Народний депутат України, глава Кримського рескому КПУ Леонід Грач випустив нову книгу за назвою “Україна після Кучми”.

Як повідомив у вступі до праці сам нардеп, книга “присвячена аналізу сьогоднішньої
соціально-економічній ситуації і подальшим перспективам її розвитку”. “Головний герой книги — український народ, поставлений історією у важкі соціально-економічні обставини, який опинився зараз під подвійним гнітом — власного правлячого класу і міжнародних олігархічних структур, — гордо анонсує свій твір прозаїк Грач. — Як народ України виявився в подібній ситуації, які основні риси нинішнього українського суспільства, є чи в нас надія на звільнення, і що повинні робити ті політичні сили, що намагаються відстоювати інтереси українського народу — от основні питання, на які я спробував відповісти в даній книзі”.

В вступі автор також пояснює, чому в назві книги пережитий нами період названий часом “після Кучми”. “Я не відчуваю ні найменшої схильності до демонізації окремих політиків, до приписування їм здатності вибудовувати відповідно до власних задумів соціальну реальність. Навпроти, будучи марксистом, я переконаний, що навіть талановитий політик, якщо він не здатний вийти за межі власних інтересів, піднятися над уявленнями і потребами власного оточення, неминуче виявиться жертвою обставин. І в цьому відношенні колишній Президент України, наділений умінням вибудовувати складні політичні комбінації, є надзвичайно показовим прикладом”, — пише Грач.

Він відзначає, що було би помилкою сприймати цю книгу як обвинувачення, спрямоване особисто проти Кучми, незважаючи на те, що саме його прізвище фігурує в назві. “Дійсно, соціально-економічний лад, що сформувався і ствердився в період його правління є нелюдським, — відзначає Грач. — Але чи правомірно покладати відповідальність за соціально-економічні, політичні, культурні реалії нинішнього суспільного пристрою винятково на Леоніда Кучму і його оточення (у який, до речі, у різний час входили багато представників нинішньої влади)? Відповідь на це питання очевидна. Відповідальність лежить на українському правлячому класі в цілому, політика якого і привела українське суспільство до його нинішнього стану”.

Грач відзначає, що новий керівник країни схильний підносити відсторонення Кучми від влади як початок нової історичної епохи. “Тепер, як нас намагаються переконати, соціально-економічний лад стане більш справедливим, а політичні інститути опиняться під контролем суспільства, — пише він. — Подібні заяви продиктовані не політичною наївністю і бажанням видати уявлюване за дійсне, а щирим прагненням нової влади переконати себе і суспільство в тім, що вона здатна діяти в іншій логіці. Представники нового керівника не бажають визнавати, що вони захищають інтереси того ж класу, що й оточення попереднього Президента, але тільки інших його угруповань. “Епоха Кучми”, про закінчення якої вже багаторазово з'являлося, дотепер не закінчилась ні в економічних, ні в політичних відносинах”.

За словами Грача, у своїй книзі він спробував показати, чому вважає Віктора Ющенко “найбільш послідовним носієм і виразником ідеології і соціально-політичної практики, що виникла в “епоху Кучми” режиму”. “Поки важко пророчити наскільки довгим стане заключний етап існування цього режиму, що йде тепер уже без його творця. Але варто пам'ятати, що зараз, коли соціально-економічний і політичний лад, що виник у “епоху Кучми”, вступив у стадію остаточного розкладання і розпаду, його існування може мати особливо згубні наслідки”, — пише він.

Обком