Останній тиждень перед Великим Великоднім постом завжди вважався святковим. Тепер він найбільше відомий як Масляна, хоча так він звався лише у прикордонних з Росією регіонах. В Україні ж здавна святкували Колодій, або ж Сиропусну неділю.

Свято Колодій бере свій початок ще з трипільських часів, до хрещення Київської Русі. Гуляння влаштовували на честь весняного пробудження природи, пише УНІАН.

Колодíй — це Бог шлюбу, примирення і взаєморозуміння. Приходить до людей на Стрітення. Поновлює втрачені сили навесні. Свято Колодія — це прославлення Сонця.

Колодій або Колодка — саме традиції, пов’язані з цими назвами, мають найдавніше коріння, яке може сягати ще часів Трипільської культури.

Колодій — в давньоукраїнській міфології бог шлюбу, любові та злагоди. Колодій нагадує молоді та їхнім батькам: “Не женився єси, то колодку носи!”, звідки й пішла традиція в’язати колодку.

Хлопцям, котрі не одружилися за рік, прив’язували до руки колодку. В’язали і дівчатам, але рідше.

Колодка — це спокута. Вона не обов’язково мала бути справжньою. За традицією колодку хлопець сам не міг зняти, це мала зробити дівчина, а він за це мав відкупитися від неї. Наприклад, солодощами, або якщо хлопець хотів одружитися з цією дівчиною, то хустка.

Існувало й інше трактування та традиція. Мов, Колодка, Колодій — символ того, що сонце підіймається вище своїм небесним колои, тобто “коло діє”.

2019 року Колодій триває з 4 по 10 березня. Інші, менш поширені його назви: Сиропуст, Пущення, Масниця або “Бабський тиждень”.

Головними ж частуваннями були не млинці, а стави зі сиру й інших молочних продуктів. Обов’язково ліпили вареники з сиром упродовж усього тижня, робили сирники, сирні запіканки, якщо млинці — то також із сиром.