Або про замок, синагогу, регіональний розвиток і транскордонну співпрацю

Саме тут народився і провів перші роки життя Богдан Хмельницький, тут помер коронний гетьман Станіслав Жолкевський, тут гуляв Петро 1, тут Іван Мазепа почав „переписку” з Карлом ХІІ про військовий союз зі шведами, а від нападу татаро-монголів відбивались не гарматами, а вуликами, і саме тут Нестеров зробив свою відому „петлю”… Словом, містечко на заході Львівщини Жовква лишило потужний слід в історії.

Чому ж ідеальне? Власне Жовква є прикладом планування міста за схемою „ідеальних європейських міст”, яке будував, за припущеннями, італійський архітектор Петро Щасливий. Місто заснував вже згаданий гетьман Жолкевський. В честь нього місто і отримало свою назву.

Замок і синагога

Жовківський замок заснований наприкінці 16 століття (у 1594 році) і спочатку був родинним замком Жолкевського, а наприкінці 17 століття став резиденцією короля Яна ІІІ Собеського. На початку 19 ст. замок частково перепланований під квартири, які і досі займають частину замку.

Щоправда перший погляд на двір замку просто вражає, ну принаймні рідко можна побачити як в пам’ятці архітектури діти грають в футбол… Щоправда, коли перший шок пройшов стало зрозуміло, що в приміщенні замку знаходиться школа, яку згодом планують перенести в інше місце.

Та й взагалі, плани щодо замку місто має грандіозні. Це і будівництво готелю та ресторану (у господарських приміщеннях замку), облаштування щось схожого на офіс-центр з конференц-залом в центральній вежі, відкриття каретного двору та кінської школи. Окрім планів, в наявності ще інвестиційний проект і інвестор. Але як це зазвичай буває і тут найшлося западло у вигляді суперечності українського законодавства.

З одного боку, історико-охоронне законодавство дозволяє передавати пам’ятки архітектури в оренду, з іншого боку, закони майнові забороняють надавати в оренду комунальне та державне майно, яке є пам’ятками історії, архітектури загальнодержавного значення (саме до таких і належить Жовківський замок). Відповідно, наразі юристи шукають шляхи виходу з цих правових колізій.

Ще один історичний об’єкт — Жовківська синагога (збудована у 1692-1700 рр.). В архітектурі синагоги поєднуються стилеві пізньоренесансові та барокові елементи. Це єдина жовківська будівля, на якій збереглось фігурне завершення фасаду — атик. Три входи у синагогу обрамлені пишними бароковими порталами. Щоправда, зараз важко сказати, що колись вона була однією з найкрасивіших в Європі.

Синагогу, разом з її багатим інтер’єром знищили в часи Другої світової війни. В сучасні часи компанію синагозі складають місцеві пияки (зразу під стінами знаходяться пивні палатки) і фанати фаст-фуду (столикам компанію складає будка з гамбургерами і тому подібними харчами).

Регіональний розвиток і транскордонна співпрацю

Ще один показник ідеальності Жовкви проявився в середині 90-х років. Власне, місто просто ідеальне для „вибивання” грантів і реалізації проектів. Принаймні такий висновок можна зробити з діяльності агенції регіонального розвитку „Транс-Тракт”.

Власне за 10 років діяльності агентство, реалізувало більше десятка різних проектів, серед яких „Транскордонна співпраця для Жовкви” (1996 рік), „Сільські громади Розточчя” (1998-200 рр.), „Агробізнес на Розточчі” (1999-2001 рр.), „Агротуризм понад кордоном” (2000-2001 рр.), „Інтернет — можливість, що єднає зі світом” (2005 р.), „Розточчя — транскордонна територія розвитку” (вересень-грудень 2006 р.).

Власне, підсумки останнього підбили 20 грудня. Як розповів президент агентства Володимир Герич, участь в ньому взяло 30 українських підприємців та їхні польські колеги.

Протягом вересня-грудня українські підприємці навчались у Вищій школі менеджменту в Замості (яка входить до п’ятірки найпотужніших шкіл такого типу в Польщі).

Під час навчання, бізнесмени слухали лекції про транскордонну співпрацю, митну та візову політику ЄС, політику ЄС щодо підприємництва, тощо. Теоретичні знання закріпили під час зустрічей з польськими підприємцями, а також відвідин польської СЕЗ „Мєлєц”.

Та повернемось до Жовкви та туризму. Це агентство спільно з владою намагається перетворити маленьке місто на потужний туристичний центр. Наскільки їм це вдається, висновки наразі робити рано, проте будемо сподіватися що вся архітектурна спадщина наступним поколінням дістанеться у набагато кращому вигляді, ніж зараз перебуває синагога.