Верховна Рада України перед відпусткою таки ухвалила закон, яким легалізувала гральний бізнес. Цей закон регулює роботу казино в готелях, гральних автоматів, онлайн-казино, букмекерську діяльність, тоталізатор, особливості роботи іподромів тощо.

Основні пункти закону про легалізацію грального бізнесу:

  • Держава створює Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, яка керує цією галуззю, формує реєстри операторів цього ринку, а також реєстр хворих на лудоманію (ігрову залежність) – яким обмежують доступ до цієї індустрії розваг.
  • Організатори азартних ігор отримують ліцензії, використовують касові апарати (РРО), а також надають регулятору документи на готель, в якому цей бізнес працює.
  • Азартні ігри може проводити лише українська юридична особа, яка має статутний капітал 30 мільйонів гривень і більше.
  • Власники, керівники та бухгалтери цього бізнесу повинні мати «бездоганну ділову репутацію» та не можуть бути громадянами країни-агресора. Заборонений і опосередкований контроль над гральним бізнесом громадян або підприємств країни-агресора.
  • Гравці та працівники сфери азартних ігор не можуть бути молодшими за 21 рік.
  • Оператор азартних ігор не має права дозволяти грати в кредит, або розміщувати на території ігрового закладу кредитні установи.
  • Організатор азартних ігор не має права допускати до них людину з вираженою ігровою залежністю, або ж людину, яка є в реєстрі залежних осіб.
  • Людина може сама обмежити свою участь в азартних іграх, написавши заяву, або ж це можуть зробити члени її родини, однак у такому разі обмеження можна оскаржити в суді.
  • Всі гральні автомати мають бути приєднані до державної системи онлайн-моніторингу, причому законопроєкт забороняє використовувати обладнання, в якому можна регулювати частку виграшу, або яке виготовляє країна-агресор.
  • Гральні автомати можуть розміщуватися у готелях категорії не менше трьох зірок, казино – в готелях категорії п’ять зірок, в яких є не менше 100 номерів, або 150 для столичних готелів.
  • Гральні автомати не можуть бути в недобудовах, МАФах, також їх не повинно бути в населених пунктах, які мають менше від 10 тисяч мешканців.
  • Окрім того, уряд може створювати своїми рішеннями спеціальні великі гральні зони – але не більше від п’яти в усій країні.
  • За порушення правил ведення грального бізнесу передбачені штрафи, позбавлення ліцензії, кримінальна відповідальність.
  • Законопроєкт дозволяє інвестиційні проєкти з будівництва готелів, які матимуть казино. Законопроєкт припиняє дію закону про заборону грального бізнесу від 2009 року.
  • Реклама грального бізнесу – дозволена, але з обов’язковим попередженням про ігрову залежність та з іншими обмеженнями.

Після впровадження цього закону в Україні розділились думки, мовляв: тепер ще більше людей програватимуть свої гроші в казино та на «одноруких бандитах». Інші ж наполягають, що в Україні під виглядом лотерей, починаючи з 2014 року відкрилось безліч гральних закладів, які діють нелегально та не сплачують податків.

Про те, чи варто легалізовувати гральний бізнес, з’ясовувало ІА «Вголос».

«Казино варто відкривати лише у п’ятизіркових готелях»

Роман Семенів очолює громадську організацію «Стоп азарт». У минулому він сам був залежний від азартних ігор. Зумівши вибратись звідти, зараз він консультує та допомагає людям із ігровою залежністю та їх родинам. Кореспондент ІА «Вголос» поспілкувався із активістом щодо того, наскільки цей закон убезпечить українців від ігрової залежності.

Як ви оцінюєте закон про легалізацію грального бізнесу?

Роман Семенів: Для початку, приймаючи такі закони, потрібно пояснювати людям, у чому їх основна суть, а не розписувати 150 сторінок тексту, які мало, хто прочитає. Потрібно також чітко прописати, що таке азартний бізнес та азартна гра, казино та ігрові зали. Тобто коротко та зрозуміло. Там такого немає. Натомість у цьому законі багато «водички». Усе, щоб максимально заплутати людину. На мій погляд, це зроблено для того, щоб ні залежні, ні правоохоронці не змогли притягнути до відповідальності того чи іншого порушника.

Легалізацію грального бізнесу влада аргументує тим, що це великі надходження у бюджет і якась певна панацея. Це все так умовно, бо азарт сам по собі приносить великі витрати та шкоду для самої держави. Азартні ігри – це розлучення у родинах і діти, які залишаються без батьків, це – суїциди, крадіжки, іноді розбійні напади. Тобто це навантаження на платників податків. Ми підраховували, що один залежний від азартних ігор впливає на життя 15-100 людей із свого оточення. Своєю поведінкою, своєю грою, проблемами така людина приносить шкоду, псує життя людей. Людина, залежна від азартних ігор, – це потенційний злочинець. Також – це потенційна жертва суїциду. Бо у разі великого програшу чи боргів, у нього виникає бажання покінчити з життям. І це для держави велика проблема і 4-9 мільярдів гривень податків за рік – це мізерні цифри, якщо їх робити по всіх областях України. Держава має підтримувати молодь по-іншому.

Але у нас де-факто були заборонені казино та інші ігрові салони, проте це нікого не зупиняло…

Роман Семенів: Звичайно, що азартні ігри не можливо повністю виключити із життя у державі. Є лише кілька країн, де це суворо заборонено, воно там карається та переслідується поліцією. У нас же в останні роки азартні ігри теж були формально заборонені, але реально ви бачили, як під прикриттям лотерей біля кожного будинку діяли гральні клуби, де стояли автомати і люди програвали своє майно.

У нас, у першому проекті закону, який пропонував ще президент, була ідея відкривати гральні зали та казино лише у 5-ти зіркових готелях. Це – як варіант було б дуже добре. Там можуть проводитись азартні ігри, буде чітко визначена територія. Також туди не зможуть потрапити люди із низьким рівнем доходів. Раніше ж у нас гральні зали стояти ледь чи не у кожному будинку. І люди йдуть туди грати не від доброго життя: вони хочуть виграти через бідність. Відповідно, вони цього не отримують, а приносять лише проблеми для своєї родини та суспільства. І дозволити відкривати гральні зали та автомати лише у п’ятизіркових готелях – це одне із кращих рішень.

Але тепер гральні заклади дозволили відкривати і в тризіркових готелях та у містечках, де є понад 10 тисяч мешканців. Чим це загрожує?

Роман Семенів: У Верховній Раді дозволили відкривати гральні заклади у містечках, де населення становить більше 10 тисяч осіб, у тризіркових та чотиризіркових готелях. Це – повернення до тої системи, яка у нас тягнеться, починаючи з 2014 року, коли в Україні почали стрімко розвиватись ігрові зали. Я прогнозую, що у нас знову на кожному кроці відкриватимуть ігрові зали, у будь-яких форматах і варіантах. А довести їх незаконність через нечіткий закон, буде нереально. Щодо 3-4-зіркових готелів, то вони не мають чітких критеріїв. І тут багато моментів для обходу цього закону.

Депутати, розробляючи такий закон, повинні були організувати його обговорення,  щоб хоча б порадитись із громадськими організаціями, які мають причетність до азартних ігор, духовними особами, які працюють із залежними від азартних ігор. Натомість відбулась гра в одні ворота: влада пролобіювала інтереси великих мереж гральних закладів та букмекерських контор. Через це я прогнозую, що наша країна вже вкотре «всіється» ігровими залами.

У законі пообіцяли створити реєстр залежних від азартних ігор. Це працюватиме?

Роман Семенів: Реєстр залежних осіб не працюватиме. Хто його вестиме? Як туди додаватимуть залежних осіб? Саме казино чи ігрові зали? Рідні залежних від азартних ігор? Такі реєстри швидше за все просто ігноруватимуть. Бо такі дії – це як дати психічнохворому автомат і сказати, щоб він не стріляв. Навіщо ігровим залам вносити у реєстр та не допускати до себе тих, хто приносить їм кошти?

В Україні легалізували гральний бізнес. Новини України. ІА “Вголос”.

У законі вказано, що на території готелів не повинно бути кредитних установ. Чи є їх наявність такою великою проблемою?

 Роман Семенів: Так, це величезна проблема. Дуже багато звернень у нашу організацію надходять через так звані «швидкі кредити», які ігроман чи інші люди можуть оперативно отримати у найпримітивнішому МАФі. Ці гроші зараз роздають усім, вони не перевіряють ні кредитних історій, ні фінансового стану позичальника. Просто вони дають гроші, а потім вимагають 600-800% річних. При цьому був навіть такий інцидент, що чоловік оформив кредит на дружину, маючи лише фото її паспорта у телефоні. А коли позичальник немає грошей, щоб повернути борги, ці кредитори починають погрожувати йому, його рідним. Це – дзвінки з погрозами пізно вночі, залякування батьків та родичів. Хоча по закону, вони не повинні діяти такими печерними методами. Для таких випадків є поліція та суд, який повинен вирішити, що робити із отримувачем кредиту. До нас звертається величезна кількість батьків, які повідомляють, що їхні діти взяли такий «швидкий кредит», а тепер до них телефонують з погрозами про фізичне насильство та примусове виселення із їхніх квартир. Був навіть такий випадок: колектори у мережі написали, що батьки позичальника «займаються проституцією». На людей чиниться жахливий тиск. Я не знаю, хто дав право цим установам здійснювати подібні дії, чому поліція та інші служби не звертають на це уваги. Це величезна проблема.

Хто найчастіше звертається до вас на «гарячу лінію»?

Роман Семенів:  Дуже різні люди з усієї країни. Найчастіше людям допомагаю саме я, бо дуже складно знайти добровольців-волонтерів.

Дуже часто у пастку азартних ігор потрапляють люди за межею бідності. Хоча це не означає, що багаті не грають, вони теж можуть стати жертвами лудоманії. Навіть ті, хто каже, що ніколи не стане залежним, завтра може почати грати.

От у Городоцькому районі Львівської області через залежність від ігор та великі борги повісився 23-річний хлопець. Тоді мій колега з дозволу батьків покійного зняв відео із його похорону, щоб показати шанувальникам азартних ігор, як це небезпечно. Це відео набрало величезного розголосу. Тоді наша громадська організація отримала велику кількість дзвінків з усієї України. Ми зрозуміли, що ця проблема не точкова, вона – національна. Це стосується кожного.

До нас після такого зателефонувало багато матерів, які розповіли, що також через азартні ігри втратили своїх синів. І таких людей у нас тисячі. Просто ні поліція, ні ЗМІ цього не висвітлює. Але проблеми із азартними іграми призводять до суїцидів, крадіжок, розлучень, через це дружини, матері та діти втрачають чоловіків, синів та батьків.

Чи можна вилікуватись від ігроманії?

Роман Семенів: Я сам був залежним від азартних ігор. Як кожен залежний, я до останнього не визнавав наявність у себе проблеми. Тут для рідних ігроманів важливо почати спілкуватися із такими людьми, їм не варто докоряти. Потрібно просто відверто поговорити, показати, що є рішення. Люди починають грати в азартні ігри, бо їм не вистачає екстриму, адреналіну, хтось хоче виграти кілька гривень для своєї сім’ї. Азартні ігри створюють несправжню емоцію щастя і люди потрапляють у цей капкан віртуальної перемоги. А у процесі починається залежність.

Важливо, щоб залежна людина пішла на контакт. Вона повинна працювати, як духовно, так і фізично та психологічно. Дуже багато дає зміна оточення. Сам залежний повинен зрозуміти, що за нього ніхто нічого не зробить.

«Легалізовувати гральний бізнес потрібно»

Економічний експерт Олександр Охріменко наголошує, що подібна версія закону є запізнілою та недостатньо регулює сферу онлайн-казино.

«4-9 мільярдів гривень надходження Державного бюджету від легалізації азартних ігор – це дуже мало. Нагадаю, що наш бюджет становить 1,5 трильйона гривень. Тобто, навіть якщо ці гроші і надійдуть у бюджет – ситуації це не змінить.

Як на мене, цей закон є вкрай запізнілим, його потрібно було ухвалювати ще 10 років тому. Зараз у казино грає не така велика кількість людей. Більшість гравців перейшли в онлайн. У масах радше поширені гральні автомати.  У цьому законі дуже недосконало прописаний пункт про онлайн-казино. Там прописано, що нібито якийсь підприємець створить це казино і зареєструє його в Україні. Але це маразм. Бо на сьогодні  усі подібні казино, а їх є багато, уже давно зареєстровані в офшорах. І це триватиме і далі», – наголосив економіст.

Економіст Борис Кушнірук визнає, що доходи у Держбюджет від легалізації грального бізнесу є невеликими, проте його все ж потрібно легалізовувати.

«Гральний бізнес давно потрібно було легалізовувати, прописавши прозорі правила гри. Бо будь-який вид діяльності, який загнаний у тінь, нічого, крім корупції, зловживань не дає. Сама по собі легалізація – це добре, бо ми нічого не зможемо зробити із людьми, які хочуть грати. 4-9 мільярди гривень – це невеликі кошти. Вони – мізерні щодо інших податків.

Проте цей закон був потрібен лише для того, щоб декриміналізувати гральний бізнес, як такий», – пояснив експерт.

Марія Бойко, «Вголос»