Про заплановане будівництво бродівці довідалися випадково, коли рішення було прийняте міською радою. Звісно, ніякого громадського обговорення не відбулося, усе вирішили у владних кабінетах. Але люди взялися воювати: мешканці 13 будинків зібрали понад 300 підписів проти приватного будівництва на найдавнішій історичній площі міста. Вони обурені, що нова влада збирається так легко знищити те, що плекали кілька поколінь бродівців. 

Сорок років тому на площі висадили липову алею, каштановий сквер, а мешканці будинків довкола площі понасаджували ялини, туї, сосни, горобину, глід. Це не тільки окраса нашого міста, а ще й екологічний захист, адже дерева заступають будинки від автостоянки та автобусної зупинки, рятують від вихлопних газів, - розповідає мешканка площі Ярослава Мілешко.

Бродівці розуміють, що «екологічними» аргументами місцеву владу не зворушиш. Але сподіваються, що в них не підніметься рука сплюндрувати… могили загиблих військових.

- Так, саме на цьому місці поховано багато загиблих під час боїв у так званому «Бродовському котлі», - говорить Ярослава Мілешко. – Мій чоловік, Станіслав Мілешко, який є корінним бродівцем, добре пам’ятає, як тут гинули і радянські військові, і наші дивізійники. Пам’ятають про це й чимало інших старших бродівців. Тіла загиблих звозили сюди й закопували у неглибокі тимчасові могили. Так вони й лежать там, поховані без молитви, без священика.

Наразі у міській раді створено спеціальну комісію із вивчення цього питання. Проте щодо її висновків маємо сумнів, адже зовсім недавно подібна комісія, яка вивчала доцільність будівництва торговельного павільйону на місці дитячого майданчика, вирішила стати на захист бізнесу, а не громади Бродів.

- Влада попродавала уже все, що можна, - землю, нерухомість, - говорить голова Львівської обласної організації ВО «Свобода», депутат обласної ради Ірина Сех. – Залишився клаптик землі в історичній частині міста, але вже взялися й за нього. Насправді будівництво громадської вбиральні – це лише привід для захоплення привабливої ділянки в центрі Бродів. Адже зовсім поряд виставлено на продаж стару вбиральню, яку міг би купити підприємець… Територію, на яку зараз посягають, треба вивчати, досліджувати, тут не місце для вбиральні. Замість того, щоб рубати дерева й ставити фундамент, добра влада взялася б проводити розкопки й ексгумацію загиблих, а відтак оберігати це історичне місце і зробити його недоторканним.