Конференцію традиційно організувала Незалежна асоціація телерадіомовників. Участь у ній взяли представники та спікери з України, Словаччини, Польщі, Німеччини та Естонії. Обговорення відбувалися у межах трьох секцій: «Бізнес нових медіа», «Аудиторія нових медіа» та «Конвергенція нових медіа».

Про досвід переходу традиційних медіа на нові веб-платформи розповів спеціальний гість конференції – естонський Інтернет-практик, один із основоположників new-media в Естонії Ліннар Віік.

Його історія переходу друкованих видань в Інтернет дуже нагадує історії, які відбуваються в Україні. Сьогодні в Естонії Інтернет-версії газет заробляють, розвиваються та конкурують із друкованими версіями видань. Таку ж тенденцію Ліннар Віік в недалекому майбутньому пророкує і для українських медіа.

У секції «Бізнес нових медіа» про перспективи платного доступу до веб-версій газет (система Pay-Walls) розповів Марсель Ваас – член правління словацької компанії Piano Media, яка першою в Європі запровадила платний перегляд інтернет-преси.

Зі слів Марселя Вааса, користувачі не хочуть платити за платний контент всюди, не лише в Україні, а й в Словаччині, Чехії, Німеччині, але вони готові платити за послугу, якщо відчувають в ній необхідність. «Якщо ви кожного дня заходите на певний сайт, якому довіряєте, аби довідатися з нього новини, і вас згодом попросять заплатити за це гроші, ви погодитеся. Це так само, як ви не відмовитеся купувати каву в улюбленому кафе, якщо за кілометр від вашого дому продаватимуть її за півціни», – розповів експерт.

Про те, як захистити свій контент в Інтернеті та почати на ньому заробляти, розповів Сергій Білоусов, генеральний директор Агентства Інтернет-прав. На його думку, для того, аби отримувати гроші від свого контенту, потрібно знайти інтереси аудиторії в Інтернеті і дати їй можливість зворотного зв’язку.

«Сучасному користувачу Інтернету є з чого обирати. Наприклад, аби переглянути усе відео, розміщене на каналі youtube, потрібно 2500 тисячі років. Але потрібно пам’ятати – гарне наповнення привертає увагу до вашого ресурсу», – пояснив Білоусов.

Директор рекламної агенції PRODIGI Оксана Завойко розповіла про зворотній зв'язок із аудиторією. З її слів, лише синергія традиційних медіа та їх інтернет-версій, на яких передбачена можливість комунікації, дадуть відчутний результат. «Дві кнопки share та like – це нова валюта в Інтернеті.

Тут немає значення, скільки в тебе грошей, важливий лише твій контент і які люди готові лайкати та шерити його», – переконана Оксана Завойко.

На думку Антона Білецького, директора маркетинг-консалтингової агенції «Business2people», сьогоднішнім слоганом діяльності в Інтернеті є слоган «Call to action» (заклик до дискусії).

Серед інших аспектів успіху: можливість висловити свою думку, поширюючи інформацію через текст, відео, звук; зацікавити тим, що роблять інші; відразу давати людині те, що їй потрібно; навчитися виокремлювати потреби аудиторії та задовольняти їх.

Друга секція конференції «Нові медіа – нові можливості» була присвячена аудиторії – її вимірюванню, характеристикам та потребам.

За словами Олександра Красновського, керівника напряму маркетингових досліджень КМІС (Київський Міжнародний Інститут Соціології), 35% користувачів використовують Інтернет для спілкування, 31% – для перегляду онлайн-медіа, 26% – для завантаження даних, 8% – для фінансових операцій, 7% – для ігор. За результатами дослідження, щодня традиційне телебачення переглядають 69% опитаних, 16% переглядають ТВ через Інтернет; 37% опитаних слухають радіо через приймач/мобільний телефон та 11% – слухають його в мережі; і на противагу 38% опитаних, які щодня переглядають свіжу пресу в Інтернеті, лише 15% читають її в друкованому вигляді.

Директор департаменту медіа-досліджень компанії GfK Ольга Росманова, заявила що споживання радіо через Інтернет щороку зростає на 10% і динаміка ця невпинно зростатиме. Відповідно до дослідження, проведеного компанією GfK, за останній місяць через Інтернет радіо слухали 24% радіослухачів віком від 16 до 50 років. 

Аби збільшити цю цифру, а також привернути увагу аудиторії до інших проектів традиційних ЗМІ в Інтернеті, Олексій Бакун, виконавчий директор компанії Gemius, пропонує зосередитися на роботі у соціальних мережах.

Розпочати потрібно із вивчення цільової аудиторії, а закінчити власною онлайн-стратегією поведінки в соціальних мережах із врахуванням усіх факторів ризику, залучивши тим самим не лише слухачів та глядачів, а й потенційних рекламодавців.

Не менш дієва стратегія розвитку традиційних медіа й через мобільний Інтернет. Про неї детальніше розповіла Анна Юрченко, директор з маркетингу компанії Stanfy. «Смартфони змінюють наше життя», – вважає Юрченко. Вона додала, що сьогодні у світі налічується близько 6 млрд. класичних телефонів та лише 1 млрд. смартфонів.

Згідно з дослідженнями мобільної платформи Flurry, сьогодні щодня власники смартфонів проводять 94 хвилини в мобільних закладках. Торік ця цифра становила 66 хв. З усього часу, проведеного в своєму телефоні, 52% користувач проводить за іграми, 22% часу – в соціальних мережах, близько 10% - в пошуку та перегляді новин.

Що цікаво, лише 1% рекламних можливостей використовуються в мобільному Інтернеті, саме цим потрібно скористатися медіа, які планують просувати своє видання в цьому сегменті.

Третя секція конференції «Нові медіа – нові можливості» була присвячена конвергенції традиційних медіа. Відкрив секцію Домінік Ухліг - веб-редактор польського видання Gazeta Wyborcza. На його думку, запорука успіху інтерактивного життя електронної публікації – це компетентна діяльність із відео та текстами видання у Facebook, Twitter, YouTube та на різноманітних блогах.

Про новий – телевізійний різновид соціальних мереж розповів Костянтин Лемешок, ІТ-директор мережі SAY-TV. У той час, коли традиційне телебачення обмежує зворотній зв'язок між глядачами, жорстко визначає сітку мовлення, телевізійна мережа пропонує вільний вибір контенту та комунікативне середовище.

«В чому унікальність SAY-TV? Вихід в прямий ефір за допомогою веб-камери, інтерактивне спілкування із аудиторією в режимі реального часу. Ми стартували 21 грудня 2011 року і сьогодні у нашій мережі понад 50 телепроектів», – розповів Костянтин Лемешок.

За розвиток телебачення в Інтернеті виступив і Олександр Клейменов, автор ідеї інтерактивного вокального онлайн-конкурсу «Х-Фактор Онлайн». На його думку, класичне телебачення поволі себе вичерпує, усе відео, яке споживач прагне побачити, знаходиться в Інтернеті.

Крапку в обговоренні співіснування традиційного та Інтернет-телебачення поставила дискусія на тему «Онлайн ефір: мотивація та мета Інтернет-трансляції», яку модерувала Тетяна Лебедєва, почесний голова НАМ. Усі учасники обговорення зійшлися на тому, що лише поєднання Інтернету та традиційних медіа дадуть змогу збільшити кількість потенційної аудиторії та розвивати сучасне телебачення.

Продовження дискусії про співіснування традиційних та нових медіа відбудеться 22 березня 2013 року – на IV Міжнародній конференції «Нові медіа – нові можливості», яку заанонсувала Катерина М'ясникова, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників.

фото: blogs.automotive.com