Усе навколишнє припухло від свинячого грипу. Аптеки перелопачені. Голі вулиці – реквізитяться перебігом фільмів-катастроф. Невидимий вірус у маршрутках починає відчуватись з геометричною прогресією пасажирів.

Радість сонячного дня припилюється оголошеним карантином. Загальний сплін від тої зарази та приїзду Ющенка (навіть у полегшеному варіанті) – харить. Тому доводиться доганятись фанком, який гасить невтомні бацили, не гірше вечірнього самогону. На вуха замотана збірка "Polish Funk 70's". Big Band Katowice валить "Sorcerer" і довколишня ситуація не така вже понуро-споглядальна.

Ющенко зустрічається в Роксі з губернаторами західних областей, ну а поки, за старовинним звичаєм, поїхав на Святоюрські висоти помолитись до доброго Боженьки, можливо, Той його почує і зглянеться над любою Україною. Така промо-акція лише вкотре підтверджує факт народної мудрості "поки рак не свисне – Валаамова ослиця буде мовчати". Транзитно, Ющенко з гарантними привілеями ще й благословив пару молодят, яка вирішила поєднати долі у такий передхелловінний час. Zdzisława Sośnicka ритмує "Zyj sobie sam" і Господню тему варто закінчувати, поки к-ть пропагандистів терористичних узагальнень, вважаючих, що грип – це цілком заслужена Божа кара – не збільшилась у тій ж геометричній прогресії. Головне, щоб Ющ не опинився у синдромі Йова. Хоча, з таким реченням наявне запізнення років так на 5-ть.

У Роксі, оточившись вже згаданим спліном, аж вже зовсім недбало готуються до візиту президента. Хто прийшов на 10-15 хвилин раніше зазначеного в анонсах часу, уникнув процесу співставлення реального фейсу з фотогенічним. Усім іншим доводилось наводити факти своєї неприсутності у Римі під час замаху на Юлія Цезаря.

Охорона не виставила жодних рамок перевірок, розчинившись в оточуючих інтер’єрах. Схоже на те, що терористи також бояться грипу. Wojciech Skowroński синкопить "Do tych dni, kolorowych dni". Тілесна гвардія, чи то володіючи аналітичними здібностями вираховувати кроки тероризаторів, чи просто, забивши на усі інструкції – сачканула від своїх обов’язків, прикрившись зовнішнім серпанком турботи за повноваженням президента.

На "Polish Funk 70's" качає Henryk Debich з треком "See You At The Disco Tonight" і на цій урочистій ноті у свої повноваження вступає Віктор Андрійович Ющенко. Він без захисної маски. Садовий, Кміть та Сеник наслідуючи долю президента також – без. Окрім, практичного моменту – майбутньої потреби штовхати промову, грає свою роль й процес естетичний. Фотокадри з їх замаскованим фейсами стали б прикрасою не одного видання. З ще більших віпів – вирішили не маскуватись Єхануров, Богатирьова та Васюник. В цілому, досить строката отрималась ситуація. Відсотків 60 присутніх на нараді були без масок, як не старалась Емілія Подляшецька. Усе це напевне, прояви плюралізму? А от Ванникова, Березюк та Кашуба, з огляду на їх закулісну ситуацію, шикували у засобах безпеки. Не вистачало на нашу голову тільки Тимошенко. Та б точно була у масці, щоб бути ближче до народу. Тільки б маска в неї була відлуївіттонена червоними сердечками.

Maciej Kossowski дає "Oczy ci zasłonię", а нарада затримується на півгодини. Паралельно з вірусом ходить версія, що Ющенко не приходить до актової зали, бо деякі обласні чиновники запізнюються на зустріч з ним. Цей нонсенс чудово вписується в загальну систему пофігізму. Хтось хапається за голову. Охорона за пістолети. Пісний травить своїм сусідами анекдоти. Садовий з Кмітем боязко заглядають на територію майбутніх доповідей. Piotr Figiel органить на "Qualified Galley-slave".

Нарешті Ющенко з’являється. Перший його крок за поріг – супроводжується обличчям, на якому чітко простежуються найглибша відраза до присутніх у залі мазафаків у дорогих краватках (фота № 15). Ющ, як великомученик, несе свій хрест і страждає у їх присутності, але нічого з тим, не може зробити, бо обіцяв на Євангелії любити кожного малого з цих присутніх чиновників.

Щоб страждання не були такими сильними, Ющенко традиційно впадає в споглядальний афект, звідки вже постає таким собі, Еклезіастом з ліниво-фаталістичними рефлексами. Хтось його слухає. Хтось слухає трек "Coda" by Czerwone Gitary. Хтось базарить мобілою. Хтось читає книжки. Тільки гаджетний фейс Богатирьової зосереджений до найменшого шурупчика, як обладунки середньовічного лицаря, щоб не розлетітись на запчастини від одного неврівноваженого руху, бо потім довго збиратись. Напевне, для неї співає Halina Frąckowiak свою "Wodo, zimna wodo".

Як завжди у цій країні – грип виявився повною несподіванкою для усіх присутніх делегатів з коридорів влади. Тільки от Сеник, який вкотре перед якоюсь заразою, відлітає у відпускний вирій, декласує попереднє твердження. Зрозуміло, що фанатіючи від теорії змови, можна згадати, що у день оголошення карантину у Львові мав бути посол Мексики, а бацила остаточно активізувалась в переддень підносного хелловіну. Однак, така синхронність Сеника – все ж підозріла. Для нього лунає Krzysztof Sadowski and His Hammond Organ з треком "Skąd my to znamy".

Нічого особливо конкретного на нараді не було. Тотальне споглядання епідемії. Ющенко відзначився тезою про те, що грип має спонукати укрів до об’єднання. От тільки невідомо, від кого він навчився таких кіношних штампів, типу "біда – бразерхудствує менів" і "любов народжена у пограничних ситуаціях – найміцніша".

Недбало прослухавши доповіді обласних виступальників, Ющ скинув свій хрест на плечі Богатирьової, яку за це з таким пацанячим азартом, опустили в своїх очах навколишні шишки. Ющ поїхав. Як справжній совок він чекає, що через 5-7 днів йому будуть доповідати, що ситуація повернулась на контрольовані рейки

Нічого не чекаючи від таких чебуреків, як Ющ і Co – слухаємо "Zechcesz mnie zechcesz" Czesławа Niemenа.

коврик: en.easyart.com

ФОТО

ВІДЕО