Горбаль продовжує творити собі нерукотворний пам'ятник на аборигенних теренах. І бажаючих посприяти своїми нерукотворними рухами зростанню його іміджу, ой, як багато.

Під час вчорашнього замкового вояжу йому грамотно побажали доброї прислуги. Оскільки прововка-промовка довго не чекає, вже сьогодні, під час прес-конференції щодо підведення підсумків роботи міжвідомчої обласної комісії з питань регулювання земельних відносин на території Львівської області, знайшлись нові прислужні кандидати. І це не камердинерний хлопчик Горбаля, який виголошує пафосні фіглі поставленим вокалом ведучого новин на 12-му каналі.

Поки добра прислуга готується вийти на сцену, відшліфовуючи за лаштунками останні деталі своїх нерукотворних рухів, Горбаль бубонить собі під ніс щось про земельні експерименти, гектари та порушення. Бубабу чомусь відбувається у ЗІКу і чомусь досі не оприлюднено даних про кількість державних коштів, що було витрачені ЛОДА на таку забавку в стінах поважного видання. Якщо ж був задіяний невалютний обмін, то прізвище Димінського у даному регіональному випадку говорить більше, ніж у сльозах бідного Стахіва.

Отож, за таких неоприлюднених обставин Горбаль традиційно відбуває пресуху в образі анімаційного поросятка Фунтика, який в позі кокона готується розправити метеличні крила. На сміхуйочках від прислуги він оживає. І це його парафія, бо там він виглядає ще живим, не таким втомленим і не з такими червоними очима. Але на офіціозі, в позі ембріона – він потребує захисту, тепла і ласки.

І вже не вперше, серйозний імідж господарів життя порушила своїм лясканням міськдепка Віра Лясковська. Бувають такі випадки у житті, коли ласку замінює ляскання і це саме той варіант.

Скинувши з п'єдесталу подяку Степана Лукашика улюбленому президенту Януковичу за наша щасливе дитинство, Лясковська прозріла світло в кінці тунелю, оскільки нарешті дочекалась зі свічкою у руках того нареченого, який зробив її щасливою. Зробив її натхненною, дав їй надію на життя вічне за цієї влади. Хоча одного разу Лясковська вже встигла відзначалась особливо натхненним шліфуванням президентських амбіцій Яценюка, щиро повіривши його піарникам та гласу Онанія.

Але Яценюка та Ющенка забуто навіки, бо тільки Горбаль. Один єдиний. Тільки Горбаль зміг покарати беззаконня на галицьких теренах. Лясковська відчула щось сильне поблизу певної області своєї анатомії і не надовго попустилась з тієї романтичної хвилі.

Коли навіть сам перший заступник ГУ МВСУ у Львівській області Василь Телиця не зміг зупинити її теличні порухи до прославлення нинішньої влади, Лясковська ще з більшою силою заосаннила Горбалю свій шліфувальний елемент. Лемент стояв від Жоржа до Судової Вишні, а Лясковська ще згадавши ющенкіанську традицію, почала вимагати казлячої крові підлеглих Горбаля, які постійно щось туплять, але самого Горбаля огортала пошаною – бо він єдиний святий.

Увійшовши в раж, Лясковська полізла на рожен і розцілувала похвально в обидві щоки наше славне СБУ, яке ніколи не просило в міської раді земельки, а коли нарешті воно (СБУ) попросило – то ці кляті міськдепи-бусурмани обламали усі фазендні мрії нашого славного СБУ.

Після того, як СБУ стало повністю нашим, Лясковська урочисто оголосила попередника Горбаля – аквалангіста Кметя – "нашим виродком" за якусь ведмежу замутку з п'ятачком Таратутою в медових печерах пансіонату для пристарілих.

Невбитої шкури Кметя Лясковській було замало і вона фройдовою обмовкою пролетілась над душею бідного Лукашика, звинувативши останнього у злочинних діяннях. Вийшовши з ражу до хоч якоїсь адекватної тями, Лясковська почала вибачатись перед Лукашиком за недобрі слова. А Лукашику ті її обмовки – як стіною об горох. Чого тільки про себе Лукашик не наслухався, особливо під час першого візиту Колеснікова в якості великої цаци. Тому Лукашик – в позі лотоса, як в танку і йому – по барабану.

Зрозуміло, що без Лясковської на цій земельній прес-конференції було б не так весело та все ж у душу закрадаються певні думки про певну неповноцінність “жіночої” природи. Особливо, в такій ситуації і у такому контексті. І це представниці найкращої частини людства. Вінець творіння.

фото: road-dog-productions.com

ВІДЕО

ФОТО

Підсумовуючи на вихідні такі прислужні па-де-де, чому б не послухати Spandau Ballet та їх вічне "True"?