Команди борються за місце «під сонцем», тим самим даруючи глядачам справжню насолоду від футбольних баталій. А повболівати і справді є за кого: 12 команд у Прем’єр лізі та 28 у двох групах першої ліги.

Прем’єр-ліга Львівщини своїм високим рівнем не дивує уже нікого. Деякі фахівці наш найсильніший чемпіонат області прирівнюють до чемпіонату України другої ліги. Більше того, називають його сильнішим за неї. Обласна перша ліга, хоч і за своїм рівнем поступається Прем’єрці, однак великої прірви між класами команд нині немає. Обласна перша ліга також є справжньою «цукеркою» для вболівальників.

Одним з центральних матчів 3-ого туру групи Б була зустріч «Зорі» з Горидославичів (село в Пустомитівському районі) та «Хіміка» з Нового Роздолу. До звітного матчу господарі підійшли, маючи у пасиві дві поразки у двох матчах, в той час як гості одну розгромну перемогу після стільки ж зіграних матчів. Забігаючи наперед, матч у Пустомитівському районі подарував глядачам чимало емоцій. Команди розуміли, що грають для вболівальників, відповідно і забули, що таке нудний футбол без голів та небезпечних моментів. Хоч і перша половина гри завершилася без голів, моментів біля воріт обох команд не бракувало. Забивати могли як і одні, так і інші, при чому по кілька разів. 

Усе найцікавіше команди перенесли на другий тайм. Саме тоді «Зоря» зусиллями Михайла Шептицького відкрила рахунок. При рахунку 1:0 господарі відчували впевненість у власних силах, і центр поля перетинали немов на крилах. Здавалося, коли команда Зеновія Параньки забила б другий м’яч, перша історична перемога була б уже у кишені. Утім, у футболі за власну нереалізацію свтворених моментів карають. Так сталося і цього разу. Наприкінці зустрічі «Хімік» зрівняв рахунок. М’яч після пострілу когось з гравців гостей зі штрафного зрикошетив у ворота від захисника. Блжичими до успіху наприкінці матчу були господарі, однак команді граючого досвідченого тренера Руслана Мостового вирвати перші три очки не поталанило. Першу перемогу «Зорі» довелося відласти як мінімум до наступного туру.

Окремо би хотілося написати про хороший стан газону на полі в Городиславичах. Такі поля мають, мабуть, далеко на усі команди у Прем’єр-лізі Львівщини. А футбол в Горидославичах, на відміну від інших сіл, має свій культурний характер. Гравці місцевої команди знають що таке fair play, не виносять м’яч в аут разом з гравцем суперника, миряться з усіма рішеннями арбітрів, навіть якщо вони помилкові. Родзинки сільському футболу додає те, що у боротьбу за м’яч, окрім футболістів, інколи вступають кури та гуси. Вболівальники, для яких футбольний матч – це справжнє свято, толерантні. На поле не вибігають, а арбітрів критикують лише за явних їхніх помилок…

А потім казали
Зеновій Паранька, президент команди «Зоря» Горидославичі

За багато років такого професійного футболу в Горидославичах не було. На даний момент, ми тішимося тим очком, яке здобули, тим більше з непоганою командою з Нового Роздолу. Думаю, що до завершення чемпіонату у своїй групі ми будемо в п’ятірці. А за рік-два, можливо, будемо у Прем’єр-лізі. Рівень футболу у першій лізі області хороший. Він росте. А ми будемо робити усе можливе, аби він і наша команда «Зоря» росла ще більше…