Візит нової влади до Львова у вигляді віце-прем'єр-міністр України з питань Євро-2012 Бориса Колеснікова святково відбувся.

Колесніков, вже який день зрікаючись звичок старої влади у вигляді попередника Васюника, приїхав до Львова не сміятись з зьомами, а конкретно працювати на благо народу, який усіма своїми вухами чує його бос.

Колесніков, на відміну від представників минулої влади, яка у майбутньому можливо ще стане теперішньою, прилетів на львівський аеропорт з випередженням графіку, чим поставив у глухий кут не одне львівське обличчя різного роду занять і класифікації.

Колесніков привіз собою міністрів, які переважно відмовчувались у куточках, звикаючи до нових-старих обов'язків і грали м'язами у вигляді зморшок на лобі, як це робив настінно-обсценний герой минулих днів товариш Цушко.

Окрім міністрів, Колесніков пришоферував до Львова молодих і не дуже менів з певними церберними сенсами на обличчях. Саме оця когорта пасажирів Колеснікова й була випущена на волю біля стенду з графіком аеропортних планів та робіт.

Після того, як Колесніков насолодився мовчанням Сеника, погоджувальним похитуванням голови Садового (посміхаючого чи сумуючого у такт віце-прем'єр-міністра), губернаторськими рухами Кмітя та указкою Лукашика, що відповідала за всезнайство, вищезазначені цербери почали засипати бідного Лукашика запитаннями з рогу достатку, щоб такими чином і майже буквально, скрутити того ж Лукашика у ріг осадку (буревійні запитання і хуртовина одночасно – то майже нездоланна сила).

Лукашик, як міг відбивався від трьохголових на щирій українській мові, в моменти стресових ситуацій чи особливого спротиву думки – переходячи на російську. У проміжному ж варіанті Лукашик закінчив україно-російським міксом з вкрапленнями технічних термінів.

Здійснюючи почесне коло у вигляді кортежу навколо терміналу засобом комунікації для сходу та заходу, які невідомим для Кіплінга чином зійшлися разом, також слугував україно-російський мікс. Були й винятки, коли якісь з тепер вже київських товаришів переходили на щиру українську (інколи не розуміючи точного значення певних слів). Галичани ж продовжували запопадливо російськомовити.

На євростадіоні нова мітла ще більше розчехвостила місцеву команду, яка сильно тому й не противилась. На резонансних повідомленнях донецьких камарадів про те, що стадіон відстає від європотяга на два місяці, на відміну від двотижневих повідомлень про аналогічний стан від місцевих аборигенів, останні намагались мовчати у кулачок і лише дещо лише намагались заперечувати такій експертній думці. Думку Лубківського, взагалі, приписали п'ятим колесом до воза.

Лукашик вже розслабився під стадіонним сонечком. Сеник продовжував мовчати у вуса. Кміть губернаторською рукою проклав дорогу Колеснікову поміж натовпу присутніх віпів та журналістів, яких Колеснікову здалось, що більше, ніж будівельників на стадіоні. Садовий канцелярським голосом лише підпохитував головою і вживав тільки дієслова: "доробимо", "встигнемо", "виправимо".

Коли Колесніков зробив крок назустріч брифінгу, то відразу зробив добріший голос, ніби продає дітям морозиво з автомобільного ріжка. Знову нагадав про Васюника, про якого орієнтирно намагається не забути і навіть обмовився майже за Фройдом. Ці його брифінгові слова можна почути на відео й звучать вони: "дорогие друзья, я конечно искренне вас видел" (в можливому сенсі "десь я вас відєл"), після яких він виправився "рад вас видеть".

Отож, як видно з таких ілюстрацій, посада віце-прем'єр-міністр не дозволяє Колеснікову говорити українською, хоча він знає й розуміє її, та все ж немає практики спілкування нею з 1979 року. Російською йому буде швидше, тим більше, що його нова посада наглядача за Євро-2012 потребує саме швидких рішень на благо проведення Євро-2012 і у Львові також. 25 березня за себе і за товариша Колеснікова вже буде розмовляти українською у Львові президент Янукович.

фото: aceshowbiz.com