Минулого тижня львівські перевізники заявили, що з 15 червня підвищать ціни на проїзд до 2 гривень і пообіцяли провести попереджувальну акцію протесту, якщо влада не дозволить їм зробити цього. Своєю чергою, начальник управління транспорту і зв’язку Львівської міськради Микола Шкурган заявив, що згідно з процедурою міська рада не встигне розглянути та внести зміни до тарифів до 15 червня, оскільки питання має пройти відповідну процедуру. Він зазначив, що якщо розрахунки виявляться недостатньо обгрунтованими, то, можливо, підвищення тарифів взагалі не відбудеться. Як Ви, як член комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку, можете прокоментувати цю ситуацію?
 
На мою думку, не варто підвищувати тарифи саме зараз. Це ж буде, фактично, ще один удар по людях. Треба розуміти, що у час економічної непевності, коли сотні людей залишаються без роботи або працюють за півокладу і животіють на мізерні кошти, підняття ціни, а тим паче невмотивоване, ляже ще одним тягарем на їхні плечі. В даному випадку комісія не підтримує підвищення тарифів. Ми, депутати, завжди будемо на стороні мешканців.

До питання підняття тарифів на проїзд треба підходити виважено. Якщо колись основним аргументом на користь підвищення вартості проїзду було подорожчання палива, то зараз йдеться про ціни на запчастини ( за останні півроку вони значно подорожчали). І це основний аргумент перевізників.

Біда в тому, що наші перевізники, фактично, монополісти. Минулого разу вони практично  самовільно підняли ціни. А люди потрапляють в безвихідну ситуацію, вони вимушені всеодно платити, адже добиратись на чомусь потрібно.  Місто в свою чергу не  має власного громадського транспорту. У нас, я переконаний, крім комунальних трамваїв і тролейбусів, мав би бути ще й комунальний автопарк, щоб у разі таких от несанкціонованих дій перевізників, які домовляються між собою і можуть паралізувати місто, ми могли вийти ситуації.
 
Ще минулого року ЛМО ВО «Свобода» виступила з пропозицією створити такий автопарк. ЛАЗ випускає автобуси, які коштували тоді від 600 до 800 тисяч грн. (залежно від довжини – 10 чи 12 метрів), і які можна би було запустити хоча би по спальних районах. Адже один великий автобус заміняє 4-5 невеликих маршруток, у яких самі знаєте як комфортно їздити, особливо у час пік.  Але економічна криза внесла свої корективи, і цей проект доведеться відкласти на наступний рік.
 
А чи оновлюватиметься парк електротранспорту?

Минулого року міська влада закупила 13 тролейбусів та 11 трамваїв, цього року на закупівлю електротранспорту в бюджеті закладено 6,5 млн грн.. Окрім цього, на реконструкцію електромереж, трамвайних колій, та рухомого складу електротранспорту виділено близько 4 млн грн., і на продовження трамвайної колії на Сихів 46 млн. грн.

При цьому, в держбюджеті є стаття на розвиток електротранспорту, про яку мало хто знає і відповідно практично не використовує. От ми і вирішили скористатися цими коштами, і створити власне комунальне підприємство з виготовлення електротранспорту на базі трампарку №1, що знаходить по вул. Городоцькій, окрім державних коштів, цього річ з міського бюджету виділено 10 млн.грн. на створення цього комунального.

Нам уже подали проектні пропозиції. У Німеччині, наприклад, трамвай коштує 2 млн. євро. А вироблений у нас буде коштувати 700 тисяч євро. Як бачите, є суттєва різниця в  ціні.

Справа в тому, що в Україні ніде не випускаються вузькоколійні трамваї. Саме тому минулого року місто  закупило 11 трамваїв в Німеччині. До слова, з цього приводу, до нас на комісію приходили представники правоохоронних органів, які мали деякі запитання щодо діяльності колишнього керівника «Львівелектротрансу» Андрія Федоренка. Зокрема, мова йшла про схеми із закупівлі тих трамваїв, шість з яких, як повідомили правоохоронці, закупили не по 40 тисяч євро, а по 13 тисяч. Таким чином у громади міста поцупили чималі кошти. Як виявилося, пан Федоренко, який колись був радником міського голови Львова Андрія Садового, рідкісний «хам», який принижував своїх підлеглих і некоректно з ними спілкувався. На нього було багато нарікань та скарг. І виглядає на те, начебто, він прийшов у «Львівелектротранс» з «власними інтересами». Зараз у справі купівлі цих 11-ти трамваїв ведеться слідство. Ми сподіваємось, що правоохоронні органи доведуть справу до завершення і покарають осіб, які були задіяні в цих схемах.

Чи могли б Ви розповісти докладніше про комунальне підприємство, яке випускатиме у Львові трамваї?

За нашими підрахунками це підприємство повинно випускати 20 трамваїв у рік. Для цього не потрібні великі потужності. В Україні є 5 міст з вузькою колією, які потребують таких трамваїв. В Дніпропетровську на «Південьмаші»  виготовляють трамваї, які їздять широкою колією у більшості міст України й Росії. А Львів зі своїми вузькими коліями трамваї може купувати тільки за кордоном, де найдешевший трамвай коштує 1 млн 600 тисяч євро. Ми ж пропонуємо робити за 700 тисяч, використовуючи, наприклад, хороші німецькі, угорські, чеські запчастини. А кузов і рама виготовлятимуться в Україні. І все це  у Львові  будуть комплектувати.

Можливо, ми і за кордон ці трамваї продаватимемо. Чому б і ні? Якщо в Польщі трамвай коштує 1 мільйон 600 тисяч євро, а наш буде коштувати 1 мільйон, то чому б їм не купувати у нас? А це додаткові надходження у міську скарбничку.

Нещодавно я розмовляв з керівником страйкому  ЛАЗу, який розповідав, що німці і фіни приїжджали у Львів за автобусами. У них автобуси такої ж якості, як у нас, проте на 80 тисяч дорожчі. Купивши один наш автобус, вони виявили бажання купувати ще. А Київ взагалі згоден купувати усю продукцію ЛАЗу. Ми хочемо, щоб і зараз Львів славився, як місто тролейбусо-авто-трамваєбудування. Не можна ж бути тільки туристичним містом чи містом ринків і супермаркетів. Нас перетворили у споживачів чужого, а ми пропонуємо стати виробниками свого. Якщо нам це вдасться, то я не шкодуватиму, що працював у інженерній  комісії. З ініціативи депутатів цієї комісії у Києві виділили кошти з бюджету на це комунальне підприємство.

Серед питань, що розглядає комісія, які зараз особливо гострі?

Зараз питання номер один – гаряче водопостачання. Півтора місяців назад відключили гарячу воду, пообіцявши включити через 2 тижні. Але більшість мешканців і до сьогодні не має гарячої води. Людей знову обдурили. На жаль, на останнє засідання інженерної комісії не з’явився керівник «Львівтеплоенерго» пан Кіт. Ми будемо викликати його знову, як і керівника «Львівводоканалу», з яким обговорюватимемо питання розширеного графіку водопостачання. Оплата населення за воду станом на сьогодні складає 97-98%. От ми і з’ясуємо, чому при таких проплатах людям не дають гарячої води. Можливо, є заборгованість за газ? Тоді треба питати з керівника підприємства, куди йдуть кошти і про ефективність їх використання?!

Взагалі, інженерія – найпроблемніша ділянка у господарці міста, і найкоштовніша. Якщо ми на всю освіту міста виділяємо 40 млн. грн. на рік, то для капремонту тільки однієї дороги потрібна така  ж сума. Загалом, цього року на дороги нам потрібно 460 мільйонів. А де їх взяти? Для прикладу, минулого року з власників автотранспортних засобів було зібрано 70 млн. грн., тобто, близько 17 млн. за квартал.  А цього року ми за перший квартал зібрали всього 5,5 млн. Виходить, цього року будемо мати не 70, а всього 25 млн грн. Отаке недофінансування. На жаль, є передчуття того, що цього року нас чекають великі фінансові проблеми.

А яка ситуація у Львові з дорогами? На їх ремонт кошти виділяються?

З дорогами проблема. Були у нас на комісії представники Європейського банку реконструкції та розвитку, коли розглядалося питання транспорту і зв’язку. Говорилося про перший транш на дороги і попередні умови його виділення.  На сьогодні ЄБРР на капремонт і побудову нових доріг до Євро-2012 виділив 25  млн євро. Пізніше має бути ще один транш на 25 млн. євро. Але остаточного рішення щодо цих коштів наразі немає. Окрім того, близько 370 млн. грн. нам мали б виділити з держбюджету, але це теж під питанням.

Та в цілому, тендери проводяться, робота ніби просувається. Питання в одному – чи будуть кошти і чи ми матимемо чим розрахуватися з фірмами, які проводитимуть ремонти доріг. У нас уже є досвід з минулого року, коли фірми виконали роботу, а їм не заплатили. І тепер ми бачимо, що 30% тендерів переноситься на пізніше через відсутність учасників. Адже усі розуміють, що працювати доведеться за свої кошти.

При цьому відкритим залишається питання добросовісності фірм. Ми змушені перевіряти їхні рекомендації з попередньої роботи. Сьогодні фірми повинні, крім надання фінансових гарантій, ще й резюме з попереднього місця праці подати. А наші виконавчі служби це перевіряють власними дзвінками і виїздами. Попередні роки нас навчили не довіряти на словах, бо ми вже маємо «закопані» гроші на вул. Ужгородській, Шевській, Ярослава Мудрого. 

Чи буде цього року закінчений ремонт доріг,  які розрили, але відповідні роботи так і не провели?

На шість доріг вперше зроблено проекти, бо дотепер все робилося без проектів і була маса порушень. Звичайно, для закінчення ремонту цих доріг будуть виділені кошти. Але працюватимуть там вже інші фірми. Взагалі, за підсумками минулого року,  близько 50% фірм на другий рік до робіт не допускатимуться, бо виконують їх не якісно. Тому ми й висуваємо зараз до них такі вимоги, особливо, коли фірма не місцева. Представник з УКБ їде до попереднього замовника і з’ясовує все, що стосується тої чи іншої фірми. Це наразі єдиний спосіб обирати добросовісного виконавця робіт.

Чи вдасться Львову належним чином підготувати дороги до чемпіонату з футболу, і звідки взяти кошти?

Ми все ж таки сподіваємось на допомогу держави. Оскільки питання Євро-2012 стосується не лише міста Львова, це ще й престиж держави. Надіємось також, що депутати, які представляють Львівщину у стінах ВРУ все ж таки розпочнуть працювати, в тому числі і в інтересах нашого міста, оскільки до сьогодні ми спостерігаємо малу ефективність їхньої роботи - коштів як не було, так і немає. Адже в питанні підготовки проведення чемпіонату Євро-2012 в Україні не повинно бути жодних політичних пріоритетів, ми повинні діяти як одна галицька команда. І тоді, як результат, до 2012 року ми отримаємо дороги якісні, комфортні та європейські.