Запам’ятався цей тиждень відвідинами найменшого села на Жидачівщині – Демівка. Тут на сьогодні мешкає тільки 26 людей. Середній вік – 75 років. Найстарішому мешканцю – 94. А проблем не злічити. Приміщення магазину заросло деревами та травою. Народний дім і початкова школа без вікон, без дверей. Вціліла лиш кімната де розташовується виборча дільниця. Насамперед громада просила кандидата в нардепи Олега Канівця посприяти у вирішенні питання з перенесенням зупинки, щоб автобус, який стає за 3 км у сусідньому с. Корчівка доїжджав до їхнього населеного пункту.

По 2-3 місяці люди не бачать фельдшера і навіть тиск нема кому виміряти. Священик на Службу Божу добирається в Демівку вбрід через річку і завжди носить з собою гумові 1чоботи. Активістки села Марія Козак та Оксана Воробець розповідають, що ще у 1995 році був розроблений проект і виділені кошти Львівському райавтодору у розмірі 4,5 млн. грн. на дорогу з їхнього села в бік Стрия (27 км), та куди вони ділися досі ніхто не знає. І доводиться їздити в Стрий через Журавно, а це 74 км бо той відрізок дороги не прохідний. «Хоч би гравієм засипати, бо майже всі молоді демівці у Стрию працюють і живуть, і годі на вихідні до стареньких батьків добратися», - каже Марія Яворська. Про ці проблеми вже знають у Жидачівській РДА і її голова Сергій Коваль обіцяв тримати руку на пульсі й вирішувати ці питання.

Серед інших негараздів, які озвучувалися селянами на зустрічах були: проблема з садочком при НВК у с. Любинці; потрібне перекриття 300-річної церкви у с. Лисовичі; не вирішене питання компенсації свердловин у с. Баня-Лисовицька з яких добувають ропу для курорту Моршин. У с. Протеси досі немає газопостачання й клубу. У с. Мельничі терміново потрібне берегоукріплення бо постійно вода підтоплює оселі. У с. Подорожнє (Жидачівського р-ну) гостро стоїть питання з кар’єром, який у свій час був одним з найпотужнішим донором бюджету.

У с. Покрівці валиться клуб і це мабуть єдине на Львівщині село де 1немає домашніх телефонів. У с. Дем’янка-Наддністрянська немає ФАПу. В с. Іванівці зникає вода з криниць, а та що є жовта мов глина. А ще у початковій школі Іванівців цього річ немає жодного першокласника, а загалом навчається четверо дітей: один у 2 класі, один у 3 класі й двоє у 4. У с. Корчівка відсутнє вуличне освітлення й люди стурбовані відсутністю державних актів на землю, бо ще 5 років тому гроші збирали на сертифікати. У с. Лисків підлога в Народному домі провалюється. І це далеко не весь перелік того, що турбує людей.

Попри місцеві проблеми селяни активно обговорювали з Олегом Канівцем і політичну ситуацію в Україні. Цікавилися родиною кандидата та соратниками по партії, ймовірним розкладом сил у новому парламенті, з якою командою доведеться працювати, пенсійною реформою від об’єднаної опозиції, тощо. У кожному селі запитували чи погодився ще один кандидат в народні депутати Андрій Кіт на запрошення Олега Канівця зустрітися на теледебатах в прямому ефірі, яке 27 вересня було опубліковано в газеті «Новий погляд» та особисто надіслано пану Андрію за місцем проживання. До речі, досі відповіді немає: ні усної, ні письмової.

«Градус політичної активності кандидатів в народні депутати на окрузі №126 зашкалює та жоден з них не йде на компроміс й на відверту розмову. Далі продовжуються проти мене брудні технології», - каже Олег Канівець. Щодо сьогоднішнього стану справ у сільській місцевості він зазначає: «Без відродження села не буде України. Я вже провів 111 зустрічей на Жидачівщині та Стрийщині і щоразу переконуюся, що якщо державні мужі не повернуться лицем до селян ми втратимо власне коріння. Нині Україна – це країна смутку і краси де найбільше люблять волю і найменше мають її. Усі проблеми обох районів записані мною і наприкінці жовтня вийде книга «Знаю. Буду», яка слугуватиме мені й громадам Стрийщини і Жидачівщини у подальшій роботі» - наголосив політик.