Hurts "Happiness" (2010)

Манчестерські денді так розтягнули свій реліз у часі, що він втратив усю актуальність та свіжість. Ейпішкою "Wonderful Life" закачувались ще на початку року, а кліп з’явився ще раніше.

Гуманістичний пафос баладок на пошану славних 80-х – вже не гріє. Лишається тільки першочергова хітовість "Wonderful Life" та "Blood, Tears & Gold", "Illuminated" і "Unspoken" в другому ешелоні. Тобто, лише те, що вже було на EP. З позитивного боку лишається ще "The Water" зі вшитою Вероною, де серйозність Hurts дозволяє собі нарешті шматочок гумору у репрезентації Queen в модернових ритмах Muse.

А от нова романтичність "Sunday", "Stay", "Evelyn" втомлено мучиться голим перфекціонізмом з пафосом падаючи у героїчний спідінг "Better Than Love" назустріч сонцю та чорним дірам. Вбивча ж передбачуваність і сірість дуету з Кайлі ("Devotion") – взагалі, найзагадковіший, бо незачотний момент альбому.

У цей цайтгайст, можливо, навіть краще було б лишатись у форматі EP, а не закидати декілька хітових мелодій баластом у вигляді аж таких романтичних сопель. Навіть у набагато менш відомих ностальгізаторів за 80-ми Kisses з LA – набагато кращий альбомний результат.

1. Silver Lining
2. Wonderful Life
3. Blood, Tears & Gold
4. Sunday
5. Stay
6. Illuminated
7. Evelyn
8. Better Than Love
9. Devotion (feat. Kylie Minogue)
10. Unspoken
11. The Water

How To Dress Well "Love Remains" (2010)

How To Dress Well дають один з найцікавіший концептуально дисків року, де заявлене ніби лоу-файне еренбі маскується під амбієнтову енігмічність та деякі інші ендорфінні речі, вповільненість яких так потрібна у цьому швидкісному світі.

Місцями це нагадує Seefeel. Місцями це апелює до балерику jj. Місцями – це якісь сімейні фанкісти, наприклад, The Sylvers – предуже вповільнені та без оркестровок. Процвітає онтологічна етнографічність (зрозуміло, що це міський фольклор). То й не лісова, а пляжна, сонячна і фальцетна. Дається зворотній ефект фанку, а вайб, інколи – не вітальний, а потойбічний. Пляжне шаманство досягаючи радості близькості Ідеалу межує з амбієнтом, а заглючене еренбі близьке до дабстепу Баріала. Фішка навколишнього дійства у рапідній застиглості моменту, яка у своєму фотографічному ефекті (буквально втілено на "Lover's Start") фіксує незабутність швидкоплинних емоцій. То своєрідна інтимність підглядання за собою в моменти розлитих вражень ("Ready for the World").

Звідси й ностальгуюча, майже іллбієнтова туга за втраченим і зреалізованим. Якась пост-фактумна тихість денсполів та мнемонічне прагнення самовідкриття у стилі латинськості "omne animal triste post coitum" ("Suicide Dream 2"), які продовжують підтанцьовувати за інерцією спогадів ("Walking This Dumb") та втоплюватись вайбом у енігмічність часу ("Date of Birth", "Endless Rain").

Закономірною у такій ситуації буде розгалужена фантазійність, яка розмальовуватиме мінімалістичність амбієнтових пейзажів, ангельською фанковістю вповільненого (ендорфінного) обволікання і обтікання дівчинки поцілунками ("Escape Before the Rain").

Фантазійність тотально і настільки розливається горизонтами мовчання від зустрічі з прекрасним, що починають ввижатись привиди Sigur Ros, прости Господи.

1. You Hold the Water
2. Ready for the World
3. My Body
4. Suicide Dream 2
5. You Won't Need Me Where I'm Goin'
6. Can't See My Own Face
7. Walking This Dumb
8. Date of Birth
9. Escape Before the Rain
10. Endless Rain
11. Lover's Start
12. Mr. By & By
13. Decisions (ft. Yüksel Arslan)
14. Suicide Dream 1

Salem "King Night" (2010)

Довгоочікуваний диск мічиганського драгу, чи як комусь подобається – вічхаусу, чи навіть кранк-шугейзу, від банди Salem.

На відміну від поліваріантної ідентифікації в області термінології, саунд Salem достатньо чіткий у своїй заглюченості. Деформативність хіп-хопності у варіанті DJ Screw закутується в пришугейзовану електронічку з готичним нахилом ("Killer") і надсилає величезні вітання культовим індастріалістам Cabaret Voltaire.

Атмосферна вповільненість та специфічна піонерська заглюченість повідомляють про нойзову травматичність родом з далеких 80-х, яка з-за допомогою дрім-попи та кислотності досягає монументальних висот оспівування ("King Night"). Окрім вже згаданих персонажів у хронологічному порядку можна ще згадати про моментові вкраплення: Dead Can Dance, Seefeel та Crystal Castles.

Хопова читка ("Trapdoor", "Tair") шанує творчість DJ Screw від якої недалеко до монотонності Dälek, чи деяких треків The Bug з лондонського зоопарку.

Кислотна романтика дає декілька хітових треків ("Frost", "Redlights", "Traxx" та особливо стьобний номер програми "Hound"), де обкурені монашки в благоговійній адорації індуктивного психозу задирають спідниці, щоб відкрити свої пухнасті кіски на зустріч ласкавому ранковому сонцю.

1. King Night
2. Asia
3. Frost
4. Sick
5. Release Da Boar
6. Trapdoor
7. Redlights
8. Hound
9. Traxx
10. Tair
11. Killer