Про це сьогодні під час прес-конференції повідомив директор музею Олександр Качалаба, інформує кореспондент «Вголосу».

«Впродовж п’яти років триває протизаконна спроба колишніх орендарів будинку №3 по вулиці Кармелюка у Львові відібрати його у львівської громади. У цьому красивому будинку, який був споруджений у 1923 році у стилі арт-деко, від 1925 року мешкав відомий галицький лікар та громадський діяч Мар’ян Панчишин. Після його смерті,

у жовтні 1943 року, дружина Ольга разом із синами Мар’яном та Юрієм ще понад пів року мешкали у будинку, що належав Панчишину, таким чином перейнявши на себе право власності. З наближенням радянських військ, остерігаючись репресій, родина Панчишиних була змушена емігрувати, спершу до Австрії, а звідти до США», – розповів Качалаба.

За його словами, через імміграцію спадкоємців власника будинку, відповідно до вимог чинного на той час радянського законодавства, будинок повинен був перейти у власність держави. Однак цього не сталося, оскільки, як стверджує Качалаба, тимчасові орендарі, сім’я професора медицини Тимофія Глухенького, використовуючи в корисливих цілях сестру Мар’яна Панчишина Михайлину Панчишин, в листопаді 1948 року оформили на неї право спадщини на цей будинок і на підставі цього уклали договір купівлі продажу будинку.

«Сім’я Глухеньких жила у будинку, який згідно з рішенням суду від 1950 року до 1957 продовжував залишатись власністю Мар’яна Панчишина. У 1957 році професор Тимофій Глухенький із сім’єю переїхав на місце праці і проживання до Києва, де був забезпечений житлом. скільки, згідно з чинним на той час законодавством. В користуванні однієї сім’ї не могло бути більше одного житла, в червні 1963 року подружжя Глухеньких звернулося до Львівського виконкому із заявою про взяття вказаного будинку на баланс місцевої ради. Відтак, будинок перейшов у власність держави», – зазначив Олександр Качалаба.

Директор Музей історії медицини Галичини розповів, що впродовж 50 років сім’я Глухеньких не мала будь-яких майнових вимог на будинок. Лише в 2009 році дочка професора Тимофія Глухенького подала позов до суду щодо передачі цього будинку із комунальної власності її сім’ї.

«Районний Личаківський суд Львова прийняв нічим невмотивоване рішення визнати право власності пані Глухенької на будинок та земельну ділянку», – підсумував Качалаба.

Відтак, львівська громада та лікарі намагаються встановити справедливість та вибороти право функціонування музею доки рішення суду не набуло чинності.

Натомість адвокат сім’ї Валентин Кавун заявив, що Глухенькі ніколи не претендували на власність будинку, вони також лікарі.

«Тимофій Глухенький купив цей будинок. Є договір купівлі-продажу, який нотаріально посвідчений ще радянською владою. І він як купець в подальшому будинку втратив право власності. З 1948 до 2004 року БТІ видавали офіційні документи про те, що цей будинок є власністю Глухеньких. У квітні цьогоріч, у архіві знайшли справу 1948-го року. Бо до того була інформація, що сестра Панчишина заволоділа незаконно будинком і недобросовісно його продала. Перше рішення суд так і виніс, але коли воно пройшло всі інстанції до вищого спеціалізованого суду, там його скасували, через те, що воно не відповідає, матеріалам, які є в справі», – розповів він.

Нагадаємо, 10 липня на сесійному засіданні Львівської міськради створили комісію, яка має напрацювати необхідні пропозиції для збереження будівлі музею у комунальній власності міста.