Пані Христино, які твори в галереї є найстарішими?

Якщо розглядати картинну галерею як інституцію, яка має 17 філій, то найстарішим є давньогрецьке мистецтво, яке репрезентовано в Палаці Потоцьких. Це скульптури близько І ст. н. е., які Борис Григорович привіз із палацу Лянцкоронських у Роздолі. У нас є також чимало портретів зі збірки Родини Лянскоронських, зокрема портрет Кароля Лянцкоронського з дружиною, авторства Якова Мальчевського. Також маємо старі, з VIII століття, арабські срібні дерхеми, ікону «Львівська Богородиця – чудотворна Одигітрія» XIV століття.

А якими експонатами найбільше пишається галерея?

Найважливішими творами в картинній галереї є роботи Яна Матейка, Жоржа де Латура, Гойї, Альтамонте, ну і, безумовно, нашого Пінзеля. Часто люди приходять, щоб побачити полотна саме цих художників. Був випадок, коли з Нової Зеландії до нас приїхав науковець, щоб подивитися на роботу Гойї. Мотивацією його життя є побачити всі відкриті для публіки твори художника. Ця історія дала нам розуміння того, що необхідно ретельно переглянути всі експонати з фондів і внести в експозицію найцікавіші. Але біда в тім, що наша експозиція на 60% складається з польського мистецтва, якщо робити акценти, то доведеться робити із їхнього мистецтва. А ми не хочемо популяризувати чи пієтувати лише поляків. Нашим завданням є представляти європейське мистецтво загалом.

Мистецтво яких країн репрезентовано в галереї?

У нас представлено близько 18 національних шкіл живопису. Найкраще репрезентовано польське, італійське, голландське, фландрійське, іспанське, французьке, австрійське мистецтво, також є твори англійської школи ХVII-XVIII століть.

Також у збірці галереї маємо роботи американської школи. Зокрема, полотна Рокуела Кента  художника світового рівня. 1960 року він зробив виставку в Радянському Союзі. Опісля представлення свого доробку художник повернувся додому, проте близько шести сотень його творів залишили, і тепер вони перебувають на пострадянському просторі.

У львівській картинній галереї маємо 4 твори Кента. Багато є робіт діаспорних митців, зокрема, у нас представлені Г. Крук,  Я. Гніздовський, С. Луцик, З. Менкес, Е. Андієвська. Була навіть ідея показати українське мистецтво в США зі збірки нашої галереї, бо творів багато. Також маємо чимало робіт білоруських авторів, російських, бельгійських, єврейських. Іноземні колекції хронологічно діляться.

Кого ще представлено з українських авторів?

Маємо цілу колекцію Миколи Глущенка (38 творів), також роботи бойчукістів (2012 року до 130 річниці М. Бойчука відбулася тематична виставка «Бойчукісти: тріумф чи трагедія»).

Найбільше представлені сучасні автори: маємо твори Медвідя, Савченка, Мінька, Богуславського, Шимчука та інших. Часто з нагоди ювілеїв майстрів відбуваються персональні виставки із нашої та їхніх збірок.

Величезним успіхом картинної галереї і всієї України стало експонування скульптур Яна Георга Пінзеля у Луврі 2012 року. Чи отримувала галерея опісля пропозиції від інших країн для експонування творів?

Була пропозиція представити скульптури в Японії. Також експонувати роботи Пінзеля дуже хоче Метрополітен-музей, але через посередництво Українського музею в Нью-Йорку. Проте постає питання фінансування, бо Метрополітен відмовляється давати такі дотації, як Лувр.

Після експонування у Луврі скульптури Пінзеля перебувають у картинній галереї?

Скульптур Пінзеля є понад 40. 3 скульптури перебувають в івано-франківському музеї, 7 – у тернопільському. Левова частка – у нас. Після Лувру у зв’язку з тим, що немає умов для зберігання в рідному музеї на Митній, зберігаємо роботи тут. Хоча простір, висота приміщення не дозволяють вибудувати цю експозицію такою, якою вона була в первинних закладах, храмах чи каплицях.

Ситуація з реставрацією музею Пінзеля є дуже затяжною, достатніх коштів на відновлення установи так і не було виділено, яким бачите вирішення цього питання?

Було б добре віддати храм до церкви. Пінзель має бути в сакральній архітектурі, він не може бути в модерністичному просторі. Для нього це чуже.

Щодо міжнародних контактів й успіхів, то якими моментами ще пишаєтеся? 

Зацікавленням бельгійців скульптурним доробком Теодозії Бриж. Однією із філій Львівської національної галереї мистецтв є музей скульптури Теодозії Бриж. Бельгійці настільки захоплені мисткинею, що вибудували цілу стилістику, пластику Бриж. У них є скульптура Бриж. Коли приїжджали викладачі з академії мистецтв з Брюсселя, то були в захваті від тієї пластики, підходу. Ми проводимо активну співпрацю з Польщею, Чехією, Австрією, Литвою. На цей рік у нас заплановано виставки сучасних французьких митців.

Як виглядає підготовка полотен до експозиції?

Зазвичай, якщо полотна зі збірки готують до виставки, то у 90% випадків вони проходять реставраційні майстерні. Це добре для живопису. У реставраційних роботах нам допомагає міжнародна співпраця з поляками й австрійцями. Коли вони беруть твори до себе на виставку, то проводять дуже ґрунтовну реставрацію, ледь не на «молекулярному» рівні.

Які проекти презентуватимете з нагоди дня народження картинної галереї?

13 лютого до дня народження галереї ми презентуємо проект «Інтеграція». Виставка буде дуже модерною. Це пов’язано з тим, що в грудні 2014 року ми отримали з Міністерства культури документ про впровадження в нашу галерейну практику європейського новітнього, музейного досвіду задля євроінтеграції та залучення ширшого кола відвідувачів. Отож нашим завданням тепер є долучатися до європейського контексту. Ми повинні регенерувати старі експозиції. Оскільки нині немає можливості перемалювати весь Олеський замок чи змінити експозицію Музею найдавніших пам’яток (бо немає на це коштів), ми вирішили оживити мистецтво новітніми, інноваційними засобами, за допомогою мультимедіа, оцифрування, інсталяцій. Передусім не втручаючись у нутро класичної експозиції, а тільки підкреслюючи її.

У межах виставки відбудеться презентація 18-х проектів, авторами яких є молоді, креативні художники Академії мистецтв. Вони представлять глядачеві власні парафрази на твори чи явища ХІХ, авторське розуміння та інтерпретацію.

Експозиція представлятиме низку мультимедійних картин. Інсталяцій до теми АТО, як рефлексія на твори В. Косака, А. Гротгера. Цікавий проект стосуватиметься картини «Молитва у степу» Брандта. Авторка парафразу працювала над ним упродовж кількох місяців. Дівчина вибирала у світових медіатеках записи молитов різноманітними мовами. В підсумку для проекту виокремила близько чотирьох десятків, з яких зробила нашарування. Тож кожен відвідувач, дивлячись на це полотно, зможе послухати в навушниках цей звуковий супровід.

Це перша спроба у Львівській національній галереї мистецтв «зрушити» сталу класичну експозицію новими засобами виразності (відео-арт, аудіо-арт, інсталяція, новий підхід до скульптури та живопису) в стилі контемпорі-арт.

Опрацювавши такий новітній досвід світового рівня музеїв і результативність таких проектів для загальної освіченості громадян, ми вирішили впровадити такий контемпорі-захід у нашу галерею.

Основна мета: внутрувати в класичний музейний простір новітні твори сучасного візуального мистецтва, залучаючи до музею ширше коло глядачів, а головне – молодь.

Також до дня народження галереї відбудуться ще два заходи: посвяченя каплиці в Палаці Потоцьких та презентація каталогу «Образ Богородиці». Оскільки в нас зараз проходить масштабна виставка «Образ Богородиці» із нашої збірки, куратором якої є наш науковець Марія Сойка.

Чи плануєте організувати освітні проекти в галереї?

Ми вирішили впровадити в роботу музею напрям «Музейна педагогіка для дітей дошкільного та середнього шкільного віку». Він передбачає планове проведення різноманітних тематичних лекцій, які було б підкріплено майстер-класами та арт-терапевтичними конкурсами.

А також у такому форматі розгортаємо роботу з людьми похилого віку, які можуть послухати різнотематичні лекції на основі галерейної збірки та переглянути мультимедійні презентації в контексті лекції. Ми прагнемо підтримати поширений у світі проект «Музей без бар'єрів, музей як відкрита платформа спілкування та освіченості».

З травня в нас проходитиме «Експрес-курс з історії мистецтва» для людей з різних сфер, не дотичних до мистецтва, які є не меншими поціновувачами прекрасного. Він передбачатиме 10 лекцій на прикладі нашої збірки з додатковим відео- та фотосупроводом.

Розмовляла Роксолана Савчин, «Вголос»