Після цьогорічної церемонії і результатів Галицького лицаря, тіпа, галицька еліта може назавжди забути про свою просвітницьку місію та занебесні звання „совість нації”. Вся совість гордість честь та всі інші лицарські замашки накрились (ненормативна лексика. Вилучено цензурою).

Знаючи про певні деталі даної акції, фуфло з шампанським смокінгами суконками та іншим антуражем, не було жодного бажання йти в Оперний. Тим більше, що в той же час відбувались набагато цікавіші речі. Експериментальна електроніка 4х4 в філармонії та польські фільми в Кінопалаці.

В філармонії зі своїм пантячим сленгом засвітився Садовий. Йо, чуваки, так круто вас тут бачити. Електроніка – це круто. Моя дружина любить експериментальну електроніку, шкода, що її немає тут. І звалив в Оперний.

В Оперному були вільні місця. Багато вільних місць. Вся контора шанувальників халяви та, тіпа, серйозного шоу. Дивно, як всі на той цирк так спокійно дивились? Чи просто робили вигляд?

Танці-шманці. Галицький лицар, а танцюристи в лахах петровського періоду, чи то якогось масонського ордену. УТ-1нівський голос за кулісами. Панти з закосом під „Нічний дозор”. Пантячі панти про честь, доблесть, мечі і теде.

Четверо ведучих з веселими фейсами. Морозов, Караванська, Ліля Ваврин і Юрій Цвєтков. Смокінги, суконки, крізь які усе видно та високі чобітки. Краківський набір в повному асортименті. Акапельні співи непершої свіжості та побожний рагулізм.

На щастя, організатори даного дійства зробили одну гарну річ – вони швиденько дійшли до журналістської номінації. Її забрав Марек Цинкар, журналіст „Радіо Жешув” і друг Садового. Йому її дали за розвиток україно-польської дружби. Чесно кажучи, вперше почув якусь інфу про такого журналіста. Але дружба з мером – то велика сила.

Після того, я звалив на електроніку, а згодом і на фільм. Бо що там було робити далі, я не знаю? Спокійно дивитись на той ідіотизм і лицемірство? Єдина правильна нагорода – це спортсмен року. Роксолана Дзюба втратила обидві ноги. Та плюнула на всю ту депресію, вийшла заміж і стала чемпіонкою Європи зі стрільби з лука серед неповносправних. Зал аплодував їй стоячи. Що тут ще сказати?

Та як виявилось, це все були цвєточки.

Галицький король Тарасій 1, він ж Возняк, передав свої повноваження та корону головному редактору „Високого Замку” Наталії Балюк. Це повний (тут була ненормативна лексика. Вилучено цензурою). Кажу ще раз, знаючи про певні деталі „Галицького лицаря” не дивуюсь Цинкару та іншим лицарям астральності і оральності. Але це, це – ПОВНИЙ (знов ненормативна лексика. Вилучено цензурою).

Писати про те, в що перетворився „ВЗ” та фасон & місце купівлі суконки Балюк – немає сенсу. Ця стаття не про це. Хоча ВЗамок радісно розродився пафосним матеріалом, який можна прочитати тут.

Балюк хотіла сказати, ну хоч щось розумне, вічне, добре і світле, але раждьонний ползать, лєтать нє может.

Королева, ше, тіпа, пожартувала, шо фігово, що повноважень в неї менше, ніж в королеви Англії, бо тоді, вона видала б один актуальний наказ. Ага, стати президеншою чи прем’єршою України. Чи може в космос полетіти?

P.S. Шановна, тіпа, галицька еліта, не говоріть більше, про якусь моральність, чесність, лицарство та інші речі, до яких ви не маєте жодного стосунку. Про совість я вже не говорю.

фото: сайт "Галицький лицар", хостінг якого тимчасово призупинено