Вчора сумновідомий фаворит президента Ющенка Петро Олійник подав у відставку з посади заступника глави Секретаріату Президента України – представника Президента України у Верховній Раді. Недовго він затримався на новій посаді: прийшов, зібрав поздоровлення і пішов.

Чому Олійник подав у відставку

Офіційну версію Петра Олійника, політика з ополонки Ющенка, оприлюднила прес-служба Президента України: «Здійснюючи цей крок, я вчиняю так, як вчинив би кожен європейський політик. Нещодавно моє ім’я було втягнуто у корупційну історію із суддею Зваричем. Сподіваюсь, що моя відставка дасть можливість правоохоронним органам на об'єктивне розслідування, а також шанс розібратися в питаннях моєї причетності до так званого корупційного скандалу судді Зварича», – сказав Олійник.

Людей, які пам’ятають у яку кількість скандалів та корупційних історій був уплутаний Олійник, не може не дивувати його раптова «європеїзація».

Наша версія простіша. Якби Олійник вчора не подав у відставку, то сьогодні б Верховна Рада мала розглядати питання його причетності до справи судді Ігоря Зварича. Безумовно, під час обговорення його діяльності на загальний огляд виплило б стільки сумнівних оборудок, що на політичній кар’єрі пана Олійника можна було би поставити хрест. Наразі цього типа знають переважно на Львівщині, а тут би він прогримів у всеукраїнських масштабах.

Втікаючи в тінь, Олійник сподівається зберегти для себе перспективи зайняти тепле місце у процесі розбудови Української держави. Існує висока вірогідність, що це йому вдасться.

Голий і смішний

Враховуючи, що по справі Зварича громадськості повідомили надто багато натяків і надто мало фактів, кожен може припускати що завгодно. Наприклад, уявити як Олійник схиляв Зварича до корупційних діянь.  Або ж припустити, що Олійник особисто вручав хабарі Зваричу не лише в своєму кабінеті, але й у кабінеті самого судді. А звідси вже один крок до припущення, що Олійник є на плівках, які зафіксували груповухи у кабінеті Зварича. Хоча це й дуже смішно, уявити Олійника, який займається такого роду колективною працею, але ж відомо, що пан Олійник має схильність до демонстрування свого оголеного тіла перед сторонніми людьми. То чому б і ні?

Між іншим, йдучи у велику політику, Петро Олійник переписав свій бізнес на дружину. Тому сьогодні його ситуація близька до тієї, у якій опинився зять кіногероя Папанова: «У тебя ничего нет, дача — на мне, квартира и машина — на жене, ты нищий, голодранец». Так що «плівки Зварича» можуть виявитися не просто серйозною політичною неприємністю, вони можуть привести до справжнього життєвого краху.

На всіх язиках все мовчить

Олійник – перша, але далеко не остання жертва львівського касетного скандалу. Під підозрою сьогодні вся львівська влада, а також ті політики, які «кришують» її інтереси в центрі. Очевидно, що засекречувати плівки Зварича вигідно тим, в чиї руки вони попали. Адже це чудовий матеріал для шантажу, спосіб керувати в ручному режимі регіоном, який дуже часто виходив з під контролю Києва і ставав непередбачуваним.

Але чому мовчить громадськість Львівщини? Чому всі миттєво стали такими законослухняними та смиренними, як і Олійник? Чому мовчать, наприклад, пан Нововженець, пан Тягнибок, пан Дяків, пан Мацех та пан Кубів? Називаємо наразі лише тих осіб, котрі намагаються позиціонувати себе як націоналістичних і демократичних опонентів існуючій в регіоні владі. Для початку від них хочеться почути хоча б про те, що вони не були в кабінеті Зварича і ніяких питань з ним не «рішали» чи то в краватках, чи без трусів.

Чому мовчать колеги Олійника по НСНУ? Адже їх обов’язком зараз є або стати на захист лідера своєї обласної організації, або ж рішуче засудити його дії.

Чому мовчить львівська влада? Адже насамперед в її бік кинуто серйозне звинувачення.

Невже хтось сумнівається в тому, що плівки Зварича будуть оприлюднені? Правда не зараз, а наприклад, під час наступних місцевих виборів, або ж парламентських. Ми проти того, щоб «смакувати» порнуху, але необхідно назвати людей, які порушували закони і усунути їх від влади, інакше ми ніколи не будемо впевнені, що нашими керівниками не маніпулюють сторонні сили.