Кому і для чого потрібна громадська рада?

Поки одні активно працюють над створенням громадської ради, інші скептики в соцмережах уже кепкують над тим, для чого потрібен цей орган і хто всі ці люди, заочно звинувачуючи їх у намаганні дорватися до влади й поділити важелі впливу. Ініціатори ж пояснюють, що такий громадський контроль є майже у всіх цивілізованих містах, а долучитися до створення громадської ради можуть усі охочі.

Згідно з проектом положення, громадська рада при Львівській міській раді мала б здійснювати контроль та антикорупційну експертизу проектів ухвал, що їх виносять на розгляд сесії Львівської міської ради, нормативно-правових актів, які розробляють і затверджують виконавчі органи Львівської міської ради. Фактично, громадські активісти хочуть отримати доступ до важливих документів у місті на стадії їхньої підготовки, мати право висловити свою думку, щоб на неї зважали, а не бити на сполох уже постфактум, вимагаючи скасувати ті чи інші рішення. Загалом громадська рада мала б зробити Львівську мерію більш публічною і навчити чиновників брати до уваги думку громади.

Хто блокує процес створення ради?

Залучення громади до процесу ухвалення рішень активно обговорювали ще під час попередніх каденцій, однак усіляко блокували з боку виконавчих органів. Ще з 2010 року депутати фракції ВО «Свобода» неодноразово наголошували на важливості створення такого дорадчого органу, щоб забезпечити публічний контроль над роботою посадовців міської ради. Проте ця ініціатива не отримала підтримки з боку представників команди міського голови, а її впровадження всіляко гальмували. Уже в новообраній раді «свободівці» знову звернулися із заявою до міського голови з вимогою внести до порядку денного пленарного засідання питання про створення громадської ради при виконавчих органах Львівської міської ради та районних адміністраціях.

«Цей дорадчий орган стане інструментом, який забезпечить львів’янам право на участь в управлінні справами міста, контроль за діяльністю виконавчих органів міськради та врахування думки громади під час вирішення всіх важливих питань, які розглядає Львівська міська рада», – йшлося у зверненні «свободівців».

На сьогодні громадські ради при органах місцевого самоврядуванні створено вже в більшості міст України, така рада активно діє при Львівській ОДА і ще півроку тому її члени офіційно звернулися з вимогою розблокувати процес створення громадської ради при Львівській міській ради. Виступаючи в сесійній залі Львівської мерії, член громадської ради при Львівській ОДА Рустам Курбанов заявив,  що Львів заслуговує на те, щоби, будучи проєвропейським, сильним, мати відкритий колективний громадський орган.

«Практика створення громадських рад поширена від Ужгорода до Маріуполя. В Ужгороді така рада діє при депутатському корпусі, в Маріуполі вона є при виконкомі.

Громадські ради – це колективний орган, який має працювати комплексно. На нашу думку, громадська рада, а не окремі представники, має бути колективним органом, адже це запасний аеродром місцевого самоврядування, це – соціальний ліфт, у якому люди мають пересуватися на вищі щаблі влади в колективному процесі, змаганні, а не виконувати функції швейцара, що натискатиме на кнопки в елітному будинку. Громадській раді як колективному органу буде краще працювати та опонувати в напрямку того, щоб офшорна зона «площа Ринок» перестала існувати», – сказав Курбанов.

Однак мер та його команда всіляко пригальмовували процес створення такого органу й мали намір звести повноваження ради до громадських колегій. У новообраній Львівській міській раді, на думку громадської ради при ЛОДА, було здійснено спробу дати завуальований політичний хабар, включивши до складу виконкому з 9 осіб трьох представників громади.

«Очевидно, щоб заявляти: мовляв, ми ж залучили представників громади, що вам ще потрібно? Для чого вам громадська рада? Причому ми розуміємо, що ці представники громадськості при своїй постійній меншості завжди були б не при справах. Коли таку кулуарну пропозицію не зреалізували, було винайдено ноу-хау – запропонувати інший завуальований хабар у вигляді громадських колегій. Але ми не згодні й з цим», – зазначив Курбанов.

Заступник голови громадської ради при Львівській ОДА Олеся Дацко виступила із заявою про те, що запропоновані колегії аж ніяк не можуть бути громадськими, адже майже половину їхнього складу визначатимуть управління. У проекті положення дійсно вказано, що кількісний склад колегії формують за таким принципом: 49% визначає керівник управління з числа представників неурядових організацій, установ та закладів, а решту визначають на установчих зборах з числа претендентів шляхом рейтингового голосування за кандидатів, що зголосилися добровільно.

 «Тому ми пропонуємо залучати громаду для управління містом законно, легітимно і прозоро, а не у формі «кишенькових» колегій, що не мають ніякої ваги», – зазначила активістка. Загалом активістам удалося заблокувати створення «кишенькових» громадських колегій при Львівській міськраді й наполягати на створенні громадської ради.

Шлях до створення

15 січня представники майже 128 громадських організацій зареєструвалися в ініціативну групу зі створення громадської ради при Львівській міській раді. Через тиждень відбулися плановані зібрання ініціативної групи зі створення громадської ради при Львівській міській раді та її виконавчих органах.

На зборах обрали робочу групу, яка має підготувати Положення про ГР, а також забезпечити формальні підстави для реєстрації ГР. Також проголосували за склад робочої групи в кількості 15 осіб: Верхоляк Роман («Варта-700»), Вороновський Ростислав («Асоціація Будіндустрія»), Гануляк Віктор («Народна Дія»), Дацко Олеся («Центр суспільних інновацій»), Дудок Олег («Львівська спілка соцзахисту бійців АТО та сімей загиблих»), Кавка Анатолій («ЗАРТ»), Копчунь Віталій («Нова Галичина»), Кузик Костянтин («Спілка учасників бойових дій та АТО»), Марямпольський Володимир («Громадська люстраційна рада Львівщини»), Пономарева Олена («Батьківська рада Львівщини»), Салабай Роман («Вектор Європейського розвитку «Варто»), Сердюк Валентин («Самооборона Львівського Євромайдану»), Спринський Іван («Рабів до раю не пускають»), Штибель Василь («Українське лікарське товариство у Львові»), Юрейко Іванна («Громадська палата України»). Внести свої пропозиції до проекту Положення про громадську раду при Львівській міській раді можуть усі охочі.

Що робитиме громадська рада?

Уже 27 січня відбулися відкриті збори ініціативної групи зі створення громадської ради при Львівській міській раді, на якій члени робочої групи розповіли про проблеми міста й чому, на їхню думку, є доконечна потреба створити громадську раду при ЛМР.

Голова ініціативної групи Рустам Курбанов пояснив, що вибори продемонстрували: лише 20% від 530 тис. осіб, що мають право голосу у Львові, підтримали Андрія Садового на посаду мера Львова. Тому є істотні сумніви в його легітимності та представленні інтересів усієї громади.

Член робочої групи Володимир Марямпольський розповів про проблеми дошкільної освіти та її фінансування. За його словами, тоді як наявні дитячі садочки переповнені, приміщення колишніх дитсадків досі перебувають в оренді комерційних структур. А в міській раді, замість того, щоб розривати договори оренди, продовжують їх.

«Коли йдеться про відновлення дитсадків, в управлінні освіти не для протоколу говорять, що в них немає коштів. Водночас ЛМР списує 27 млн грн готелю «Леополіс», які мали б надійти до бюджету. За цю суму можна збудувати приблизно два нові дитсадки, – каже Марямпольський. – Тому наша ініціатива створити громадську раду – не від доброго життя чи того, що комусь нічого робити. Майбутня громадська рада має відділити вовків від овець у місцевому самоврядуванні Львова й робити це максимально фахово, відкрито і публічно, щоб допомогти владі виконувати власну соціальну функцію забезпечення законних прав та інтересів територіальної громади міста».

Роман Салабай розповів про екологічні проблеми у Львові, а саме: про справжню катастрофу – витік кислих гудронів з Грибовицького сміттєзвалища й зараження води в річці Малехівці.

«Незалежні експерти встановили, що в десятки-сотні разів перевищено норми забруднення, яке відображається як на продуктах споживання, так і на воді. Забруднено річку Малехівку, що є притокою Західного Бугу. Якщо Європа дізнається про цю проблему, це матиме серйозні наслідки з нашою євроінтеграцією. Чому замовчують? Щоб не визнати зоною екологічного лиха, не зменшити інвестиційну привабливість міста, потік туристів і заробітки на цьому наближених до мера структур», – каже він. Інша проблема – це інфільтрати, які скидають у міську каналізацію, що стало причиною нестерпного смороду в місті. Водночас, за словами Романа Салабая, коли в місті стільки проблем з інфраструктурою, забудовникам списують інвестиційні внески, які мали б надійти в міську скарбницю. Він навів приклад будівництва ТЦ «Форум», від якого Львів отримав лише крихти.

«Нині громада може впливати лише на те, щоб визнавати ті чи інші акти індивідуальної дії нечинними. Створення громадської ради дасть нам змогу створити комісії, які вестимуть контроль та моніторинг на предмет законності тих чи інших ухвал та рішень», – каже він.

Віктор Гануляк розповів про загрози охороні культурної спадщини Львова. За його словами, тепер роблять усе, щоб у Львові знищити історичний ареал і розв’язати руки недобросовісним забудовникам центру міста, ліквідувати історико-архітектурний заповідник. «Руйнують пам’ятки архітектури, немає генплану міста», – каже він. Ба більше, громадські активісти повідомляють, що скандально відомого Андрія Павліва, який керував департаментом містобудування ЛМР і проти якого виступала громада, хочуть призначити директором департаменту архітектури Львівської області й уже є відповідна заява. До того ж правоохоронці не реагують на все це. У прокуратурі кількість справ щодо незаконних забудов з 30 на початку 2015-го збільшилася до 120 на кінець року.

Роман Верхоляк розповів про проблеми інфраструктури міста та соціальний захист населення. Він звернув увагу на те, що через проблеми Грибовицького сміттєзвалища найбільше страждають діти, в яких з’являються різноманітні хвороби шлунка, підшлункової. Водночас немає коштів на ремонт дитячих лікарень тощо. «Тоді як у квартирній черзі в місті є понад 24 тисячі сімей, з 2011-го по 2014 рік мер роздав 71 квартиру прокурорам. Деякі з них навіть не працювали у Львові», – каже Роман Верхоляк. Мерія закрита для людей – такі його висновки.

Демобілізований боєць Олег Дудок розповів про проблеми учасників бойових дій та АТО, яких годують обіцянками збудувати житло, натомість за ці гроші давно могли б придбати помешкання. Водночас А. Садовий піариться на роздачі квартир, закуплених за кошти держави.

Ростислав Вороновський під час свого виступу звернув увагу на корупцію в будівельній галузі під час здачі будинків в експлуатацію, знищення малого та середнього бізнесу. «Громадська рада – це розвиток місцевої території через побудову громадянського суспільства, зміна політичної парадигми, за якою громада повертає право визначати напрямки розвитку території», – наголошує він.

Загалом Рустам Курбанов підсумував, що наразі триває юридичний процес розроблення положення про громадську раду при Львівській міській раді. Підготовлено меморандум-звернення до громадських організацій та партій, щоб легалізувати ініціативу створення громадської ради. «Легалізація цього процесу відбувається в кілька способів, або ми це робимо згідно з чинним статутом територіальної громади міста від 2002 року. Для того потрібно, щоб ініціативу підтримав місцевий осередок громадської організації загальноукраїнського масштабу або місцевий осередок загальноукраїнської партії. Після цього готуємося винести це питання та доповісти щодо нього на сесії Львівської міської ради, щоб було ухвалено відповідне рішення і виконком затвердив рішення про створення громадської ради. Якщо цього не відбудеться і ні виконком, ні депутати не підтримають нашу ініціативу, ми почнемо збір 10 тисяч підписів – і це буде третій шлях реалізації. Станом на сьогодні є готовий проект Положення про громадську раду при Львівській міській раді. Він є повністю відкритий, нам лише потрібно спільними зусиллями його відредагувати. Відтак уже на пленарному засіданні сесії ЛМР 4 лютого ми готові внести це питання в порядок денний сесії», – повідомив Рустам Курбанов.

Отже, через тиждень стане більш-менш зрозуміло, чи громадські активісти доможуться свого, чи доведеться йти довгими обхідними шляхами.

Олена Янковська, «Вголос»