Йосип Хром’як – голова постійної депутатської комісії з питань інвестиційної діяльності та транскордонного співробітництва, член фракції БЮТ у Львівській облраді

- Одним з завдань комісії з питань інвестиційної діяльності та транскордонного співробітництва є розробка системних підходів до розвитку інвестиційної політики на Львівщині, створення відповідних умов для інвесторів. Що вдалося вже зробити і що буде робитися у 2008 році? Які проблеми у зв’язку з цим виникають і як ви їх долаєте?

- Скажу кілька слів про роботу комісії в цілому. Щорічно на сесії обласної ради приймається інвестиційна програма Львівщини. З метою системного підходу до підготовки та прийняття інвестиційної програми Львівщини облдержадміністрацією розроблено, а профільною депутатською комісією погоджено механізм формування програми шляхом пріоритетного відбору інвестиційних проектів на фінансування у 2008 р. Львівська обласна рада 30 квітня 2007 року схвалила вказаний механізм формування інвестиційної програми, що сприятиме плідній співпраці виконавчої та законодавчої влади Львівщини в процесі формування та реалізації програми. Була створена експертно-робоча група, яка на своїх засіданнях розглядала хід формування програми, дотримання вимог щодо наявності затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, конкретних об’єктів, співфінансування за рахунок коштів місцевого бюджету. Визначено, що об’єкти які фінансувалися за рахунок коштів державного бюджету у 2007 р. є пріоритетними. Програма буде розглядатися на сесії обласної ради після визначення суми субвенцій з державного бюджету.
Ми повинні зважувати усі можливості. Область активніше мала би брати участь у реалізації інвестиційних можливостей, а не чекати коштів з державного бюджету.

- Який характер тих інвестиційних проектів, які подають райони? Чи будуть вони узгоджуватися з якоюсь обласною програмою?

- Кожна депутатська профільна комісія захищає свій напрямок, свої питання. І це правильно, тому що в таких дискусіях легше визначатися з пріоритетами. Наприклад, за пропозицією комісії з питань освіти і науки у нас була прийнята програма стосовно розвитку освіти і створено освітянські округи в районах області. Такий підхід дає можливість акцентувати увагу на розвиток не окремої школи, а вирішити питання комплексно і більш ефективно. Крім інвестиційної, формуються також цільові програми. У 2007 р. таких програм було багато. На жаль, минулого року не вдалося чітко систематизувати їх з врахуванням прийнятої стратегії розвитку Львівщини. Очевидно, неминучі дискусії з цього питання. Як завжди, не вистачає коштів. Але програми готуються і розглядаються на профільних комісіях з метою подальшого затвердження їх на сесії.

Щодо нашої комісії, то ми розгялнули і винесли на сесію програму „Назустріч інвесторам”. Ми не зовсім задоволені роботою цієї програми, і про це ми говорили на сесії. Тепер вносимо певні корективи і надіємося, що ситуація із підготовкою пропозицій для інвесторів зміниться. Адже ці пропозиції бувають не завжди змістовними. Проаналізуйте інвестиційні пропозиції на сайті облдержадміністрації. Адже, якщо у нас є Інвестиційний портал, то він повинен постійно оновлюватися.
Коли йдеться про пропозиції щодо інвесторів, ми повинні бути більш конкретними. Як це відбувається, наприклад, у сусідній Польщі. Там пропозиції щодо інвесторів розроблені по кожному населеному пункту. Інвестор отримуєте пропозицію, умови і знає, що має робити. А у нас, на жаль, цього не відбувається.

Якщо говорити про інвестиції в цілому, то, зрозуміло, акцент в найближчий час на Євро-2012. На останньому засіданні Степан Лукашик озвучив перед головами комісій облради і керівниками структурних підрозділів обладміністрації концепцію – документ, у якому йдеться про те, що і за які кошти буде робитися. 23 січня відбулось розширене засідання колегії Львівської облдержадміністрації, де розглядався проект Регіональної програми з підготовки і проведення у м.Львові ігор фінального турніру чемпіонату Європи з футболу 2012 р. Хоча програма буде доопрацьовуватись, але вона є. Це дасть поштовх до конкретної роботи. Якщо говорити в загальному, то цільова регіональна програма на 2008-2012 роки з підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Євро-2012 по Львівській області складає в цілому 23 810,5 млн. грн. Треба сказати, що в цю програму, як складова, входить і міська програма. Кошти державного бюджету становлять 4388 млн, з обласного – 35,9 млн., з міського – 3 987,5 млн. Кошти інвесторів – 15398,2 млн. грн. От на ті 15 млрд ми повинні дати чіткі і зрозумілі пропозиції для інвесторів. Уже відбулося перше представлення пропозицій, під час якого ми обговорили питання, які цікавили усіх.

- А як ваша комісія вирішує питання транскордонної співпраці?

- Це питання має два аспекти. Перший – це розбудова переходів на кордоні та транскордонна співпраця і другий - проблеми, які виникають навколо кордону.
Треба розуміти, що розбудова переходів на кордоні – один із головних пріоритетів області. Якщо порівнювати кордон у межах Євросоюзу, де пункти пропуску знаходяться у межах 25-30 км, то в Україні відстань між ними - 70 км.

У листопаді на сесії обласної ради розглядалось питання „Про виконання Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 рр”. Було схвалено проект реконструкції пунктів пропуску «Рава-Руська», «Краківець» і «Шегині». І, що найголовніше, відкриття впродовж 2009-2011 рр наступних автомобільних пунктів пропуску на Державному кордоні України: «Угринів», «Грушів», «Нижанковичі», «Белз», «Мшанець», «Журавин». На розробку схеми планування території Львівської області та схеми планування інвестиційно привабливих територій, на виготовлення відповідної документації кошти передбачені. Ці кошти закладені в бюджет. Зрозуміло, що на переходах буде створена відповідна інфраструктура. Це допоможе вирішити питання створення робочих місць для мешканців прикордонних районів і оживить бізнес. Наразі переходів не вистачає. І для тих, хто перетинає кордон, постійно постає питання, як буде цього разу. Адже на кордоні можна простояти 2 доби і більше.

Хочу зазначити, що управлінням містобудування, архітектури та просторового розвитку ОДА розроблено інвестиційні проекти в районах перетину кордону. Вони демонструвалися на ярмарку інвестицій і будуть виставлені на інвестиційному порталі ОДА. Це проекти по заправках, автостоянках, ресторанах, готелях та ін. Проекти повністю опрацьовані щодо земельних ділянок, погоджені пожежною службою та санстанцією. Це напевно одна з небагатьох спроб запропонувати інвесторам конкретні, вже опрацьовані проекти. Думаю, такий крок допоможе змінити ситуацію на краще.

На Львівщині взаємовідносини з закордонними сусідами розвиваються дуже активно, набагато швидше, ніж виконавська і представницька влади встигають реагувати. Щодо проблем, які виникають навколо кордону. Минулого року виникла проблема перетину кордону транспортними засобами, які використовуються за дорученнями. Якщо вам потрібно їхати в Польщу таким транспортним засобом, то ви звертаєтесь в МРЕО, отримуєте тимчасовий техпаспорт, а після повернення з-за кордону здаєте його і отримуєте постійний. Таке ще можна уявити, якщо хтось їде у Польщу раз в місяць. А якщо це жителі прикордонної зони, які їздять щодня? Для них така процедура просто нереальна. Ми говорили про цю ситуацію на засіданні комісії, куди запросили і прикордонників, і представників МРЕО та тих населених пунктів, які перекривали кордон. Ми 1,5 місяці не могли знайти вихід з ситуації, але все-таки прийняли рішення, і, зважаючи на наше рішення, МРЕО прийняло відповідні рішення про те, що тимчасовий паспорт видається на термін дії доручення на транспортний засіб. Ми тоді інформували всіх голів районних рад і прикордонників, що з конкретної дати приймається такий порядок перетину кордону. Це було проблемне питання по кордону, яке постійній комісії обласної ради з питань інвестиційної діяльності та транскордонного співробітництва вдалося вирішити.

- Чому, на вашу думку, після вступу Польщі в Шенгенську зону на кордоні почалися проблеми – блокування переходів і т.п? Адже влада знала про запровадження Шенгенських віз. І ніяк не відреагувала: не були заздалегідь підписані угоди про спрощений перетин і т.п. Чи не вважаєте Ви, що блокування кордону – це наслідки бездіяльності влади?

- Але це питання не місцевої влади, а уряду.

- Але ж місцева влада повинна лобіювати ці питання. Чому Закарпаття вирішило цю проблему, а Львівщина - ні?

- Ви абсолютно правильно говорите. Нератифікований договір про порядок перетину кордону, в тому числі про малий прикордонний рух з Польщею. Така угода вже підготовлена і розглядається зараз урядом Польщі. В кінці лютого відбудеться офіційно візит прем’єр-міністра Польщі до України. До того часу питання має бути вирішене.

- І чому мешканці прикордонних територій повинні жити тільки за рахунок поїздок в Польщу? Що робиться для того, щоб розвивати ці райони, створювати там робочі місця?

Це також проблема, яку треба вирішувати. Але навіть в Польщі, яка більше працює в цьому напрямку, існує категорія людей, так звані „човники”, які живуть за рахунок того, що щодня їдуть продати-купити щось в сусідню державу. Я погоджуюся, що треба зробити так, щоб мінімалізувати цю проблему. Треба було заздалегідь подумати про прийняття відповідних документів. Подивіться, що зараз твориться під польським консульством. Якщо до нового року воно видавало 1500 віз в день, то зараз видає 500. Інтернет-реєстрацію скасували, люди стоять в чергах. А як бути приїжджим?

- Але серед тих людей, крім „човників”, є й такі, що мають родичів в Польщі, ті, хто був виселений, учасники громадських проектів і т.п. Обласна влада якимсь чином сприяє їм в отриманні віз?

- В угоді, яка має бути підписана між Україною і Польщею, передбачено 15 категорій осіб, яким візи мають видавати за спрощеною схемою. Інше питання, що підписання угоди затягнулося. Добре було б, якби мешканці 30-ти чи 50-тикілометрової зони отримали спеціальні дозволи для перетину кордону. На сьогодні, голова ЛОДА Петро Олійник розпорядився створити робочу групу, яка поїде на Закарпаття вивчати досвід їхньої співпраці зі Словаччиною і Угорщиною.

- Сьогодні Волинська, Івано-Франківська, Закарпатська області мають певні напрацювання щодо транскордонної співпраці, а Львівщина не має. Нас беруть у різні проекти як партнерів, але не як основних виконавців. Наскільки мені відомо, ЄС виділяє чимало грошей на такі проекти і шкода, що область їх втрачає.

- У цьому випадку однією з проблем є, знову ж таки, порядок перетину кордону. Десь у жовтні комісія з питань інвестиційної діяльності та транскордонного співробітництва розглядала звернення від громадської організації ім. Ю.Дрогобича, у якому нас просили посприяти спрощеному перетину кордону для підприємців, які мають з поляками спільний бізнес. Звернення було аргументованим, вони подали свої пропозиції. Я звернувся до голови обласної ради Мирослава Сеника і ініціювали на рівні облради і адміністрації зустріч з консулом РП у Львові. На зустрічі йшлося про ті проблеми, які є вже і які нас чекають у перспективі. На жаль, ми не отримали однозначної підтримки з боку польської сторони. Вони навели багато фактів зловживань з українського боку. Можливо, ми б доопрацювали окремі моменти, але пройшло 1,5 місяця і ситуація змінилася – Польща увійшла в Шенгенську зону. Вже тоді йшлося про спрощений перетин кордону, але, знову ж таки, як зазначив консул - це рівень міністерств і урядів.

- Пане Йосипе, сьогодні Львову катастрофічно не вистачає землі, а навколишні населені пункти не хочуть поступатися своєю територією. Чи обласна рада якось вирішує цю проблему?

Сьогодні області потрібна програма дій на найближчий час. Такою програмою мало би стати Положення про статус приміських територій. Цей документ дав би можливість системно підійти до вирішення проблеми.

Ми виносили на сесію обласної ради пропозицію про створення комісії з підготовки відповідного положення. Було запропоновано такий склад комісії: голова – Мирослав Сеник, заступник голови – Й.Хром’як, члени комісії - голови постійних депутатських комісій і відповідних профільних управлінь облдержадміністрації – архітектури, містобудування і просторового розвитку, земельних ресурсів, головний архітектор Пустомитівського району, головний архітектор Львова, начальник департаменту містобудування Львівської міської ради, голови комісій міськради з питань землекористування, архітектури, містобудування та охорони історичного середовища. Ми запропонували також ввести до складу комісії 4-х професорів, які займаються питаннями планування територій, директора інституту регіональних досліджень, директора інституту «Містопроект» і 3 архітекторів, які займаються розробкою генерального плану Львова а також трьох голів місцевих рад районів, які оточують Львів - Пустомитівської, Жовківської і Яворівської.

Здавалося б, чого ще треба? Зібрати всіх зацікавлених осіб і виписати зрозумілі усім правила гри. Ви бачите, наскільки представницька ця комісія. Мені особисто довелося з кожним переговорити, переконати, що положення про статус приміських територій нам просто необхідне. Ми врешті почали системно підходити до цього питання. Тож я просто не міг припустити, що на сесії облради воно не буде прийняте. Причому, мова йшла не про зміст нашої роботи, а про те, чому з такою ініціативою виступив саме я. Але ж земля – це інвестиційний ресурс і комісія, яку я очолюю, має до цього питання пряме відношення. Це з одного боку. А з іншого – немає значення, хто є ініціатором. Ми ж усім пропонуємо долучатися до написання положення. А потім, на сесії - спільне обговорення і прийняття.
Чи хтось пробував домовитися з громадами тих населених пунктів, які сьогодні не хочуть віддавати свої територію місту? Була лише одна така спроба – коли депутати облради виїжджали в с. Лисиничі і зустрічалися з депутатами сільради. Тоді ми намітили план дій щодо розвитку цієї території.

Зрозуміло, що місто має свої плани розвитку. А місцеві громади тепер не хочуть просто так землю віддавати. Вони хочуть самі вести господарство на своїй території. Але є проблеми – село не має коштів на розвиток інфраструктури і т.п. Отже, нам треба шукати компроміси і приймати відповідні рішення.

Мені здається, що мешканці прилеглих до Львова населених пунктів вже зрозуміли, що вони тільки виграють від цього. Ніхто ні від кого не збирається забирати землю. Право власності сьогодні захищене. Але земля розпайована. А якщо ми підготуємо земельні ділянки для серйозних проектів, то це дасть можливість їх власникам отримати більшу суму, аніж за продаж вроздріб. По-перше, якщо земельні ділянки пропонуються під інвестиційні проекти, то вони суттєво дорожчі. По-друге, появиться можливість для створення робочих місця у випадку реалізації якогось конкретного інвестиційного проекту. І по-третє, найголовніше – поповниться місцевий бюджет. Але це питання не на день, не на рік, і не разового продажу. Це програмне питання.

Статус прилеглих приміських територій завжди був предметом дискусій. У нас сьогодні законодавство неврегульоване і, відповідно, виникають спірні питання. Якби заздалегідь, ще 10-20 років тому, передбачили, що Львову буде потрібна земля для розвитку, це питання можна було вирішити простіше. Необхідно було надати цим землям статус, щоб на їх розвиток мали вплив не лише місцеві громади, але й місто.

Я абсолютно впевнений, що компроміс можна знайти, була б добра воля. Проблема відносин міст та прилеглих територій має загальноукраїнський характер і вимагає вирішення на загальнодержавному рівні. Як підтверджує світовий досвід, наявні різноманітні правові форми співпраці окремих територіальних одиниць (громад). Така співпраця регулюється цивільним законодавством. До громадських форм перш за все слід віднести різного роду зв’язки і порозуміння між територіальними громадами. Разом з тим, практика не витворила ефективних форм оптимізації відносин міст і прилеглих територій. Дослідження питань оптимізації відносин міст і прилеглих територій має дати новий імпульс науковим дослідженням та практичному вирішенню актуальних проблем і завдань на основі покращення взаємодії різних рівнів управління, співробітництва влади.