем для презентації. «Ця прем’єра для мене важлива», – кілька раз наголосив музикант.

Електронний супровід для віршів Гончара виявився дуже вдалим рішенням. В закони всесвітнього мерехтіння поезії втрутилась динаміка електронних потоків:

«Я – мерехчу
ти – мерехтиш
світ – мерехтливе мереживо
такий закон
всесвітнього мерехтіння
такий відкритий
і мені»

Результат засвідчив, що гармонія поетичності не порушується. В електронному варіанті звучала і «Гуцулка Ксеня» і апокаліптично-політична «Приходьте до мене завтра, я розкажу вам правду».

Приємно було спостерігати залюбленість в українську пісню, яку випромінювали обличчя закордонних колег Барбари.

Отож перший блок «ФанАРТії» «Текст & Rock&Roll» відбувся, на черзі – «Етно».