Голова Правління Української міжбанківської валютної біржі, голова правління «Ощадбанку» у 2007-2010 роках Анатолій Гулей у інтерв’ю «Вголосу» проаналізував можливі наслідки для валютного ринку від такого повороту подій.

Що вас більше обнадіює в питання стабілізації гривні – гроші МФВ чи викликане Мінськими угодами можливе перемир’я?

Це дві рівнозначні величини, одна без іншої неможлива. Ключовими тут є умови перемир’я, інакше кошти МВФ без припинення вогню не будуть ефективні. Гроші міжнародних донорів дадуть можливість економіці відновитися і почати працювати лише тоді, коли  будуть умови для її відновлення. А якщо бойові дії будуть тривати, всі зусилля будуть неефективні.

Чи може МФВ призупинити видачу допомоги якщо бойові дії не припиняться або ж за певний час їх поновлять?

Я б казав не про призупинення, а про притримування коштів. Тобто, вони не відмовляться давати, а призупинять виділення коштів, щоб не створювати  умови для корупції. Інакше це буде виглядати ніби ми отримали гроші для того, щоб воювати, а не працювати і відновлювати економіку.

Чи можна зараз спрогнозувати хоча би приблизний курс долара до гривні на наступні кілька місяців?

Я вам можу намалювати графік, за яким розраховують курс, але вам від того легше не стане - ситуація в Україні не прогнозована. Якщо військові дії завершаться мирно, то будемо мати більш-менш прогнозовану економіку. Якщо вони триватимуть, то матимемо долар і по 30, і 40, і 50 гривень.

Який ваш прогноз, якщо перемир’я буде не лише на папері, і гроші МВФ виділятиме регулярно?

Можлива ревальвація до 17 гривень. Долар почне повертатися до попередніх показників, як тільки почнуть надходити кошти в Україну. Вже пролунала цифра, що перший транш буде 4,8 млрд доларів. І це дуже позитивно, це означає, що програма на стабілізацію курсу долара і повернення в бік 17 гривень скоріш за все спрацює. Якщо б вони дали до 3 млрд. дол., це б означало, що їх задовольняє наша ситуація на валютному ринку. А якщо вони дають більше 3-ох, значить вони готові розглядати стабілізацію гривні.

17 гривень за долар – це середньозважена велична. Але ніяким чином це не гарантований показник. Відомо, що 23-27 лютого буде переглянуто держбюджет, і курс 17 гривень за долар може бути відкорегований до 21-22 гривні.

Вже є коментарі скептиків, що гроші розкрадуть. Як ви їх розцінюєте?

Дійсно, можуть бути корупційні бажання щодо коштів, які надходять в Україну від МФВ. Тому що ці гроші будуть йти до бюджету, на підтримання ліквідності банківської системи.

Тому варто було б спочатку зробити структурні зміни в економіці, а потім отримувати кошти – щоб не кидати зерно в сухий ґрунт. Спочатку треба обробити землю, щоб була рілля, щоб зерно проросло. 

Чи багато політиків і високопосадовців в Україні зацікавлені стримувати ревальвацію, кому вигідний курс 25 гривень і вище?

В бюджеті України закладений кус 17 гривень за долар, він основоположний. Вищий курс – це вже загравання з олігархами і з тими, хто працює на експорт. Таким чином держава спонукає їх продавати валютну виручку. Але рано чи пізно ця валютна виручка зупиниться, тобто її буде достатньо.

Такий високий курс вигідний експортерам або вітчизняним товаровиробникам. Але для української економіки – це також позитив. Бо наша продукція  стає конкурентною, адже в доларовому еквіваленті вона стала дешевшою. А значить ми можемо йти до Європи з низькою собівартістю нашої продукції і отримувати нові ринки.

Часто чергове падіння гривні пов’язують виключно з війною. Чи можна напряму пов’язувати коливання гривні з конкретними військовими діями, чи це є виключно спекулятивний аспект?

Неправильно пов’язувати кожну реакцією курсу валюти з воєнними діями, одне від іншого не залежить. Війна на курс не впливає. На нього впливає психологічний стан людини. Що він менш стійкий, то більший тиск на валюту. 

Все працює досить просто: берете калькулятор, берете гроші, і рахуєте. Якщо є клієнт, який приніс долари, то ми їх купуємо. Відтак, якщо прийде клієнт з гривнями, ми маємо йому що продати. А якщо доларів немає, ми не маємо що йому продати, значить піднімаємо ціну долара до тих пір, поки він не з’явиться. Це проста звичайна спекуляція на рівні простого обмінника, без будь-якої політики.

Але ж політики можуть на ці процеси впливати? Точніше – навіть мусять…

Я вважаю, що зараз ситуація керована і не бачу необхідності створювати додаткову напругу. Але політики все-таки беруть і розхитують корабель, кажуть – бачите, який шторм.

Згадайте, у вересні були перемовини, після яких підписали перемир’я і ситуація на валютному ринку одразу заспокоїлися на 12,95 гривень. Всі працювали до виборів, а після виборів почали активно спекулювати. Тому треба закрити рот політикам, які на цьому спекулюють і за це отримують свої дивіденди.

Чи міг вплинути Нацбанк на ситуацію, коли з 12,95 гривень за долар зараз маємо 25 гривень?

Думаю, що міг, але не хотів. Це свідома політика Нацбанку. Але питайте про це не в мене, а у відповідальних осіб з Нацбанку.

Свого часу Яценюк казав, що 13 гривень за долар – це смерть для української економіки. Зараз маємо 25 гривень. Чекати смерті?

Думаю, що смерті не буде, все буде нормально. Навіть якщо курс буде 50 гривень за долар. Людей має турбувати не курс долара в обмінниках, а інфляція та ріст цін. Адже саме через ріст цін падає рівень життя людей. Подивіться на споживчі ціни – вони виросли на 21%. А курс виріс на 100%. Це значить, що між цінами і доларом розрив 75%.

Про що це говорить?

Про те, що інфляція має зовсім інше джерело і не має стосунку до курсу долара. Так, проблеми у нас будуть, якщо ми захочемо щодня купувати телевізор чи мобільний телефон, тобто купувати імпорт, який прив’язаний до курсу. Але нам щодня телевізор не потрібен.

86% продуктів харчування виробляється в Україні і вони ніякого впливу на долар не мають. Тому голодними ми не залишися, в холодильнику їжа завжди буде. Якщо ми будемо орієнтуватися на внутрішній ринок, ми не відчуємо стрибки долара – йдучи в мазанин за продуктами, не треба думати про курс долара сьогодні в обміннику.

Але при цьому треба змінювати своє ставлення до споживчої політики. А не так, що захотів новий телефон, бо модель вже застаріла, пішов і оформив кредит. До речі, нині 70% споживчих кредитів – це саме мобільні телефони. Тому моя порада – змінювати себе і думати про завтра.

Але ціна на продукти харчування залежить від вартості доставки. Тобто, наприклад, вартості бензину, який дорожчає через курс долара. Тобто, на вартості продуктів ми також відчуємо падіння гривні.

Так, але головне питання полягає в тому, наскільки буде рости ціна. На 21%, який маємо нині, чи на 100%? Якщо ціна на хліб чи молоко буде рости прямо пропорційно з доларом, то це вже буде біда.

Але нині такого немає. Хліб не подорожчав на 100%. А якщо він виросте на 100%, то це вже корупція. Значить, хтось на цьому заробляє.

Розмовляла Мар’яна П’єцух, «Вголос»