Про це йдеться у відкритому листі до голови Національної Спілки Журналістів України п. Наливайка О. та голови комісії з журналістської етики п. Мостового В. П.

Подаємо відкритий лист повнотекстово:

Звертаю Вашу увагу, що генеральний продюсер телеканалу «ZIK» і ведучий телепрограми на цьому ж каналі «Хто тут живе?» Дмитро Добродомов, який кандидує у народні депутати в одномандатному Сихівському окрузі №115 (м. Львів), активно, не приховуючи цього, використовує свій медіа-ресурс. Для прикладу, за дивним збігом обставин на час виборчої кампанії територія саме Сихівського округу буквально донедавна була рясно всіяна носіями зовнішньої реклами (щитами, сіті-лайтами, касетонами, холдерами) журналістського проекту «Народний контроль» із зображенням самого кандидата у народні депутати, з вказівкою його імені та прізвища і слогана «Змусимо їх працювати чесно». При чому на рекламі не зазначалося, що Д. Добродомов кандидує в народні депутати.

Всього таких носіїв реклами на території округу № 115 та у близько розташованих до нього кварталах нараховано близько 130. В інших районах м. Львова, за винятком центральної частини міста, реклама телепрограми майже відсутня. Жоден з цих рекламних носіїв не був оплачений кандидатом у народні депутати Д. Добродомовим з його виборчого фонду, про що промовисто свідчить так званий фінансовий звіт на веб-сторінці самого кандидата. Але беззаперечним є той факт, що зазначені рекламні носії слугують меті просування не стільки програми «Народний контроль», скільки самого Д. Добродомова як кандидата у народні депутати України.

Навіть громадська приймальня «Народного контролю ZIK» знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Червоної калини, 60, тобто у межах округу, в якому балотується журналіст.

Розмах, невластивий жодній попередній телепрограмі каналу «ЗІК», вражає численних експертів. Навіть вихід телеканалу на ринок два роки назад супроводжувався значно меншою кількістю рекламних матеріалів, що провокує логічне запитання: що власникам каналу є необхіднішим: заявити про появу нового телеканалу в українському ефірі, чи зробити генерального продюсера народним депутатом? Чому інвестор витрачає понад десять тисяч доларів в місяць на рекламу щоденної п’ятихвилинної телепередачі?

Дмитро Добродомов не цурається поєднувати політичну рекламу з комерційною, адже на його розкладній конструкції «Штендер» з одного боку зображені кандидати у нардепи В. Кличко та Д. Добродомов, а з протилежного Д. Добродомов як ведучий програми «Народний контроль». Також з агітаційних наметів кандидата Д. Добродомова роздається додаток до газети «ЗІК» під назвою «Народний контроль».

Щодо телепрограми «Хто тут живе?», то можемо прийти до висновку, що в ній все частіше трапляються власні судження кандидата в народні депутати у 115-му виборчому окрузі Дмитра Добродомова щодо політичної ситуації, політичних партій та кандидатів (до прикладу, ефір про мера м. Золочів від 29.08.2012). Рекламні ролики цієї телепередачі, що виходить по середах, за останні десять днів від 1 до 3 разів щоденно з’являлись у вечірньому ефірі телеканалу «ЗІК», фактично, у вигляді промов ведучого програми. Додамо до цього прихованого агітаційного потоку ролики з промоцією «Народного контролю», у рекламі якого близько хвилини часу «у кадрі» сам Дмитро Добродомов під час зустрічей з мешканцями Сихівського масиву поруч зі своєю довіреною особою кандидата в народні депутати України Андрієм Мисиком. З уст генпродюсера і ведучого лунають такі слова: «Ми повинні змусити їх працювати чесно!».

Також кандидат у нардепи за підписом «генеральний продюсер телеканалу» або «ведучий телепередачі» близько 1-2 разів на тиждень з’являється у вечірньому випуску новин, де коментує події, розповідає про «навколо політичні» питання.

Загалом, за довільний період у 10 днів з 30/08 по 09/09 ми нарахували 13 реклам телепередачі «Народний контроль» з Д. Добродомовим «у кадрі», 12 реклам телепередачі «Хто тут живе?» з «промовами» ведучого, 4 згадки про Д.Добродомова не як про кандидата у нардепи у випусках новин телеканалу «ЗІК». Відповідно, станом на сьогодні так звана реклама Д. Добродомова на ЗІКу значно посилилася. Будь-якому іншому кандидату Львівщини загалом, і у 115-му окрузі зокрема, така численна поява на популярному в регіоні телересурсі обійшлась би у чималу суму. З фонду кандидата Д.Добродомова не було оплачено жодної з вище перелічених згадок, про що свідчить його ж «декларація» витрат, розміщена на сайті.

На інтернет-ресурсі «ЗІК» відеозаписи з Д. Добродомовим дивним чином надто часто присутні у блоці «Топ відео». Також ми налічили на цьому ресурсі 9 публікацій за останні десять днів, в яких Дмитро Добродомов згаданий у матеріалі, що не є політичної рекламою, проплаченою з фонду кандидата. Жоден інший кандидат Львівщини загалом, та 115-го округу зокрема, не має такої інформаційної підтримки, не оплаченої з виборчого фонду!

Масована прихована агітація на вулицях Львова та на телеканалі «ZIK» за його генерального продюсера, а також дедалі більше критики в ефірі цього телеканалу представників Об’єднаної опозиції на фоні непропорційно меншої критики чинного режиму Януковича, не можуть не насторожувати національно свідомих львів’ян.

Ведучий, за сумісництвом кандидат в народні депутати, критикує опонентів, вдаючись до алегорій і метафор, уникаючи вживання прізвищ. Наприклад, приблизно з початку вересня на місцевих радіо зявився анонс однієї з програм «Хто тут живе», яка скоро буде в ефірі. Прослухавши його, для нас очевидно, що в ній йтиметься про корумпованого чиновника Володимира Галицького, який у свій час очолював Центр зайнятості. З огляду на те, що з початку виборчої кампанії Д. Добродомов намагається мене видати за причетного до історії з корупцією, без жодних на то фактів (у період керівництва п. Галицького я очолював Львівський обласний центр зайнятості і до моєї роботи не було жодних претензій!), у цю програму будуть запрошені спеціально підготовлені експерти, які окреме місце в програмі відведуть мені. Я не проти, але ж чому не запросити мене на цю програму? Формат програми цього не передбачає, бо де-факто – не я фігурант програми. Мої припущенні щодо недобросовісної підготовки цієї програми базуються на тому, що протягом останніх трьох тижнів Д. Добродомов відверто на всіх можливих ефірах натякає, висловлює своє припущення конкретно на моїх зловживаннях на цій посаді, основний факт при цьому - київський чиновник виявися корупціонером. Разом із тим, спростувати ці звинувачення принаймні в ефірі ЗІКу я не маю можливості.

Якщо ще у вересні я потрапив на одну з програм ЗІКу «Прямим текстом», де крім мене було ще 5-ть учасників, то зараз з неофіційних джерел знаю, що за прямої вказівки Д. Добродомова мені заборонено доступ до каналу – участь у програмах, трансляцію політичної реклами, агітаційних роликів. Ще 9 жовтня я офіційно звернувся до керівництва телеканалу ЗІК з тим, щоб мені, на рівних правах з іншими учасниками виборчої кампанії, надали право транслювати агітаційний ролик. До тепер жодної відповіді не отримав. Також мені вже не перший раз за останній два місяці неофіційно відмовили у трансляції мого ролика на одній з радіостанцій, в ефірі якої досить часто став зявлятися Д. Добродомов і , судячи з усього, таких проблем немає.

Суміщення Дмитром Добродомовим діяльності телеведучого та кандидата у нардепи викликає обґрунтовані сумніви стосовно об’єктивності інформації про учасників як його програм, так й інших програм, що виходять на телеканалі «ZIK». На нашу думку, це є гіркий приклад маніпулятивного використання свого медіа-ресурсу у цілях політичної агітації, самопіару з наміром якнайбільше запам’ятатися.

Як відомо, «герої» проектів Дмитра Добродомова на час виборчої кампанії є політичними конкурентами самого ведучого чи політичної партії, яка його висунула кандидатом у народні депутати України. Тому для всіх очевидним є конфлікт інтересів телеведучого і генерального продюсера телеканалу «ZIK», з одного боку, та висунутого політичною партією кандидата у народні депутати України, з іншого боку.

Я переконаний у тому, що просвіта громадськості – це передумова справедливості й основа демократії, а обов’язок журналіста – сприяти досягненню цієї мети за допомогою пошуку істини й забезпечення об’єктивного та всебічного висвітлення подій і проблем.

На жаль, виконання цього обов’язку унеможливлюється, коли мета просвіти громадськості стає другорядною щодо мети здобуття політичної влади. Внаслідок цього підривається довіра до журналістів, наріжним каменем якої є їх професійна чесність.

Народ вимагає відповідальності від органів державної влади, але й журналісти як представники «четвертої влади» також мають бути відповідальними і в юридичному, і у морально-етичному сенсах.

Саме тому я закликаю Дмитра Добродомова й інших журналістів у період передвиборчої боротьби змусити себе працювати чесно та керуватися як чинним законодавством України, так і вимогами стандартів професійної етичної поведінки, зокрема:

1. Декларації принципів поведінки журналістів, прийнятої на ІІ Всесвітньому конгресі Міжнародної федерації журналістів (Бордо, 1954 р.) зі змінами, схваленими на XVIII такому Конгресі (Гельсінкі, 1986 р.). Відповідно до цієї Декларації повага до правди та право суспільства знати правду – першочерговий обов’язок журналіста;
2. Декларації прав та обов'язків журналістів, схваленої на з’їзді представників журналістських спілок (Мюнхен, 1971), згідно з якою журналіст не повинен, зокрема, керуватися корисливими міркуваннями, друкуючи той чи інший матеріал (відмовляючись друкувати його), а також не має плутати професію журналіста з професією пропагандиста;
3. Міжнародних принципів професійної етики журналістів, прийнятих на IV Консультативній зустрічі міжнародних і регіональних журналістських організацій під егідою ЮНЕСКО (Прага – Париж, 1983 р.). Згідно з вимогами цих принципів професійні норми зобов’язують журналіста поважати інтереси суспільства, його демократичні інститути та суспільну мораль, а професійна чесність не має дозволяти журналісту сприймати приватні інтереси, що суперечать загальному благу;
4. Хартії свободи преси, підписаної учасниками Всесвітньої конференції «Голос Свободи» (Лондон, 1987 р.) і згідно з положеннями якої свобода друку забезпечує свободу народу, а будь-яка цензура – пряма чи опосередкована – є неприйнятною;
5. Кодексу професійної етики (1998), прийнятого Товариством професійних журналістів, згідно з яким журналісти повинні, зокрема, чітко відмежовувати інформацію від реклами й уникати «гібридів», що затирають різницю між першою та другою;
6. Кодексу професійної етики українського журналіста (2002), відповідно до правил якого журналіст не може, зокрема, використовувати своє службове становище в особистих цілях, у своїй професійній поведінці журналіст не має права ставити особисті інтереси понад усе.

Вказані «канони» журналістської етики закріплюють нормативно-ціннісні вимоги до працівників ЗМІ, дотримання яких є запорукою безперешкодної реалізації свободи слова та дотримання прав учасників виборчого процесу. Відтак, політична діяльність журналіста-кандидата у народні депутати та його бажання змінити середовище «акул пера» на середовище політичне не повинні завдавати шкоди репутації журналістської діяльності, обмежувати можливості громадян щодо отримання повної й об’єктивної інформації, а також не повинні ставити у нерівне становище інших кандидатів у народні депутати, за спиною яких немає футбольних магнатів з потужним медіаресурсом.

З огляду на це, а також задля забезпечення чесності політичної конкуренції під час виборчої кампанії 2012 року в Україні, закликаю представників ЗМІ, офіційних спостерігачів за виборчим процесом, і громадських активістів, які вболівають за долю нашої Батьківщини, посилити моніторинг діяльності кандидатів у народні депутати України на предмет добросовісності використання ними рекламних засобів, друкованих й електронних ЗМІ, ефірного часу на телебаченні та радіо".