Чимало українських чоловіків саме релігійні погляди та заповідь «Не вбий» називає причиною небажання йти воювати. Часто тезою про вбивство як тяжкий гріх послуговуються і проросійські пропагандисти, закликаючи українців бойкотувати мобілізацію. Водночас традиційна українська Церква бере активну участь у покровительстві української армії. Вона не відмовляє чоловіків воювати, а навпаки – благословляє.

Перед виїздом у США глава Української православної церкви Київського патріархату, Патріарх Філарет устиг двічі протягом тижня освятити передачі на фронт. Він регулярно особисто зустрічається з представниками добровольчих батальйонів і розпитує, яка допомога їм потрібна.Саме під час таких зустрічей він почув про велику потребу в реанімобілях, якими вивозять наших ранених. Через регулярні обстріли одна «швидка» служить щонайдовше місяць, отож їх потрібно постійно оновлювати. Остання передача від УПЦ КП – три реанімобілі, які привезли волонтери з Франції. Гроші збирали серед парафіян.

«Це кошти різні: є від парафіян, від меценатів, від інших організацій. Церкві довіряють, бо знають, що вона ці кошти передасть і їх буде використано на благо», – каже координатор волонтерської групи УПЦ КП, протоієрей Богдан Тимошенко.

Загалом УПЦ КП передала на фронт десять автомобілів швидкої допомоги, п’ять джипів та десять тонн гуманітарного вантажу. 

«Нині дехто каже, що Церква не повинна допомагати армії. Але в роки Другої світової війни Церква так само допомагала. Тоді можна було, а тепер ні? Свою землю треба захищати в будь-який час», – каже Філарет.

Війна в Україні спонукала УПЦ КП на початку цього року заснувати спеціальну нагороду – медаль «За жертовність та любов до України». Протягом першого місяця її вже вручили сотням волонтерів та військовим по всій Україні.

Філарет, який особисто вручав нагороди, вважає, що захист батьківщини – це не просто добровільна справа, а обов’язок. «Вголос» попросив Патріарха пояснити його ставлення до війни на Сході України та оголошеної мобілізації.

Нині чимало чоловіків боїться їхати на війну, вони або зі страхом чекають на повістку, або ж переховуються. Що ви їм сказали б?

Ісус Христос сказав: ніхто не має більшої любові, як той, хто душу свою, тобто життя своє, віддає за своїх друзів. Це є заповідь самого Христа Спасителя – віддати життя своє за своїх друзів, тобто за народ свій, за ближніх, за свою батьківщину. І той, хто боїться, – боягуз. Молитися за нього треба, щоб Господь вселив мужність у серце такої людини. Бо свою землю треба захищати.

Чи є гріхом утеча від мобілізації?

Той, хто відмовляється йти в збройні сили, не любить свою батьківщину. Якщо людина не любить, значить, вона грішить. Якщо не хочеш захищати свою вітчизну – ти грішиш і повинен каятися у своїх гріхах. Це наш, усіх українців, священний обов’язок – дбати про свою землю, захищати її від агресорів.

Щодня українці ставлять собі запитання: за що Бог послав на Україну ці страждання? І чи не є це карою небесною за якісь гріхи? У вас є відповідь?

Цю агресію Господь допустив для того, щоб очистити наш народ від гріхів. Український народ грішний? Грішний. Є корупція, немає єдності. Ми ж просимо Господа: «Боже, нам єдність подай». Ось він нам і подає, коли навколо цих страждань і смертей народ об’єднується.

Для цього Бог і посилає нам оці випробування, щоб об’єднати наш народ і показати душу українську – оцю любов, яка не виявляється, якщо немає приводу для цього.

А що можна відповісти людям на риторичне запитання: коли це все закінчиться? Коли спокутуємо гріхи?

Бог знає коли. А ми знаємо, що буде перемога. Бо з нами правда. А там, де правда, – Бог і перемога.

Правда на боці України, бо не ми захоплюємо чуже. Донбас – чия земля? Українська. Я родом з Донбасу і знаю, що все сільське населення Донбасу  – це українці. А росіяни та представники інших національностей приїхали на чужу землю. І ця українська земля прийняла їх, дала їм житло, роботу. Тому вони не мають права нашу землю приєднувати до Росії. Це те саме, якби українці Канади, Америки чи Європи через те, що живуть на цій землі, приєднали ці країни до України.

Схоже, Донбас хочуть приєднати до Росії. І вона сприяє цьому агресією, військом, сучасною зброєю, а головне – знищує населення.

Пояснюючи логіку дій терористів і самого російського президента, дехто каже, що це все – промисли самого диявола. Чи можна бути таким категоричним?

У злих людей вселився злий дух. Триває боротьба диявола. Сам Путін може бути під впливом диявола – так само, як Каїн. Чому він убив свого брата? Диявол вселив йому ненависть у серце, і він убив свого брата.

Розмовляла Мар’яна П’єцух, «Вголос»