Цього разу він приїхав на запрошення ЛОО «Просвіта» на святкування Дня матері і Свята Героїв. І перший концерт, до Дня Матері, який відбувся на Співочому полі у Шевченківському гаю, і другий, до Свята Героїв, на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченкові, зібрали надзвичайно велику кількість глядачів. Як завжди, публіка приймала свого улюбленого артиста дуже гаряче. Поміж цими концертами Ігор Богдан дав низку концертів в області – у Стрию, Пустомитах, Мостиськах, Рясній-Руській, а також у Тернополі.

Концерти Ігоря Богдана збирали надзвичайно велику кількість шанувальників української пісні та прихильників артиста. Співак не сподівався на такий аншлаг та надзвичайно теплий прийом глядача. На концертах він дарував свої відомі хіти 1980-х і нові пісні, які були написані для Ігоря Богдана українськими авторами під час його еміграції. З теплого прийому глядачів було видно, що скучили за його піснями.

Але найбільш цінним під час цього приїзду на Україну для себе артист вважає концерти у Східній Україні – у Харкові та Донецьку. Про них, як розповідає Ігор Богдан, він мріяв протягом усієї 35-річної творчої діяльності. Цього разу ця мрія збулася. Разом із Ігорем були львівські музиканти – Юрій Мельник, Тарас Тимошенко, звукооператор Ігор Бордун. Хлопців прийняли на Сході так, як Ігоря Богдана зустрічали наприкінці вісімдесятих – у дев’яностих роках у Львові.

Прийом на Сході настільки сподобався, що Ігор Богдан та його друзі пообіцяли, що приїдуть на Різдво і виступлять не тільки в обласних центрах, але і у районних центрах.

Ще одна приємна подія сталася для цього Ігоря Богдана під час цього приїзду на Україну – це виступ у рідному селі Гутисько-Турянське, де він народився і провів свої дитячі роки. Це був перший концерт для односельчан після двадцятирічної еміграції. На концерт з’їхалися мешканці чи не з усього Буського району. Артист дарував своїм землякам найпопулярніші пісні, шлягери. Зустрів своїх однокласників, учителів. Просили співати ще і ще. Ігор Богдан, як завжди, співав на біс...

Цього разу Ігор приїхав в Україну сам, тому що діти закінчують школу аж 20 червня. Але на святкування свого ювілею планує приїхали цілою сім’єю. Сам Ігор у захопленні від Львова, від львів’ян. Він каже: «Я закоханий у Львів. З кожним приїздом я бачу, що він стає ще кращим, чистішим, сучаснішим, європейськішим».

Розмовляючи з Ігорем, ми не могли оминути питання про політику, про те, як він ставиться до сьогоднішньої України, чи слідкуєте за її політичним життям. Артист відповів: «Насамперед скажу, що моя політика – це моя пісня. Мій день починається того, що я відкриваю інтернет і перечитую, що сталося в Україні, читаю львівські, київські газети. У 80-ті роки я співав, об’єднував український народ своїми піснями, колись забороненими, піднімав народ на боротьбу за незалежність. Більшість моїх друзів тепер є в опозиційних силах. Спостерігаючи за тим, що відбувається сьогодні, мені би дуже хотілося, щоб опозиційні сили об’єдналися і пішли однією єдиною силою на вибори».

День перед відльотом у Канаду Ігор Богдан залишився у Львові, щоб відсвяткувати в Україні свій день народження. Для нього це було не просто свято. Ігор Богдан зібрав своїх найближчих друзів, свою родину. Він співав з ними танцював, вони дарували йому свої пісні, теплі та щирі слова. Ігор Богдан від’їжджав надзвичайно зворушений теплим прийомом української публіки. Він пообіцяв невдовзі приїхати знову. Цього разу, як він відкрив секрет, це вже буде нова програма, нові пісні. Адже під час цього приїзду він урешті знайшов композиторів із новими та цікавими піснями. Також Ігор Богдан наголосив на тому, що у його репертуарі назавжди залишаться пісні Ігоря Білозіра.

Цьогорічний приїзд був надзвичайний для Ігоря Богдана, і тому артист від’їжджав зі сльозами на очах, і пообіцяв, що приїде до своїх друзів та прихильників ще цього року. Також артист просив передати своїм прихильникам, що їх дуже-дуже любить і чекає з нетерпінням зустрічі.

Джерело: uaestrada.org