Цікаво, скільки треба заплатити Картинній галереї, щоб виставляти там пургу. Діточки з «Каляками-маляками», що також дарують світові своє бачення його красот, значно перевищують образністю анонсовану високохудожню фотографію храмів майя та ацтеків анфас та d'en haut.

Інтерв’ю у них сто відсотків би вийшло змістовніше: хто не знає, приміром, що ацтеки – войовнича нація, ставлення до війни якої «не таке, як у нас» - а такі сенсації презентує ця виставка. Шестикласники рвуть на собі майки від інформаційного перезагрузу.

Виставка «СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АМЕРИКИ» (і тільки прописними літерами) – це фотки, які можна знайти у Google, хоч, може громадська організація «Новий Акрополь» могла й відправити якого видатного співробітника за сенсаціями.

Справжня окраса експозиції – це російськомовні стенди з загальновідомими фактами: хто такі були майя, де вони жили, який мали культ – тобто якщо ви в школі з цікавості чи від нефіг дєлать прочитали підручник з історії, нової інфи з експозиції вам не отримати. На червоному підвищенні за червоними стрічками зберігаються основні скарби: гіпсові копії поширених зображень жерців та богів.

Вочевидь, таку штуку можна зробити на пропонованому організаторами семінарі з культури майя за 50 грн. Я глибинно поважаю гліптотеки, а от дитячі експерименти з гіпсовими формочками … їх не візьмуть навіть до сусідніх «Каляків-маляків»: у каляків є внутрішня ідея.

Тому, думаю, слід надавати місця в Картинній галереї усім, у кого є гіпс та Google. Так ми піднімемо нашу культуру на захмарні висоти. Щодня у нас відкриватимуться такі експозиції, кількість виставок на душу населення перевищить народжуваність, ба навіть і смертність, а середній IQ замінить нам американські хмарочоси, дубайський Бурж та всі азіатські трейд-центри. Отако прославиться наш рідний край, український П’ємонт, і стане суцільним Містом Уітцилопочтлі.

До речі, про край. На запитання, чому ж у вас, вельмишановний «Новий Акрополе», усі стенди російською, мені одповіджено: ну ми ж виставлялися не тут, а в Києві (столиці, здається, що держави Україна – мій коментар), також у Харкові (який також, здається, Україна, незважаючи на плаваючі опінії його народних представників – теж не акрополісти пожартували) – так ото усе й на російській, аякже ж. Дівчатка-акрополістки тим часом активненько бігали залою зі свіжо роздрукованими українськими назвами фотографій.

Іронія медій: за кілька годин я випадково натрапила на програму нашого любого 1 Національного «Книга.UA», де письменники та медійники показово плужили Андруховича за його не то ідею, не то ляп про відділення Донбасу з Кримом, як регіонів, що не відчувають особливої спільності з укркультурою. Ги-ги-ги-ги.

Згідно з прес-релізом, «Новий Акрополь» має за мету налагоджувати діалог між людьми та культурами. Видно, знають-знають працівники цієї перлини громадського сектору про таємне масонське одномахове вирішення міжкультурних непорозумінь: українці й росіяни, єднаймося навколо Кетцалькоатля. І в пошуковій системи Mail.ru. Google все ж виконує пошук українською.

Кілька тривіальних фоток, що мають претензії репрезентувати величну культуру. Вдячні за робочі волонтерські руки у філіях-«замках» представники Картинної галереї. Прикріплена поверх прес-релізу сторінка цін на лекції, що супроводжують виставку. Якість лекцій, поставлена під великий сумнів якістю парадних спічів організаторів. Яка ж це все… майя.

Якщо ви бачили це як освітній похід для дитини, купіть їй альбом про корінні культури Південної Америки, клеймовані акропольцями «доколумбовою Америкою» (в гробу вона бачила вашого Колумба, колонізатори хрєнові). 

За 30 грн., які вам коштуватиме 1 дорослий та 1 дитячий квиток на платні оповіданнячка про корінні народи Південної Америки, купіть дитині морозива і хорошу шоколадку, а тоді зводіть кіндера в дитячу бібліотеку (даруйте, рекламую держзаклади): інформація в дитячій книжці як мінімум та сама, ілюстрації кращі.

фото: yaokino.ru