Стаття під такою назвою, що далі подана повністю, з’явилася в останній день квітня 2008 року в іспанському щоденнику El País. Її автором є Пілар Боне [Pilar Bonet] – іспанська журналістка у Москві. Примітно, що редакція El País розмістила дану статтю під рубрикою “Майбутнє Європи”.

Учора Росія і Греція підписали угоду про продовження газопроводу South Stream (його південна гілка) територією Греції, що зміцнила позицію Москви перед іншими альтернативними планами, – такими як Nabucco, – постачання палива у південну Європу.

Після підписання цього документа у Кремлі, президент Владімір Путін звернув увагу, що “підприємства і країни”, які змагаються з Росією в енергетичній сфері, “докладали і докладатимуть багато зусиль, щоб торпедувати ці проекти або стримати їх практичне втілення”. У товаристві грецького прем’єр-міністра Костаса Караманліса (на фото разом із В. Путіним), Путін ствердив, що South Stream – це “оптимальний і найконкурентноздатніший” проект, “здатний гарантувати енергетичну безпеку Європи”.

Зі щорічних 30 000 мільйонів метрів кубічних [газу], які, як передбачається, транспортуватиме South Stream, 10 000 залишатимуться у Греції. Шлях газу проходитиме з Росії до Болгарії дном Чорного моря, щоб згодом розділитися на дві гілки: південну – до Греції та Італії, і північну – до Центральної Європи. Газопроводи South Stream і North Stream, що об’єднає Росію з Німеччиною через Балтійське море, – це два стовпи кремлівської стратегії постачання газу у західну Європу, оминаючи країни конфліктного постачання, такі як Україна і Польща. Південна клешня є сьогодні актуальнішою від північної, хоча Росія й не змогла переконати поки-що прем’єр-міністра Італії Романо Проді, очолити її будівництво.

Проді, як пояснив його речник Сільвіо Сіркана, відхилив цю пропозицію з “естетичних мотивів”. “Путін двічі пропонував її – у Москві та в Бухаресті, з нагоди зустрічі НАТО”, – пояснив Сіркана, але Проді вирішив відмовитися, “бо йому видалося некоректним очолювати Уряд і керівництво великим підприємством, що має справи з дуже впливовою італійською фірмою”. Таким чином, Путін не зміг повторити ту ж операцію, яку провів із Ґерхардом Шрьодером, колишнім канцлером Німеччини, який сьогодні очолює North Stream.

Реалізація цього останнього проекту сьогодні утруднена окрім екологічних і юридичних проблем у регіоні Балтійського моря ще й надмірним зростанням видатків. Не можна виключати, що South Stream матиме подібні проблеми у Чорному морі, головним чином, якщо пересікатиме економічну зону України, держави, яка розвиває альтернативні проекти.

“Держави, здатні постачати енергетичні носії у необхідній кількості та за конкурентними цінами в Європу, можна перерахувати на пальцях однієї руки”, – сказав учора Путін. Звичайно, “годинники, нижню білизну чи краватки можна купити будь-де, у Китаї чи Швейцарії”, – ствердив російський лідер, що, подивившись на свою власну краватку, додав: “або в Італії”.

Росія хоче доповнити постачання газу на південь Європи постачанням бензину, через нафтопровід Бурґас (Болгарія) – Александрополіс (Греція), що має з’єднати Чорне море з Егейським і уникнути проходу через Босфор і Дарданелли.

У переддень змін у Кремлі і перебрання Путіним посади голови уряду, теперішній прем’єр-міністр Віктор Зубков, дав знати, що готується керувати Газпромом. Сьогодні цю посаду займає Дмітрій Медвєдєв, що звільнить її 7 травня, після того як стане президентом Росії.

ДВА ЕНЕРГЕТИЧНІ ГІГАНТИ:

Газпром – світовий лідер у газовій сфері. Російська держава контролює 50,002% акцій компанії. У 2006 році Газпром продав Європі газу на 25 000 мільйонів євро. У 2007 році його загальний дохід зріс до 51 000 євро, прибутки – 12 000 мільйонів євро. Дмітрій Медвєдєв, обраний президентом Росії, був президентом цієї компанії з червня 2002 року.

ENI – найбільше енергетичне підприємство Італії, що діє у 70 країнах і дає роботу 73 000 осіб. Уряд у Римі контролює 20% акцій. У 2007 році загальний дохід компанії зріс до 70 000 мільйонів євро, прибутки – прибутки до 7 300 мільйонів євро. У першому триместрі чистий прибуток ENI склав 3 050 мільйонів євро. Виконавчим директором компанії є Паоло Скароні.

Переклад з іспанської Богдана Чуми