Коротко стрижені молодики на початку листопада жорстоко побили актора московського «Театру.doc». «Забирайся додому, Росія – для росіян!», – останнє, що почув таджик Абдула Бекмамадов, перед тим, як втратити свідомість. Наприкінці жовтня Московський міський суд виніс вирок у справі банди Ємєльяна Ніколаєва (Яна Лютіка).

Неонацистів визнали винним в убивствах та каліцтвах уродженців Кавказу і Середньої Азії та студентів з арабських країн. Вирок винесено за статтями «вбивство, скоєне групою осіб з особливою жорстокістю, з мотивів національної ненависті» та «хуліганство з мотивів національної ненависті». Хлопці отримали від 14 до 19 років колонії суворого режиму.

4 листопада 2012 року в 73 містах пройшов приурочений до Дня народної єдності «Російський Марш 2012». За різними оцінками, від 40 000 до 55 тисяч людей хвацько марширували під відверто екстремістськими гаслами, періодично скидуючи руки у фашистському вітанні.

Сайт організаторів не приховував захоплення: «За вісім років «Російський Марш став невід’ємною національною традицією, ходити на «Російський Марш» так само природно, як ставити ялинку на Новий рік та дарувати подарунки на день народження. «Російський Марш» – це відображення духу нації, гордого вільного духу, не зломленого і нескореного. Кількість учасників «Російського Маршу» збільшується з кожним роком і буде зростати, поки не охопить усі куточки світу, де проживають Росіяни!».

Куля на переповненій людьми зупинці

Такі нинішні російські реалії. Людина з неслов’янською зовнішністю (кавказець, єврей, араб, таджик чи африканець) може серед білого дня на переповненій людьми зупинці отримати удар ножем чи кулю в обличчя з травматичного пістолета. Причому непоодинокими є випадки, коли жорстоких нападів зазнавала 8-12 річні діти, які не відповідають схибленим уявленням про «білу російську расу».

Спроби дати відсіч для потерпілих часто завершуються поліцейським арештом. Правоохоронці охоче вірять своїм, нехай і коротко стриженим хлопцям у шкіряних куртках, а не затурканим гастарбайтерам з Таджикістана чи темношкірим студентам.

Міжнародні правозахисні організації, зокрема, «Міжнародна амністія» регулярно повідомляють, що расизм в Росії «вийшов з-під контролю», а російський уряд так само регулярно звітує про виконання Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, вперто стверджуючи, що «в цілому дана конвенція в Росії дотримується».

Кремль дійсно не настільки дурний, щоб відкрито підтримувати різноманітні екстремістські чи неонацистські рухи. Зокрема, всі форми дискримінації (расової чи релігійної) заборонені Конституцією та законодавством. Найбільш одіозних діячів періодично саджають за грати.

Щоправда, йдеться не про ідеологів, а про «відморозків» – тих, хто безпосередньо вбиває і калічить. За даними правозахисної організації «Сова» за останні п’ять років неонацисти вбили в Росії 297 осіб. Не виключно, що доки готувався цей матеріал кількість жертв перевищила три сотні.

Козачий наступ

Натомість Кремль відкрито плекає інші форми прояву націоналістичних та відверто шовіністичних ідей. Щойно 18 жовтня Володимир Путін затвердив Стратегію розвитку російського козацтва до 2020 року. Ще в період президентських виборів він не втомлювався називати козацтво «особливою кастою» і «унікальною субкультурою в хорошому сенсі цього слова».

Згідно із Стратегією, головним завданням козаків держава бачить військову службу, зокрема, до 2020 року планується проведення експерименту зі створення в Південному військовому окрузі мобілізаційного резерву з одного або двох козачих формувань. Але козакам хочуть доручити ще одну делікатну місію.

Адміністрація Краснодара ще у вересні офіційно організувала в місті козачі дружини, які почали патрулювати вулиці разом з поліцейськими. Губернатор краю Олександр Ткачов не приховує радості: зібрана дружина з 250 чоловік, виявлено 1373 адміністративних правопорушення. Щодо останніх: в основному кремезні хлопці в штанах із лампасами чіпляються до тих таки кавказців та гастарбайтерів з Центральної Азії, перевіряючи документи та залюбки пускаючи в хід нагайки. Офіційно це називається «перевірка дотримання міграційного законодавства».

Оскільки експеримент у Краснодарі визнано успішним, можна очікувати його поширення на інші міста Росії. Не біда, що справжніх козаків навіть на Кубані та Дону залишилося обмаль. Так, 19 жовтня цього року якісь «козаки Петербурга» написали гнівного листа організаторам моновистави за романом Набокова «Лоліта», мовляв, вона ображає почуття православних – і спектакль був скасований. «Козацькі полки» з’явилися в Рязані, Новгороді, Бєлгороді. Пузаті дядьки із саморобними генеральськими погонами заявляють про «створення військового резерву з козачих військ чисельністю в мільйон осіб».

Мало хто знає, що перед інавгурацією Володимира Путіна 7 травня до «офіційних» козачих об’єднань був надісланий циркуляр, згідно з яким тисячі козаків Дону, Терека та Кубані в повній формі (тобто, з нагайками) запрошувалися на церемонію. За однією з версією, йшлося про проурядовий мітинг, покликаний витіснити з московських площ опозиціонерів. Для Кремля дуже зручна ситуація – «незгодних» розганяє не поліція, а «свідомі патріоти, борці за православні цінності». Справжній прояв демократії.

До речі, ще 15 років тому в Росії почали створювати так званий «козацький реєстр», куди записували тих, з ким воліють співпрацювати держструктури і Російська православна церква, яка створила спеціальний Синодальний комітет із взаємодії з козацтвом.

Православні дружинники

На замовлення Кремля було проведене соціологічне опитування, яке засвідчило, що половина росіян підтримують ідею створення загонів добровольців, які б контролювалася Московським Патріархатом і сприяли силам поліції. За словами одного з лідерів руху «Свята Русь» пана Отраковського, при кожному церковному приході необхідно створити навчальні класи, в яких «православні могли б навчатися методам захисту святих місць від вандалів».

Іншими словами, на хвилі «Pussy Riot» проштовхується ідея про те, що кожна парафія стане підрозділом з охорони громадського порядку. Дружини патріархату «повинні будуть патрулювати дороги та громадські місця». І навіть перевіряти документи та затримувати людей до приїзду поліції. Про теплу дружбу президента Путіна та Московського патріарха знають всі.

Водночас атака православних дружинників, скажімо, на синагогу чи мечеть цілком може бути пояснена публічним проповідуванням іудаїзму чи ісламу. А також захистом росіян. До прикладу, в Татарстані, де 40% населення становлять росіяни, обсяг викладання російської мови мало не вдвічі менший, ніж в решті регіонів. З першого класу в обов’язковому порядку татарської – п’ять уроків на тиждень, а російської – лише три.

Ось і привід пустити в діло чи козаків, чи православних дружинників. Якщо вдало піде – набутий досвід можна застосувати в будь-якій точці Росії. В Україні, до речі, також.

Довідка
Д-р Лоренс Брітт, політолог, який займався вивченням фашистських режимів Гітлера, Муссоліні, Франко і Піночета, дійшов висновку, що всі вони мали 14 спільних ознак. Визначте самі, чи присутні вони в сучасній Росії:
1. Широке використання націоналістичних гасел, девізів, символів тощо.
2. Нехтування загальновизнаними правами людини – під приводом забезпечення безпеки перед обличчям «зовнішнього ворога» (наприклад, ісламських терористів) населення переконують, що права людини можуть в певних випадках ігноруватися заради «необхідності».
3. Постійне нагадування про існування «зовнішнього ворога» – народ повинен гуртуватися в боротьбі проти спільної небезпеки або супротивника: расових, релігійних чи національних меншин, лібералів, комуністів, соціалістів, терористів і т. д.
4. Підтримка престижу збройних сил – навіть якщо в країні є багато гострих внутрішніх проблем, армія отримує непропорційно велике бюджетне фінансування, пропаганда нав’язує привабливий образ військових і військової служби.
5. Дискримінація за ознакою статевої приналежності – домінування в управлінських структурах чоловіків. Негативне ставлення до абортів і гомофобія.
6. Контроль над мас-медіа, відкрита або прихована цензура.
7. Маніакальне захоплення національною безпекою – страх використовується як мотиваційний інструмент уряду для тиску на маси.
8. Використання релігії в якості інструменту управління громадською думкою. Релігійна риторика і термінологія широко використовуються урядовими лідерами.
9. Захист корпорацій – промислова і фінансова аристократія у фашистських державах часто є єдиною силою, що підтримує владну еліту, отримуючи навзаєм можливість отримувати надприбутки завдяки маніпуляціям з бюджетом.
10. Утиски профспілок – вони або повністю відсутні, або серйозно обмежені в своїх можливостях.
11. Презирство до інтелігенції та мистецтва – фашистські держави заохочують прояви відкритої ворожості до представників культурної еліти, свобода самовираження в мистецтві зазнає відкритих нападок.
12. Нав’язлива ідея злочину і покарання – при фашистських режимах поліції даються майже необмежені повноваження. Люди воліють не помічати поліцейських зловживань, навіть порушення своїх громадянських свобод.
13. Кумівство і корупція – фашистськими режимами майже завжди керують клани приятелів і партнерів, які призначають один одного на урядові посади і використовують владу для захисту членів свого клану від відповідальності. Найчастіше урядові лідери привласнюють або просто розкрадають державні ресурси і скарбницю.
14. Шахрайські вибори – обливання брудом і залякування кандидатів від опозиції, законодавство та судова система використовуються для маніпулювання чисельністю виборців, межами округів, засобами масової інформації та, зрештою, підрахунком голосів.
Джерело: echo.msk.ru

За матеріалами: hro.org, ng.ru, pravda.ru, rt.com, rmarsh.info, sova-center.ru

Фото: ridus.ru