Директор науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова Олег Баган розповів, чому, на його думку, зараз нормально мати ліві політичні погляди і не нормально бути правим.

Про це він розказав у коментарі для ІА «Вголос».

«Це все результати тієї ідейно-ціннісної глобальної трансформації, яка відбулася в Західній цивілізації після 1945 р. Як відомо, тоді в ході 2-ї Світової війни переміг демократизм і був подоланий правий тоталітаризм (німецький нацизм та італійський фашизм), хоча зберігся лівий тоталітаризм – комунізм в СРСР, який за домовленостями на Ялтинській конференції 1945 року поширився ще на величезні території в Середній Європі: від Польщі до Албанії, і в Азії: Китай, Північна Корея, потім В’єтнам, Лаос, Камбоджа тощо. Була створена ООН, прийнята Декларація прав людини, які заклали основи в глобальну політику стримування правого тоталітаризму. Згодом ЄС створювався також як «запобіжник» проти тоталітаризму, власне, проти націоналізму і правдивого консерватизму.

Цю тенденцію підтримали різні ліберальні філософи й політологи, які розробили теоретичну платформу боротьби з консерватизмом та націоналізмом, котрі, на їхню думку, найбільше посприяли успіхам фашизму й нацизму в Європі міжвоєнної доби. Відповідно, була випрацювана система заходів, яка впроваджувалася в усі сфери західних демократичних суспільств – право, освіта, культура, наука, громадське життя – і які мали в зародку нейтралізовувати всі можливі інтенції до тоталітаризму. Так, правова сфера в усіх країнах Заходу має низку законів, які суворо забороняють будь-які заклики до обмеження демократії, до расизму, націоналізму, до нетерпимості, до обмеження чиїхось прав тощо. У сфері освіти йде системне виховання космополітизму. У сфері культури – навмисна пропаганда примітивної, масової культури, різних форм авангардизму, попмузики, бо вони не дають можливості сформувати гармонійну людину, хаотизують світоглядну, рецептивну базу людини, також пропагується мультикультуралізм, тобто змішування різних культур, часто віддалених за своєю цивілізацією – африканських, азійських, латиноамериканських – і в такий спосіб утворюється атмосфера естетичного, ціннісного хаосу, а це руйнує здатність людини до опору наступові вульгарщини в культурі та робить її легко маніпульованою», – пояснив Олег Баган.

«У сфері науки йде нав’язування прогресизму й раціоналізму, коли прагматичний аспект переважає над духовним; релігійне мислення цілком витісняється із гуманітарної сфери, тому деякі західні суспільства є зараз дуже атеїстичними – особливо французьке, голландське, данське, шведське, норвезьке, німецьке. Громадське життя розбудовується так, щоб унеможливити формування якихось товариств і груп на основі традиціоналізму, національних ідеалів, християнства і, навпаки, стимулюється розвиток переважно молодіжних організацій на ґрунті попкультури , субкультури, різних анархістських ідеологій, які є вельми експресивними, максималістськими за своєю суттю і тому можуть сильно діяти на емоційність молоді.

Такі значущі й глибинні філософеми західної культури, як Традиція, Національні Святощі, Аристократизм, Героїка, Ідея Батьківщини, Сакральність, Посвята усіляко оббріхуються і демонізуються. Вони моделюються як «загрози» вільному, демократичному розвитку людини і суспільства», – додав експерт.

«У такий спосіб на Заході було виховано кілька поколінь, які були абсолютно відірвані від традиціоналістської свідомості. Це й пояснює, для прикладу, чому для двох останніх президентів Франції, Олланда й Макрона, слово «нація» звучить «дико», тхне «відсталістю».

У 1950-х рр. до цього процесу руйнування основ Західної цивілізації потужно долучилася неоліберальна ідеологія (К. Попер, Г. Маркузе, В. Баньямін, Е. Фром та ін.), яка розробила теорію «відкритого суспільства» (праця К. Попера «Відкрите суспільство та його вороги», 1943 рік), тобто суспільства, збудованого на принципі абсолютної свободи особи, антропоцентризм, звільненого від високих ідей, моральних табу, духовних критеріїв, максимально хаотизованого. Я вже виступав на шпальтах «Вголосу» про цю ідеологію (див. публікацію: Баган О. Неолібералізм як ідеологія: його сутності і загрози // «Вголос» – ред.). Це остаточно перетворило Західну цивілізацію на простір меркантилізму, гедонізму, охлократизму (адже космополітизовані й прагматизовані люди в принципі не можуть робити демократичний правильний вибір, вони постійно голосують тільки за технократичні партії, як би вони не називалися – соціал-демократичні, ліберальні, націонал-демократичні, християнсько-демократичні тощо).

Зрозуміло, цьому процесові суцільної лібералізації та космополітизації суспільств на Заході опиралися окремі середовища, стратуми, регіони. Наприклад, в Німеччині в землях Баден-Вюртеліберґ і Баварії є цілі регіони, які послідовно голосують за правих, зберігають свої традиції; у Франції сформувався потужний націоналістичний рух у вигляді Національного фронту, який має велику підтримку в різних провінціях тощо. Однак це явища часткові, локальні. Вони не впливають на провідні тенденції західної політики», – підкреслив він.

«Тож ліберали, борючись із рецидивами фашизму і нацизму, смертельно вдарили по європейському традиціоналізму загалом. Маніпулятивно використовуючи образи Гітлера й Мусоліні, як таких собі втілень «новочасного Диявола», вони постійно вправно руйнують всі спроби відродити консервативні й націоналістичні ідеології в Європі. А це об’єктивно послаблює її основи. Ті праві партії, що легально існують, – це часто симулякри і профанації консерватизму й націоналізму.

Водночас ліберали усвідомлюють, що найбільшими їхніми союзниками в цій боротьбі із правою ідеєю загалом, назвемо це так, є різні ліві – соціалісти, анархісти, марксисти, маоїсти, троцькісти тощо, бо вони теж ідеологічно посилено працюють на руйнування традиціоналістської свідомості. Тому все ліве вітається. Вони цинічно вдають, що загрози лівого тоталітаризму не існує, хоч це неправда. Правда, радикальні ліві середовища ними також контролюються, щоб там не вбилися в силу відверті тоталітаристи і не впровадили десь свою диктатуру. Тому загально всі ліві партії на Заході є також у певному розумінні профанаторськими, ніякого соціалізму вони будувати не збираються, все вміщується в рамки ліберальної демократії і вільного ринку. Головною функцією лівих є руйнувати моральні основи суспільств», – підсумував Баган.

Більш детальну інформацію можна переглянути у статті “Тріумф «лівих» та цькування «правих»: шизофренія ліберальної демократії“.