В пояснювальній записці до проекту закону він інформує, що після прийняття розпорядження Кабміну «Про заходи з увічнення пам’яті про події Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років та її учасників на 2011–2015 роки», розпорядження президента «Про додаткові заходи з пошуку, дослідження і впорядкування місць поховань жертв війни, політичних репресій та інших трагедій Українського народу» в Україні значно активізувалася робота з увічнення пам’яті загиблих.

Крім того, за словами нардепа, у вересні 2011 року була підписана «Угода про увічнення пам’яті про мужність і героїзм народів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років».

Проте, Петро Цибенко наголошує, що подальша робота у цій сфері неможлива без відповідного закону, який чітко визначить основні напрямки державної політики у сфері воєнно-меморіальної роботи та її організаційні засади, які до цього часу не визначено чинним законодавством.

Нардеп також наголосив, що у ВРУ вже розглядались п’ять варіантів законопроекту щодо увічнення пам’яті загиблих: у 1994 році – «Про увічнення пам’яті загиблих під час захисту Батьківщини»; у 2000 році – «Про увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій»; у 2004, 2005, 2008 роках – «Про увічнення пам’яті осіб, що загинули внаслідок воєн та політичних репресій».

Жоден з них не був прийнятий Верховною Радою України. Всі законопроекти були відправлені на доопрацювання.

Тому метою проекту закону Петра Цибенка є визначення основних напрямів державної політики у сфері воєнно-меморіальної роботи та її організаційні засади, а також нормативно-правового регулювання у сфері воєнно-меморіальної роботи.

«Мета проекту Закону буде досягнуто шляхом консолідації у проекті акту механізмів діяльності у сфері воєнно-меморіальної роботи, визначенням чітких повноважень органів різних рівнів влади та імплементації національного законодавства», – додає народний депутат.