Відповідне рішення прийняв Конституційний суд країни. Причому опозиція просила суддів визнати референдум про імпічмент таким, що відбувся, за будь-якої явки, проте суд ухвалив, що на дільниці для голосування мають з’явитися не менше 50 відсотків людей, які мають право голосу. Згідно з останнім переписом населення, в Румунії таких 18 мільйонів, тож своє ставлення до глави держави повинні висловити не менше дев'яти мільйонів румунів.

Парламент, більшість в якому мають політичні суперники Бесеску, проголосував за імпічмент президенту 6 липня. Головним ініціатором став Соціально-ліберальний альянс (складається з трьох партій: Соціал-демократичної (голова – прем’єр-міністр Віктор Понта), Націонал-ліберальної (лідер – голова Сенату Крін Антонеску) та Консервативної партії (голова –Даніель Константін). Главу держави звинуватили, зокрема, у перевищенні посадових повноважень (він де-факто перебрав на себе функції міністра фінансів) і втручанні в роботу судової гілки влади. Парламентарії також висловили невдоволення некоректними, на їх погляд, висловлюваннями Бесеску щодо циган та інвалідів. Виконувачем обов’язків президента призначено голову Сенату Кріна Антонеску (Націонал-ліберальна партія).

Думки експертів доволі однозначні: Бесеску сам спровокував імпічмент. Так, газета «День» звернувся за коментарем до директора бухарестського Центру запобігання конфліктам Оани Попеску. «Президент порушував конституцію знову і знову. Не знаю, наскільки це складно довести з юридичної точки зору, утім, конституційний суд уже підтвердив, що обвинувачення є правильними на підставі чотирьох окремих аспектів, – вважає пані Попеску. – Крім того, президент втратив величезну суспільну підтримку, оскільки намагався централізувати владу та оголосив заходи економії, які призвели до надзвичайної бідності, й саботував кожен уряд (включаючи й нинішній), який не було сформовано з представників його власної партії».

Схожої думки дотримується й бухарестська журналістка Анна Дінуц: «Імпічмент не був результатом міжпартійної боротьби. Ситуація тут більш серйозна. Траян Бесеску неодноразово порушував конституцію Румунії та перешкоджав нормальному функціонуванню уряду. Крім того, всупереч конституції він не припиняв керівництво партією після того, як вступив у повноваження президента країни. Траян Бесеску де-факто перетворив Румунію на президентську республіку, що суперечить основному закону країни».

Ситуацію з імпічментом уже розкритикували США та Євросоюз. Зокрема, бундесканцлер Ангела Меркель назвала його «неприйнятним і таким, що порушує фундаментальні принципи верховенства права». Очевидно, що підтримка Бесеску з боку Заходу багато в чому обумовлена тим, що він слухняно виконував рекомендації міжнародних фінансових інститутів щодо різкого зменшення державних витрат. Власне ці заходи жорсткої економії спричинили масові акції протесту, а також глибоку політичну кризу: від початку року в Румунії змінилося два склади уряду.

Варто нагадати, що для Траяна Бесеску це вже другий імпічмент. У 2007 році парламент Румунії вже намагався відправити його у відставку. Тоді лідер соціал-демократів, тобто колишніх комуністів, Мірча Джоане звинувачував Траяна Бесеску в «тоталітарних ухилах». Президент безрезультатно намагався оскаржити рішення парламенту в Конституційному суді, але референдум голосами майже 75 відсотків учасників повернув його на посаду.

Тоді напередодні голосування Траян Бесеску неодноразово натякав, що ініціатива його імпічменту могла бути керована зовні, зокрема, з Росії. В інтерв’ю «Радіо Свобода» він заявив: «СРСР контролював мою країну 50 років. Пізніше Румунія прожила наступних 17 перехідних років, суттєво відчуваючи цей вплив свого недавнього минулого. Мій підхід – повернутися на 180 градусів до Заходу. Створити стратегічне партнерство зі США з одного боку, з іншого – йти прискореним темпом до Європейського Союзу. Це і сталося: 1 січня 2007 року ми стали членом ЄС. Щодо стосунків зі Сходом – я підтримую справедливі економічні стосунки. Все. Щодо іншого, то наше майбутнє пов’язане із Заходом, а не зі Сходом».

Зараз про «руку Москви» Траян Бесеску не згадує взагалі. Очевидно, мають рацію експерти, які стверджують, що він сам винен у тому, що позбувся влади. Хоча ще невідомо, якими виявляться результати референдуму 29 липня. А раптом румуни знову підтримають Бесеску і повернуть йому повноваження?

Довідка
Траян Бесеску (рум. Traian Băsescu) – румунський політик, президент Румунії з грудня 2004 до 6 липня 2012 року. Народився 4 листопада 1951 року в Мурфатларі, маленькому містечку біля Констанци, найбільшого румунського порту на Чорному морі. Його батько був офіцером. У 1976 році закінчив Військово-морський Інститут в Констанці й став службовцем румунської суднової компанії «Navrom». У 1981-1987 роках – капітан на румунських комерційних судах. З 1989-го був членом Комуністичної партії Румунії. Після краху комунізму стверджував, що входив у цю партію лише для того, щоб зробити кар’єру у флоті.

У 1991-1992 роках – міністр транспорту Румунії. У 1992-му обраний до Палати представників – нижньої палати румунського парламенту. 1996-2000 роки –знову міністр транспорту. В 2000-му переміг на виборах мера Бухареста. У 2004 році став президентом країни. Оскільки вибори в Румунії відбувалися під час Помаранчевої революції в Україні, Бесеску використовував для своєї виборчої кампанії жовто-гарячий колір, як і Віктор Ющенко. У 2005 році Траян Бесеску висунув план щодо об’єднання Румунії та Молдови до вступу Румунії до ЄС. Цей план не знайшов підтримки з боку офіційного Кишинева.

Фото: adevarul.es

За матеріалами lenta.ru, day.kiev.ua, svobodanews.ru, radiosvoboda.org, uk.wikipedia.org